Торгівля людьми: аналіз ЮСЗ

Остання редакція ст. 149 КК є реакцією законодавця на ратифікацію Україною Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо з жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

У жовтні 2010 Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Положення даної конвенції у багатьох моментах дублюють положення вказаного вище протоколу, але, можливо, її ратифікація потягне за собою уточнення змісту ст. 149 КК.

Специфіка багатьох формулювань ст. 149 КК обумовлена буквальним відтворенням відповідних положень конвенції, які в свою чергу, сформульовані з огляду на кримінальне законодавство держав, у яких готування до злочину не розглядається як окрема його стадія.

Особливості специфічної конструкції основного ЮСЗ торгівлі людьми

1) Формулювання ч. 1 ст. 149 КК дозволяють говорити про те, що передбачений нею ЮСЗ включає в себе не декілька альтернативних діянь, а декілька альтернативних форм злочину, оскільки в межах кожної форми відрізняються декілька елементів та ознак, в тому числі і момент визнання відповідних форм закінченим злочином.

2) Окремими формами злочину є: а) торгівля людьми; б) здійснення іншої незаконної форми, об’єктом якої є людина; в) вербування людини; г) переміщення людини; ґ) переховування людини; д) передача людини, одержання людини.

3) У теорії кримінального права неоднозначно вирішується питання про те, чи характеризують ознаки „з метою експлуатації” та „з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи” всі форми торгівлі людьми чи лише останні 5 з них? Зміст п. 3 примітки до ст. 149 КК, очевидно, має бути пріоритетним при відповіді на дане запитання - відповідні характеристики стосуються лише останніх 5 форм торгівлі людьми.

Окремі особливості форм злочину, передбачених ч. 1 ст. 149 КК

1) Формулювання “торгівля людьми” містить в собі традиційний елемент законодавчої умовності, який має усуватися шляхом поширювального тлумачення даного формулювання - відповідна форма злочину має ставитись у вину суб’єкту, навіть якщо об’єктом угоди є одна людина.

2) Формулювання “торгівля людьми” дозволяє зробити висновок про наявність взаємодії між двома суб’єктами, один з яких передає іншому людину за матеріальну винагороду. Таким чином, за відсутності такої взаємодії дана форма не може ставитися у вину відповідним суб’єктам. Подібні кримінально-правові ситуації, коли злочином визнається взаємодія декількох суб’єктів, у теорії КП називаються необхідною співучастю (див., наприклад, ч. 1 ст. 209, ст.ст. 368-369 КК). Сам факт наявності необхідної співучасті не повинен тягти за собою інкримінування суб’єктам ознаки „вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб”. Ця ознака при вчиненні злочину, ЮСЗ якого передбачений ст. 149 КК, у першій формі може інкримінуватись, якщо „на стороні продавця чи покупця” діють декілька суб’єктів.

3) Зміст другої форми торгівлі людьми багато в чому подібний до змісту першої форми. Очевидно, єдина суттєва відмінність між ними, яка виконує роль розмежувальної ознаки, - відсутність матеріальної винагороди за передачу людини у межах другої форми.

4) Зміст інших форм торгівлі людьми - опрацювати самостійно за „харківським” коментарем та за НПК за редакцією П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка.

5) Звернути увагу – момент закінчення різних форм торгівлі людьми є різним; при цьому, якщо вербування людини, її переміщення та приховування вчиняються з метою подальшої її передачі іншій людині за винагороду або без такої, поведінка особи має розглядатися як закінчений злочин, ЮСЗ якого передбачений ч. 1 ст. 149 КК, хоча за своїм змістом вербування, переміщення або переховування у подібних ситуаціях є підготовчими діяннями до торгівлі людьми або до вчинення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина.

Кваліфіковані різновиди торгівлі людьми

1) Кваліфіковані ЮСЗ, передбачені ч.ч. 2 та 3 ст. 149 КК мають унікальну за своєю природою специфічну конструкцію на рівні „взаємодії” ознак та елементів ЮСЗ.

Питання для самостійної роботи

Подумати, в чому полягає ця унікальність?

2) У ч. 2 ст. 149 КК знайшла відображення типова юридична конструкцію „діяння, вчинене щодо двох осіб”. Її характерною особливістю є те, що кількісний параметр характеризує не наслідки злочину (як в п. 1 ч. 2 ст. 115 КК), а зміст діяння. При цьому дана ознака за будь-яких умов охоплює випадки одномоментного вчинення злочину щодо кількох потерпілих (наприклад, „купівлю-продаж” декількох людей одночасно) та випадки вчинення продовжуваного злочину (наприклад, „купівлю-продаж” декількох потерпілих у різний час, але в межах єдиного наміру), а тоді, коли у ЮСЗ відповідного злочину не закладено ознак, які „представляють” повторність злочинів, - ще й випадки повторного вчинення злочину (наприклад, на рівні ч. 2 ст. 146 КК).

3) Щодо змісту ознак „вчинення злочину щодо неповнолітнього, малолітнього” та особливостей їх врахування при кваліфікації – див. попереднє питання даної лекції.

4) Зміст ознак, які характеризують у ч. 2, 3 ст. 149 КК насильство або погрози ним, слід розуміти з огляду на п.п. 5,9 ППВСУ №10 від 06.11.2009 року.

5) Щодо змісту ознаки діяння, що спричинило тяжкі наслідки, та її впливу на кваліфікацію – див. попереднє питання даної лекції.

Особливості кваліфікації торгівлі людьми

1) Якщо торгівля людьми вчиняється службовою особою, її дії кваліфікуються за правилами конкуренції загальної та спеціальної норм лише за ч. 2 або 3 ст. 149 КК. Додаткова кваліфікація за ст. 365 КК в даному разі непотрібна.

2) Якщо торгівля людьми супроводжувалася фізичним насильством, відповідні його прояви охоплюються ч. 2 або 3 ст. 149 КК (ознаки „насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого”, „насильство, що є небезпечним...”, „тяжкі наслідки”). Теоретичний орієнтир - загальне правило подолання конкуренції частини та цілого.

3) Звернути увагу - очевидно, дві перші із названих в попередньому пункті ознаки охоплюють випадки застосування насильства лише щодо особи, яка є об’єктом торгівлі людьми, а третя ознака - охоплює й завдання шкоди стороннім особам.

4) Ч. 3 ст. 149 КК (за ознакою тяжкі наслідки) охоплюється спричинення під час торгівлі людьми смерті або ТТУ з необережності. Необережне СТТУ, очевидно, вимагає додаткової кваліфікації за сукупністю злочинів. Охопити його ознакою „насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого” не можна, оскільки остання позначає лише умисний прояв поведінки особи.

5) Погроза вбивством відповідно до традиційного, хоча й небезспірного підходу (див. Тему 3) охоплюється ч. 2 ст. 149 КК й додаткової кваліфікації не потребує. Теоретичний орієнтир – загальне правило подолання конкуренції частини та цілого.

6) Умисне вбивство, поєднане з торгівлею людьми, має кваліфікуватись за сукупністю злочинів за відповідною частиною ст. 115 та 149 КК (ознака „тяжкі наслідки” інкримінуватись суб’єкту не повинна).

7) Ознакою „тяжкі наслідки” може охоплюватись спричинення майнової шкоди у великих чи особливо великих розмірах. З огляду на зміст санкції ч. 3 ст. 149 та ст. 194 КК така шкода повністю охоплюється ч. 3 ст. 149 КК і додаткової кваліфікації не потребує.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захоплення заручників: особливості ЮСЗ	\|	Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.