• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

В умовах галузі

За небезпечними та шкідливими виробничими чинниками

Заходи поліпшення стану виробничого середовища

При дії електромагнітних полів та випромінювань

Гігієнічне нормування умов праці

Залежно від енергії фотонів (квантів) спектр э/м коливань підрозділяють на область неіонізуючих (довгохвильове випромінювання) та іонізуючих випромінювань (рентгенівське, гамма-випромінювання).

На виробництві часто застосовуються обладнання та прилади, робота яких пов’язана з утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань різних частот – від радіохвиль (з частотою 3 – 3·10¹² Гц) до електромагнітних хвиль оптичного діапазону (з частотою 3·10¹² – 3·10²⁰ та більше).

Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань здійснюється відповідно до таблиці А9 (дод. А), а при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерного та ультрафіолетового)– таблиці А10 (дод. А).

Умови праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань відповідають 3 класу шкідливості при перевищенні на робочих місцях ГДР, що встановлені для відповідного часу дії з врахуванням значень енергетичних експозицій в тих діапазонах частот, де вони нормуються, і 4 класу – при перевищенні максимальних ГДР для короткочасної дії.

При одночасній дії на працюючих неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань, що створюються декількома джерелами, які працюють в різних нормованих частотних діапазонах, клас умов праці на робочому місці встановлюється за фактором, що отримав найбільший ступінь шкідливості. При цьому, якщо виявлено перевищення ГДР у двох і більше нормованих частотних діапазонах, то ступінь шкідливості збільшується на одну одиницю.

Розробка рекомендацій та заходів поліпшення стану виробничого середовища повинна здійснюватися за принципом диференціації умов праці залежно від фактичних конкретно визначених рівнів чинників виробничого середовища і трудового процесу у порівнянні з санітарними нормами і гігієнічними нормативами та можливим їх впливом на стан здоров'я працюючих.

Поліпшення стану виробничого середовища за показниками

важкості та напруженості трудового процесу

Для зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі необхідно:

1) впровадження автоматизації та механізації виробничих процесів, що дає можливість зменшити фізичну напруженість трудових процесів, знизити кількість працюючих, зайнятих на важких видах роботи та роботах, пов'язаних з ручною працею;

2) запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих чинників під час експлуатації галузевих об'єктів шляхом заміни шкідливих речовин нешкідливими або менш шкідливими;

3) заміна технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням віброакустичних шкідливих чинників, процесами або операціями, при яких повністю відсутня дія таких чинників чи забезпечена їх менша інтенсивність;

4) герметизація технологічного обладнання з метою запобігання виділення шкідливих чинників у процесі виробництва;

5) застосування способів та засобів для боротьби з небезпечними та шкідливими чинниками виробничого середовища (вентиляція, світильники, шумопоглиначі та ін.);

6) раціональна організація робочих місць.

Однак слід звернути увагу на те, що повна автоматизація та механізація виробничих процесів може привести до зростання нервово-психічного напруження працюючих, пов'язаного, у першу чергу, з переробкою значного об'єму інформації і необхідністю швидко приймати рішення.

Поліпшення стану виробничого середовища

за мікрокліматичними показниками

При проектуванні технологічних процесів необхідно застосовувати наступні способи забезпечення нормальних умов мікроклімату:

1) автоматизація і дистанційне керування устаткуванням, що дозволяють вивести робочого з небезпечної зони;

2) конструктивне виконання устаткування, яке виключає чи знижує ризик попадання небезпечних факторів мікроклімату в робочу зону (герметичність, теплоізоляція, теплопоглинання і т. п.);

3) створення оптимальних умов (кондиціонування повітря);

4) створення допустимих умов (вентиляція і опалювання).

Окрім цього, необхідно розробляти заходи, які не змінюють параметри мікроклімату, але покращують теплове самопочуття працюючого або знижують шкідливу дію цих параметрів:

5) механізація, що знижує тяжкість робіт;

6) використання спецодяг, ЗІЗ;

7) режим праці та відпочинку, обов'язкові перерви в роботі;

8) при роботі на відкритому повітрі (особливо в умовах холоду) необхідна організація періодичних перерв (по 10 хв. через кожну годину праці);

9) медико-профілактичні заходи, оздоровлення;

10) юридичні заходи, що компенсують шкідливу дію мікроклімату.

При виборі тих або інших способів забезпечення нормальних умов мікроклімату враховуються економічні, технічні і соціальні аспекти проектованого виробництва. Найбільш переважною в санітарно-гігієнічному відношенні є автоматизація виробництва. При цій технології робочі можуть знаходитися в окремих приміщеннях, виконувати роботу операторського типу. Але ця технологія дорога, навіть якщо її економічна ефективність дуже висока, то при цьому може бути великий термін окупності, що також може бути не вигідним. До того ж, як вже було вказано вище, такий спосіб може привести до зростання нервово-психічного напруження працюючих. Звичайна технологія припускає знаходження людини і управління устаткуванням в робочій зоні. Тоді необхідно створювати в приміщеннях оптимальні або допустимі параметри мікроклімату.

Поліпшення стану виробничого середовища

при дії хімічного фактору

Заходи забезпечення чистоти повітря можуть бути технічними, санітарно-гігієнічними, лікувально-профілактичними:

1) використання нешкідливих, екологічно чистих технологій;

2) заміна шкідливих речовин на менш шкідливі в існуючих технологіях;

3) автоматизація виробництва та дистанційне управління обладнанням, що дозволяє працівнику бути за межами небезпечної зони;

4) використання герметичного обладнання;

5) захист від пилу: пилоуловлювання, зрошення та ін.;

6) очищення повітря від газів (адсорбція, абсорбція та ін.).

Перевагу віддають заходам, при яких шкідливі речовини не утворюються у виробничому процесі (1 та 2 заходи). Коли шкідливі речовини використовують у технологічному процесі забезпечуються інженерно-технічні заходи, що направлені на зниження їх концентрації (3 – 6 заходи).

Коли шкідливі речовини потрапляють в робочу зону, знизити їх шкідливий вплив можна наступними заходами:

7) використання засобів індивідуального захисту (респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри);

8) медико-профілактичні та юридичні заходи (скорочення робочого часу, стажу, оздоровлення, санітарно-курортне лікування та ін.).

Поліпшення стану виробничого середовища

за віброакустичними показниками

Шум

Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму наведено у ДЕСТ 12.1.029-80 "ССБП. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація". В умовах галузі боротьба з шумом відносно захищаємого об’єкта може здійснюватися різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Згідно стандарту заходи та засоби боротьби відносно джерела шуму поділяються на ті, що знижують шум у джерелі його виникнення, і ті, що зменшують його рівень на шляху його поширення.

Залежно від способу реалізації засоби і методи колективного захисту від шуму поділяються на:

1) акустичні:

- звукоізоляція (віддзеркалення звукової хвилі, яка падає на огорожу з великою поверхневою щільністю: метали, бетон, дерево);

- екранування (у разі неможливості встановлення ефективної звукоізоляції на шляху поширення повітряного шуму встановлюють екрани, які створюють так звану звукову тінь; екрани представляють собою листи товщиною 1÷3 мм, вкриті збоку джерела шуму звукопоглинаючим матеріалом; матеріалом для виготовлення екрану є сталь чи алюміній. Акустична ефективність екрану залежить від його форми, розміщення відносно джерела шуму і робочого місця. За допомогою відбиваючого екрану можна визначити коефіцієнт зниження рівня шуму К_з:

, (2.14)

де f - частота звуку, Гц;

h і l - висота і довжина екрану, м;

а - відстань від джерела шуму до екрана, м;

b - відстань від екрана до робочого місця, м);

- звукопоглинання пористими матеріалами (засновано на переході енергії звукових коливань частинок повітря в теплоту унаслідок втрат на тертя в порах звукопоглинального матеріалу; залежно від конструкції засоби звукопоглинання можуть бути у вигляді звукопоглинаючого облицювання або об'ємних (штучних) поглиначів звуку);

- віброізоляція (шум завжди супроводжується виникненням вібрації; залежно від конструкції засоби віброізоляції можуть бути у вигляді віброізолюючих опор, пружних прокладок, конструкційних розривів);

- глушники шуму:

- абсорбційні – ефект поглинання в порах звукопоглинального матеріалу;

- реактивні - ефект відбиття звуку в результаті утворення "хвилевої пробки" в елементах глушника;

- комбіновані – ефекти поглинання і відбиття;

2) архітектурно-планувальні:

- раціональні акустичні рішення планування будівель та генеральних планів об’єктів;

- раціональне розташування технологічного обладнання, машин та механізмів;

- раціональне розміщення робочих місць;

- раціональне акустичне планування зон та режиму руху транспортних засобів і транспортних потоків;

- створення шумозахищених зон у різних місцях находження людини;

3) організаційно-технічні:

- використання малошумних технологічних процесів (зміна технології виробництва, способу обробки та ін.);

- оснащення шумних машин засобами дистанційного управління та автоматичного контролю;

- використання малошумних машин, зміна конструктивних елементів машин, їх збірних одиниць;

- удосконалення технології ремонту та обслуговування машин;

- використання раціональних режимів труда та відпочинку робітників на шумних підприємствах.

Засоби індивідуального захисту від шуму залежно від конструктивного виконання поділяються на:

- протишумні навушники;

- протишумні вкладиші;

- протишумні шлеми та каски;

- протишумні костюми.

Найефективнішими серед заходів боротьби з шумом є ті, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення.

Окрім технічних заходів боротьби з шумом на галузевих об'єктах проводяться профілактичні заходи медичного характеру.

Вібрація

Зменшення дії вібрації на працюючих досягається за рахунок:

1) конструювання нового, досконалішого устаткування з автоматизацією і дистанційним керуванням;

2) вибору оптимальних режимів роботи (усунення резонансних явищ в процесі експлуатації механізмів, при цьому важливо, щоб власні частоти коливань механізму не співпадали з частотами, що виникають при дисбалансі для чого змінюють або масу системи, або її інші механічні параметри (жорсткість, розміри));

3) розробки методів по зниженню шкідливої дії вібрації на робочих місцях:

- віброгасіння (збільшення маси і жорсткості конструкції шляхом об'єднання механізму з фундаментом або підставами, що віброгасять, проте метод вимагає великих витрат і громіздких конструкцій, що перевищують вартість самих механізмів);

- віброізоляція (установка устаткування не на фундаменті, а на віброізолюючих опорах, у якості віброізолятору використовують гумові і пластмасові прокладки, ресори, пневматичні віброізолятори з використанням повітряних подушок);

- вібропоглинання (нанесення на вібруючу поверхню шару пружнов'язких матеріалів (гуми, пластики) за рахунок чого частина енергії коливань переходить у тепло);

- вібродемпфірування (збільшення активних втрат коливальних систем, що реалізується в механізмах з великими динамічними навантаженнями з використанням матеріалів з великим внутрішнім тертям);

4) організаційно-профілактичні заходи (своєчасний ремонт, контроль вібраційних параметрів);

5) застосування засобів індивідуального захисту (спецвзуття, рукавиці, вкладиші та ін.).

З метою підвищення захисних властивостей організму і працездатності людини розробляється спеціальний комплекс виробничої гімнастики, вітамінна профілактика та спецхарчування.

Інфразвук

Зважаючи на складність протидії інфразвуку, планувати процес боротьби слід ще на стадії проектування виробничого обладнання чи розробки проектного завдання на будівництво об'єктів. Захист від інфразвуку повинен проводитись у тих же напрямках, що і боротьба з шумом, наприклад:

- найбільш ефективний метод, пов'язаний із застосуванням глушників різних типів;

- вибір оптимальних режимів роботи (збільшують частоту ударів, щоб частота проходження ударів лежала в чутному діапазоні частот);

- раціональне планування приміщень та інфразвукового обладнання;

- використання спеціальних конструкцій з автоматизацією і дистанційним керуванням та ін.

Окрім заходів технічного спрямування необхідно проводити медичну профілактику.

Ультразвук

Захист від дії ультразвуку проводиться також у напрямку проведення заходів технічного та медико-профілактичного характеру:

- локалізація дії ультразвуку конструктивними і планувальними рішеннями (автоматизація та дистанційне керування, системи блокування);

- підвищення робочих частот джерел ультразвуку, що забезпечує зменшення інтенсивності ультразвуку;

- використання кожухів та екранів із органічного скла або сталевих листів, що мають гумові покриття;

- використання ЗІЗ (рукавички, протишуми);

- медична профілактика;

- організаційно-профілактичні заходи (раціональні режими труда та відпочинку, проведення інструктажів).

Поліпшення стану виробничого середовища

при дії електромагнітних полів та випромінювань

Способи і засоби захисту від ЕМП:

- віддалення робочого місця від джерела ЕМП;

- захист часом (знаходитися біля джерела ЕМП якомога менше часу);

- екранування робочого місця - використовують процеси відбиття і поглинання електромагнітних хвиль (матеріали з великою електричною провідністю - мідь, латунь, алюміній, сталь, причому ефективність екранування не залежить від виду екрану: екран виконаний з суцільного металевого листу, або з металевої сітки; екрани повинні бути заземленими);

- застосування радіопоглинаючих матеріалів, що за принципом дії діляться на дві групи: об'ємні поглиначі - складаються з основи (каучук, пінопласт) і наповнювача (порошку графіту, сажі); резонансні поглиначі – чергування шарів діелектрика і провідних плівок металу;

- зменшення напруженості і щільності потоку енергії ЕМП в джерелі;

- застосування сигналізації;

- використання ЗІЗ (комбінезони із металізованої тканини, халати та ін.);

- лікарсько-профілактичні заходи (харчування, оздоровлення).

Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого

травматизму в галузі

Читайте також:

1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
4. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
5. Аналіз галузі
6. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
7. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
8. Аналітична робота в умовах кризи.
9. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
10. Безпека в умовах кримінальної злочинності
11. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу
12. Бетонування в зимових умовах

Переглядів: 1119