Монтаж апаратури і станцій керування. Техніка безпеки.

Сушіння електричних машин

Електричні машини сушать при незадовільних ізоляційних характеристиках, що вказують на зволоженість ізоляції. Сушіння проводять до установки електричних машин у тому випадку, якщо вони довгий час зберігалися в приміщенні і виміри показують на зволоженість ізоляції. Обмотки електричних машин перед сушінням очищають від забруднень і осілого пилу, продуваючи сухим і чистим повітрям. У випадку тривалого безпосереднього попадання води на обмотки виміри та іспити, зв’язані з подачею напруги, варто виконувати після контрольного прогріву і підсушування шляхом зовнішнього нагрівання. Сушіння шляхом пропущення струму по обмотках електричних машин можна виконувати, якщо опір ізоляції обмоток статора машин змінного струму й обмотки якоря машин постійного струму не менш 50 кОм, а опір ізоляції обмоток ротора машин перемінного струму й обмоток збудження машин постійного струму не менш 20 кОм.

Корпус машини, підготовленої для сушіння, повинен бути заземлений. Сушіння машин у залежності від місцевих умов виконують зовнішнім нагріванням, інфрачервоними променями, індукційними втратами в сердечнику, втратами в провідниках обмоток, струмом к. з. і т.п.

Під час сушіння, в найбільш нагріваючих частинах обмоток електричних машин, на поверхні сталевого ротора і статора систематично вимірюють температуру ртутними термометрами, температурними детекторами (термометри опору або термопари, що закладаються заводом-виготовлювачем машини у важкодоступні крапки машини) або розраховують температуру обмоток по вимірах опору обмоток.

У процесі сушіння ведуть журнал, у який крім заводських характеристик, місця установки машини, методу сушіння й іншого заносять електричні параметри і температуру у всіх контрольованих точках машин, а також викреслюють криві зміни температури й опору ізоляції обмоток у часі.

Здавання-прийняття змонтованих електричних машин проводят відповідно з вимогами БНіП. Після пред’явлення необхідної здавальної документації персонал замовника при участі представників монтажної і налагоджувальної організацій проводить комплексні іспити на холостому ходу й оформляє акт про приймання електричних машин.

Панелі розподільних щитів, щитів керування і захисту, що відносяться до апаратів керування, встановлюють у щитовому приміщенні або безпосередньо в цеху на заздалегідь підготовленій підставі (звичайно на напрямних зі швелерної сталі). Установку починають із середньої в ряді панелі. Панелі вивіряют за рівнем і відвісом з’єднують між собою і з направляючими за допомогою болтів або електрозварюванням. Після цього розпаковують прилади й апарати (перед відправленням щитів на монтаж з майстерні прилади захисту і вимірювальні прилади знімають і упаковують окремо), чистять їх, ще раз перевіряють справність рухливої і контактної систем, відсутність обривів і комплектність, установлюють на панелі і підключають до них провода вторинної комутації.

Під корпуси реле ставлять прокладки з електрокартону, а кріпильні болти постачають гумовими шайбами. Потім зняті для зручності транспортування збірні шини встановлюють на місце і налагоджують прилади й апарати. Усі прилади й апарати розташовують строго вертикально, за винятком тих, котрі за умовами нормальної роботи повинні знаходитися в горизонтальному або похилому положенні (тут повинна бути дотримана сувора горизонтальність установки або прилад повинний бути укріплений точно під необхідним кутом нахилу).

Станції керування в майстерні збирають у щити (ЩСУ), монтуючи на сталевому каркасі, потім перевозять на площадку і встановлюють у спеціальні приміщення або на площадках у цехах, поблизу від електродвигунів, що обслуговуються ними. При установці на каркасі станцій керування між ними залишають невеликі зазори. Панелі кріплять до каркаса болтами. Іноді панелі магнітних станцій (звичайно одиночні) монтують у шафах і в такому виді відправляють у цех.

Магнітні пускачі, контактори, пускові шухляди й інші апарати встановлюють у комплекті з кнопками керування. Магнітний пускач разом із кнопковою станцією, а часто і ціла група магнітних пускачів, встановлюваних в одному місці, одночасно з опорною конструкцією являють собою монтажні вузли і блоки, виготовлені централізовано в майстернях. Такі готові вузли встановлюють на заготовлені заздалегідь кріпильні пристрої. Магнітні пускачі і контактори встановлюють у строго вертикальному положенні; нормальна висота їхньої установки від підлоги 1500—1700 мм. Металеві конструкції, на яких кріплять пускові пристрої, а також металеві кожухи магнітних пускачів, кнопок керування і контакторів надійно заземлюють, підключаючи до них відгалуження від заземлювальної шини або будь-якого іншого заземлюючого провідника.

Пускові реостати з масляним охолодженням установлюють на металевій або залізобетонній конструкції (у виді стільця) і кріплять до неї чотирма болтами. Висоту конструкції для установки реостата вибирають з таким розрахунком, щоб маховичок реостата знаходився на висоті 700—800 мм від підлоги . Реостати

з повітряним охолодженням установлюють на металевих конструкціях, укріплених на стіні, із зазором між опорною :поверхнею і секціями реостата 50—100 мм для кращого їхнього охолодження.

Кулачкові контролери і командоапарати монтують подібно пусковим реостатам з масляним охолодженням. Контролер або командоапарат установлюють безпосередньо на опорній поверхні або через додаткову конструкцію по відвісу і рівневі так, щоб висота штурвала над підлогою була не більш 1100 мм. При їхній установці варто забезпечити гарний огляд робочого місця і зручність керування.

Приміщення, у яких монтують електричні машини, звільняють від лісів, будівельного сміття і забезпечують достатнім освітленням. Усі прорізи в перекриттях закривають щитами або обгороджують міцними поруч. Канали в підлозі на час монтажу при відсутності постійних перекриттів закривають тимчасовими щитами. Границі монтажних площадок, розрахованих на масу підлягаючому монтажеві машин, чітко позначають. При недостатній міцності площадок тимчасово під них установлюють додаткові опори.

Усі застосовувані для підйому важких деталей піднімальні пристрої, а також троси повинні періодично проходити огляди й іспити для перевірки їхньої придатності і мати відповідний паспорт. При необхідності влаштовують суцільні настили із суцільними огородженнями, що виключають падіння предметів з висоти. Крім загальних мір, що забезпечують безпеку персоналу при провадженні робіт, дотримують наступні запобіжні заходи: не залишають у висячому положенні підняті конструкції або устаткування; не роблять переміщення, підйом і установку щитів, блоків магнітних станцій без уживання заходів, що попереджають їхнє перекидання; не кріплять стропи, троси і канати за ізолятори, контактні деталі або отвори в лапах; уважно стежать за подаваними сигналами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація і технологія робіт з монтажу електричних машин.	\|	ТЕМА 1.6. Монтаж електроустаткування кранів та ліфтів цивільних споруд.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.