• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Особливості ЮСЗ інших злочинів проти волі особи

Опрацювати самостійно за НПК зміст діяння у межах ЮСЗ, передбаченого ст. 148 КК.

Звернути увагу – у ст.ст. 146 та 148 КК міститься пряма вказівка на корисливий мотив. У той же час у ст.ст. 150, 150-1 КК (в редакції до 05.07.2011 р.) містилась вказівка на мету отримання прибутку. У зв’язку з цим можна сформулювати два питання: чи була мета отримання прибутку корисливою метою; наскільки коректно включати в ЮСЗ злочинів проти волі корисливу мету або корисливий мотив?

Відповіді на ці питання видаються таким: мета отримання прибутку очевидно не повинна трактуватися як корислива мета, оскільки остання в її вузькому розумінні передбачає одержання вигоди за рахунок чужого майна, а в ЮСЗ, передбачених ст. ст. 150, 150-1 КК, про жодні дії щодо чужого майна не йшлося й не йдеться.

Видається, що вказівка на корисливий мотив повинна міститися лише в законодавчій характеристиці тих злочинів проти волі, які на рівні безпосереднього об’єкту посягають на фізичну свободу людини - такі злочини можуть бути складовою поведінки суб’єкта спрямованої на заволодіння чужим майном. Таким чином, використання вказівки на корисливий мотив у ст. 148 КК видається не вдалим.

Звернути увагу – у ч. 2 ст. 150-1 КК посилення кримінальної відповідальності пов’язується із вчиненням злочину щодо чужої дитини, хоча на рівні деяких інших норм Особливої частини КК має місце зворотна ситуація (див. ст.ст. 155, 156, 304 КК).

Звернути увагу – на рівні статті 150-1 КК передбачена відповідальність суб’єкта за реальне використання малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом, а на рівні ч. 2 ст. 304 КК – передбачено відповідальність за втягнення малолітнього у жебрацтво, момент закінчення якого традиційно пов’язується з висловленням відповідної пропозиції на адресу малолітнього. Таким чином, поведінка суб’єкта, який втягує малолітнього у жебрацтво, а потім реально використовує його з метою отримання прибутку, на даний момент не має однозначної кваліфікації:

а) спрощений варіант – кваліфікувати дії суб’єкта за сукупністю злочинів;

б) розглядати втягнення у жебрацтво, як відображення типової юридичної конструкції „дії, вчинені з певною метою” (див. тему 2) і кваліфікувати дії суб’єкта лише за ч. 2 ст. 304 КК.

ЮСЗ, передбачені ст. 151 КК, принаймні, у якості певного „компонента” передбачають незаконне позбавлення волі. Разом з тим, з огляду на зміст санкцій ст.ст. 146 та 151 КК, дії суб’єкта, який вчиняє незаконне поміщення у психіатричний заклад, практично завжди мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 146 КК.

Статева свобода як об’єкт кримінально-правової охорони являє собою невід’ємну складову приватного життя людини і охороняється нормами кримінального права від втручань сторонніх осіб у цю сферу, у випадках коли вони можуть завдати або реально завдають серйозної шкоди.

Статева недоторканність являє собою окрему складову фізичного, психічного та духовного розвитку особистості і полягає в забороні вчинення дій, що можуть поставити цей розвиток під загрозу.

Статева свобода та статева недоторканість у комплексі утворюють родовий об’єкт злочинів, ЮСЗ яких передбачені у Розділі IV ОЧ КК, а безпосередніми об’єктами окремих злочинів, ЮСЗ яких передбачені в цьому розділі, можуть бути конкретні прояви статевої свободи або статевої недоторканності, обумовлені специфікою того чи іншого злочинного посягання. Злочинні діяння можуть посягати й на інші об’єкти кримінально-правової охорони (зокрема, здоров’я – див., наприклад, ч.ч. 1-4 ст. 152 КК, чи життя – див., наприклад, ч. 4 ст. 152).

Звернути увагу! На відміну від життя та здоров’я людини, її статева свобода та статева недоторканність охороняються на рівні інших розділів ОЧ КК лише у виняткових випадках (див., зокрема, п. 10 ч. 2 ст. 115, ст.ст. 301, 303 КК).

З об’єктивної сторони більшість статевих злочинів є злочинами з формальним складом злочину. Винятком є ЮСЗ, передбачені ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153 КК, які є формально-матеріальними.

Для позначення об’єктивної сторони злочинів, ЮСЗ яких передбачені ст.ст. 152-155 КК, законодавець використовує формулювання 1) «статеві зносини»; 2) «статевий зв’язок»; 3) «задоволення статевої пристрасті неприродним способом». Вказані формулювання потребують адекватного, а головне - системного тлумачення.

Ознакою “статеві зносини” у ст. 152 КК позначаються природні статеві зносини між особами різної статі.

Питання для самостійної роботи

З'ясувати, у якому значенні це поняття вживається у ст. 155 КК?

Ознака “задоволення статевої пристрасті неприродним способом“ означає будь-які інші варіанти сексуальної поведінки (окрім природних статевих зносин), в т.ч. ті, які не можуть бути охарактеризовані як статеві зносини (див. п. 2 ППВСУ № 5).

Ознака “статевий зв’язок” (див. абз. 1 п. 15 ППВСУ № 5) позначає як статеві зносини в природній формі, так і неприродні статеві зносини, але не охоплює проявів сексуальної поведінки, які по своїй суті не є статевими зносинами

Окремі ЮСЗ статевих злочинів окрім основної дії включають в себе ще й декілька альтернативних додаткових дій (ст.ст. 152, 153 КК). В окремих джерелах такі додаткові діяння називаються способами вчинення злочину, але цей підхід видається некоректним, оскільки відповідні ознаки не конкретизують зміст основного діяння, а так би мовити створюють умови для його вчинення.

З суб’єктивної сторони усі статеві злочини вчиняються умисно, практично завжди з прямим умислом. Для більшості статевих злочинів характерна проблема т.зв. складної вини. Як правило, вона виявляється у необережному ставленні суб’єкта до віку потерпілого. У абз. 2 п. 10 ПППСУ № 5 знайшов відображення традиційний підхід практики щодо ставлення суб’єкта до вікових характеристик потерпілого: “знав - свідомо допускав - не знав, але міг та повинен був знати”. Щодо некоректності такого підходу з теоретичної точки зору див. положення Теми 3. Також зі складною виною можуть вчинятися злочини, ЮСЗ яких передбачені ч. 4 .ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК, - мова йде про ситуації, коли ставлення суб’єкта до особливо тяжких наслідків має необережний характер.

Суб’єкт більшості злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи загальний на рівні основних ЮСЗ, а на рівні кваліфікованих ЮСЗ суб’єкт злочину може бути спеціальним. Виняток злочин, ЮСЗ якого передбачений ст. 154 КК – суб’єкт цього злочину є спеціальним і на рівні основного, і на рівні кваліфікованого ЮСЗ.

2. Зґвалтування: аналіз ЮСЗ; питання кваліфікації

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
8. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
9. Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!
10. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
11. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
12. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.

Переглядів: 883