Неекономічні заходи регулювання світової торгівлі.

Правила стягнення антидемпінгових мит згідно ГАТТ/СОТ.

Правила визначення демпінгу за СОТ/ГАТТ.

Демпінг є забороненим, про що вказано у статті 6 ГАТТ, якщо він:

1) заподіює шкоду національному виробництву або створює загрозу її заподіяння.

2) суттєво гальмує створення та/або розвиток відповідного національного виробництва.

Демпінговою вважається ціна, якщо вона:

1) нижча від ціни, за якою зазвичай реалізуються аналогічні товари, призначені для споживання в країні експортера;

2) менша найвищої ціни, що зазвичай встановлюється на товари, які експортуються до будь-якої третьої країни;

3) менша вартості виробництва даного продукту в країні походження з урахуванням витрат реалізації та прибутку.

Слід зауважити, що національні законодавства можуть мати інші визначення демпінгу.

Якщо в результаті розслідування було встановлено факт демпінгу, то країна може ввести спеціальне антидемпінгове мито. ГАТТ/СОТ висувають такі вимоги до нього:

1) антидемпінгове мито не повинне перевищувати демпінгову маржу для товару;

2) антидемпінгове мито не повинне накладатися на товар через звільнення його при експорті від мита чи податків у країні походження та експорту;

3) товар не повинен обкладатися одночасно антидемпінговим та компенсаційним митом.

Відокремлюють 2 основні форми неекономічного регулювання світової торгівлі:

1)Торгові угоди– це угоди між країнами, в яких визначаються принципи та режими торгівлі між країнами.

В загалі, у світовій практиці відокремилось 2 види торгових угод:

а) угоди, в яких закріплюється оточення торговельних угод, які потім заключаються між суб’єктами господарської діяльності;

б) угоди, в яких держави беруть на себе зобов’язання постачати певну кількість окремого товару[6].

2) Правові режими торгівлі.

Існує 3 основні правові режими торгівлі:

а) режим найбільшого сприяння (англ. most favourable nation) – умови, за якими країна користується правами, перевагами та пільгами, які мають або можуть мати будь-яка інша третя країна (цей режим рекомендований ГАТТ/СОТ);

б) національний режим – це режим економічних відносин між країнами, за яким держава надає іноземним фізичним та юридичним особам режим не менш сприятливий, ніж для національних суб’єктів;

в) справедливий та недискримінаційний режим (згадується в документах ГАТТ/СОТ, але не визначений).

Три винятки з режиму найбільшого сприяння за ГАТТ/СОТ:

а) винятки для сусідніх країн з метою полегшення прикордонної торгівлі (зараз на прикордонну торгівлю припадає 1% світової торгівлі);

б) винятки та переваги митних союзів та зон вільної торгівлі[7] (на ці об’єднання припадає близько 40% світової торгівлі);

в) винятки для країн, що розвиваються: мова йде про загальну систему преференцій як система митних пільг з боку розвинутих країн та країн з перехідною економікою країнам, що розвиваються) Ця угода почала діяти з 1971 р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.	\|	Генеральна угода з по тарифам та торгівлі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.