• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи процесу планування.

Угода

Угода

3. Банкрутство фірми

4. Ліквідація підприємств

1. Збиткові підприємства

Наслідком прийнятих невірних економічних, технологічних, маркетингових, управлінських і інших рішень є скорочення обороту, зменшення прибутку, стійкі збитки, скорочення власного капіталу, зростання заборгованості, труднощі з виплатами і в остаточному підсумку, неплатоспроможність.

Під труднощами виплати розуміють тимчасовий дефіцит поточних засобів.

Під неплатоспроможністю розуміють тривалу недостачу поточних засобів. Боржник не може більше виконувати власні зобов'язання, причинами такого положення підприємства можуть бути внутрішні і зовнішні умови.

До зовнішніх причин кризи підприємства відносяться : міждержавні, державні, регіональні

До внутрішніх причин кризи підприємства відносяться : кадрові, правові, криза соціальної сфери, криза організації, криза виробничої сфери, криза сфери безпеки, криза інформаційної сфери, криза фінансової сфери і т.д.

Оздоровлення фінансового становища підприємства або суспільства називається санацією. Якщо вона вимагає жертви від кредитора, то говорять про угоду. Якщо санірування або далі неможливі, то настає примусова ліквідація підприємства і з'являється про його банкрутство. Якщо підприємцеві вдається змусити своїх кредиторів удатися після оголошення банкрутства до часткового відмовлення, то може мати місце примусова угода.

Санірування – це система мір, спрямованих на запобігання банкрутства промислових, торговельних, банківських і інших підприємницьких структур.

Санірування передбачає наступні заходи : випуск нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу (для АТ), збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій, зменшення відсотка по облігаціях, випущених раніше, відстрочка їхнього платежу, перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову, ліквідація нерентабельного підприємства і створення на його базі нового, злиття, що знаходяться на грані руйнування підприємства з іншими підприємствами

Санірування виробництва звичайно здійснюється без кредиторів у широкому змісті. До нього відносяться всі міри спрямовані на усунення недоліків і збитку для того, щоб підприємства знову могло працювати успішно. Ця робота здійснюється з метою діагностики причин кризи і розробки шляхів його подолання. Це може відбутися : персонально, тобто шляхом кадрових перестановок, організаційно, шляхом раціоналізації виробництва, предметно, шляхом усунення не рентабельно працюючих ланок виробництва і т.д.

Банкрутство підприємства

Санація (оздоровлення) Ліквідація

на засоби на засоби примусово добровільно

власника кредитора

санація угода конкурс ліквідація

позасудова судова примусова конкурс на

угода угода угода приєднання

угода про мораторії угода про звільнення угода про ліквідацію

У більш вузькому змісті під саніруванням розуміється відновлення номінального, показаного в балансі, капіталу з наявним фактично.

Угода – це домовленість боржника з кредитором для подолання економічних труднощів і запобігання банкрутства.

Угода – це складна правова процедура, що розрізняється по змісту і по способах реалізації.

Угоду по змісту розрізняють :

1. мораторії або угода об відстрочки, при якій кредитори продовжують термін своїх вимог і погоджуються на погашення боргу

2. угода про звільнення (полегкість, квота) у цьому випадку кредитори відмовляються від частини своїх вимог

3. угода на ліквідацію, при якій боржник віддає усе своє майно кредиторам. Майно реалізується, якщо є надлишок виторгу над боргом, те його одержує боржник.

Угода по здійсненню (способам реалізації) :

1. Позасудова угода

2. Судова угода

Позасудова угода – це переговори, що ведуться звичайно абсолютно вільно, найчастіше секретно. Усі кредитори повинні дати свою угоду на угоду, але немає ніякої необхідності ставити всіх кредиторів в однакові умови. Іноді боржник може укласти угоду з деякими кредиторами.

Судова угода здійснюється по визначеній процедурі і відповідно до діючого законодавства.

Боржник повинний надати в суд (арбітраж) письмове клопотання про угоду, у якому зазначені : місце і дата народження боржника, пояснення мав судові або несудові угоди, чи бал оголошений банкрутом або боржником, точна вказівка гарантій, що можуть сприяти підписанню угоди, пропозиція про обсяг, час і загальні гарантії угоди.

Як додаток варто додати : список майна, список кредиторів і боржників, пояснення з приводу майнових суперечок

Суд призначає тимчасового керуючого по угоді. Керуючий здійснює експертизу, перевіряє гарантії і приймає рішення про клопотання. Якщо клопотання відхиляється, то починає діяти положення про банкрутстві. Якщо угода буде розглядатися в суді, то про неї попереджаються всі кредитори і від них потрібне негайне надання всіх претензій.

Право голосу в рішенні про судову угоду мають тільки кредитори. Угода буде здійснена, якщо набирається 75 – 80 % голосів. Рішення про угоду ставати обов'язковим для всіх кредиторів.

Судова угода реєструється в торговельному реєстрі і публікується.

3. Банкрутство фірми

Банкрутство оформляється в суді з метою примусового розділу майна боржника між кредиторами.

По чинному законодавству процес про банкрутство підприємств усіх форм власності веде арбітражний суд України. Підстава для відкриття справ про банкрутство є неплатоспроможність юридичних осіб і їхніх спадкоємців, перевищення боргу, клопотання в суд від самого боржника або від одного декількох кредиторів. Якщо клопотання про банкрутство боржника, то він обов'язково надає судові список кредиторів і боржників, список власного майна. Якщо клопоче кредитор, то він повинний документально довести неплатоспроможність боржника.

Суд перевіряє, чи досить підстава для відхилення справи про банкрутство. Якщо майно боржника недостатньо, щоб покрити витрати судочинства, то клопотання про банкрутство відхиляється. У цьому випадку кредитори можуть удатися до примусового виконання.

Процедура відкриття юридичної справи супроводжується з публікацією рішення і реєстрації в реєстрі. Рішення про відкриття справи містить наступні зведення :

1. день і година відкриття справи по конкурсі про банкрутство

2. призначення ліквідаторів (тимчасовий адвокат)

3. термін прийняття рішення про склад ліквідаційної комісії і призначення зборів кредиторів

4. рішення про арешт, у якому рекомендується усім власникам майна оголосити відразу про власне майно боржника і пред'явити право вилучення

5. термін заявки до закінчення, якого кредитори можуть висунути свої вимоги

Про визнання боржника банкрутом приймає постанова, у якому призначається остаточний склад ліквідаторів. Ліквідатор одержує право керувати і розпоряджатися конкурсною масою. Він повинний діяти нейтрально, з огляду на інтереси кредиторів і солідарного боржника. Основною задачею ліквідатора є встановлення, оцінка, розпорядження і розділ між кредиторами конкурсної маси.

Конкурсна маса утвориться з конфіскованого майна солідарного боржника до моменту відкриття банкрутства.

Особисте майно боржника не відноситься до конкурсної маси.

При керуванні конкурсною масою ліквідатор вирішує такі задачі :

1. організація безперервного виробничого процесу

2. ліквідація незавершених договорів і угоди

3. розірвання договорів на навчання, послуги, здавання внайми й оренду

Ліквідатор має право на реалізацію конкурсної маси майна маючих ринкову або біржову цінність. Частина майна дозволяється продати через аукціон.

Закон України «Про банкрутство», ст. 21, називає черговість задоволення претензій кредиторів :

1. зобов'язання перед працівниками підприємства, за винятком повернення внесків у статутний фонд або виплат по акціях

2. вимоги державних і місцевих податкових органів, госстраху і соціального забезпечення

3. вимоги кредиторів не забезпечені заставою

4. вимоги по поверненню внесків у статутний фонд, вимоги виплат по акціях

5. інші вимоги

Задоволення вимог кожній наступній групі кредиторів, можливо лише цілком задовольнивши вимоги попередніх. Незадоволення вимоги вважаються погашеними після оголошення банкрутства.

4. Ліквідація підприємств

Ліквідація – це добровільне (примусове) припинення діяльності підприємства; причому все майно підприємства перетворюється в реалізовані засоби.

Ліквідація здійснюється : по особистій ініціативі власника підприємства, після закінчення терміну на яке воно створювалося або після досягнення мети, за рішенням вищого органа підприємства, на підставі рішення суду по клопотанню банку у випадку неплатоспроможності, при визнанні підприємства банкрутом, за рішенням контрольних органів у випадках систематичного або грубого порушення діючого законодавства, на підставі інших рішень (установчих документів)

Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, що створюється власником або уповноваженим їм органом, а у випадку визнання банкрутства – призначеною особою.

Майно підприємства, його фінансові засоби після розрахунку з бюджетом, кредиторами, оплатою праці працівників розподіляється між засновниками пропорційно їхньої частки в майні підприємства (статутному фонді). Претензії незадоволені в зв'язку з відсутністю майна вважаються (погашеними) удоволеними.

Ліквідація вважається завершеної, а підприємства ліквідованим з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Види реорганізацій : Злиття. Виділення. Приєднання. Роздягнув підприємства. Перетворення

ТЕМА 7. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

2. Визначення та управління ринковими стратегіями

3. Бізнес-план : поняття, функції, структура.

4. Організаційні структури підприємницької діяльності

5. Контроль в підприємницькій діяльності

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Поняття соціального процесу.
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. IV. План навчального процесу.
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
8. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
9. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
10. Альтернативні парадигми організаційного процесу
11. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
12. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій

Переглядів: 779