Європейський суд з прав людини в системі конст праві свобод людиниі громадянина в ЗК.

Повноваження омбудсмана

Доступ до омбудсману

Cфера компетенції омбудсмана

Обрання (призначення), термін повноважень і відставка омбудсмана

ФРН

Приклад

Інститут омбудсмана в системі гарантій конст прав і свобод людини і громадянина в ЗК.

Омбудсман (від шведського - ombudsman) - у ряді країн спеціальна посадова особа парламенту, що спостерігає за законністю дій державних органів і дотриманням прав і свобод громадян.

Правовий інститут омбудсмана належить в рівній мірі державі і цивільному суспільству, оскільки він вирішує конфлікти державних і індивідуальних інтересів. Як соціальний інститут цивільного суспільства омбудсман відновлює баланс "сил" держави і суспільства в області захисту прав і свобод. Його посередницька місія знаходить віддзеркалення в титулах, привласнюваних омбудсману в різних країнах: Народний захисник, Публічний захисник, Посередник. Він надає допомогу громадянам, спонукаючи різні інститути держави виконувати обов'язки відносно членів цивільного суспільства. Дублююча "мережа безпеки" у вигляді омбудсмана "уловлює" помилки і розкриває несправедливості управління, що залишилися поза увагою інших правоохоронних структур

Історія створення інституту омбудсмана в Германії

Федеральний рівень:

· з 1957 р. існує Уповноважений Бундестагу у справах армії

· з 1975 р. зросла роль комісії Бундестагу по скаргах

Рівень земель: з 1974 р. в землі Рейнгальт-Вестфалія:

· посада цивільного омбудсмана

· Повірений громадян, що підкоряється Зборам цієї землі.

Земля Гессен - 1970 р. - інститут уповноваженого по захисту приватного життя

Уповноважений у справах армії:

обирається бундестагом строком на 5 років, ті ж етребования, що і до депутата Бундестагу, а також вимога бути не молодше 35 років і служби не менше року в армії.

Земля Рейнальд-Пфальц: збори землі.

Уповноважений у справах армії: захист військовослужбовців як громадян, оскільки "єдиноначальність і субординація в армії не можуть відмінити правового і політичного статусу солдатів".

Уповноважений у справах армії:

Прямий доступ, дії за власною ініціативою, дії з вказівки Бундестагу, інспекційні перевірки

Уповноважений у справах армії:

Доступ до документів, опит і допит причетних, вносить пропозиції за рішенням конфліктних ситуацій в адресу компетентних командирів і начальників, представляє Бундестагу доповіді, які вивчаються комісією з оборони.

Європейський суд з прав людини — організація, створена для контролю та дотриманням прав і свобод людини і громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році.

У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді, які засідають у Суді у своїй особистій якості, повинні відповідати таким критеріям:

Судді повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом.

Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі». Усі питання, які виникають у зв’язку із застосуванням цього пункту, вирішуються Судом.

Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на шість років. Судді можуть бути переобрані.

Стаття 27 Конвенції передбачає створення в межах Суду трьох різних типів органів: комісій, палат і Великої палати.

Комісія, до складу якої входить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною і особа, що звернулась із заявою, не може вимагати її перегляду.

В палатах, на другому рівні організаційної структури Суду, здійснюється більша частина його роботи. До складу палат входять сім суддів, включаючи й члена палати за посадою — суддю, якого було обрано від заінтересованої держави-учасниці, або особу, яка призначається для участі в засіданнях в разі відсутності такого судді.

Велика палата — третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що визначаються по відношенню до члена палати за посадою, пункт 3 статті 27 також зараховує до складу Великої палати Голову Суду, заступників Голови, голів палат та інших суддів, які визначаються відповідно до регламенту Суду.

Велика палата вповноважена розглядати лише ті справи, які були передані до неї і лише в трьох випадках.

За наслідками розгляду справи суд вправі:

- визначити справедливу компенсацію потерпілій стороні, стягнути на користь позивача судові витрати;

- зобов’язати прийняти заходи індивідуального характеру (держава зобов’язана відновити ситуацію, яка існувала до порушення Конвенції);

- покласти обов’язок на державу про недопущення подальших порушень Конвенції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гарантії реалізації конст прав і свобод в ЗК. Правило Міранди,Мандамус,habeas corpus.	\|	Порядок обмеження конст прав і свобод в Конституційній практиці ЗК.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.