Юридичні особи як суб’єкти правовідносин.

Співвідношення понять “правоздатність”, “дієздатність”, “суб’єктивне право”.

Цивільна правоздатність – здатність громадянина мати цивільні права і обов’язки (ст. 25 ЦКУ). Ця властивість є невід’ємною, наступає в особи з народження (в виключних випадках може наступити і до народження) та припиняється зі смертю. Деякі автори вважають, що до правоздатності входить лише здатність мати права, так як обов’язки малолітній нести не може.

Цивільна дієздатність – здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільні права та обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. 30).

Виникнення дієздатності залежить від віку (див. попереднє питання) та психічного стану особи. Таким чином, щодо дієздатності громадяни поділяються на повністю дієздатних (з 18 років), частково дієздатних (до 18 років), недієздатних та обмежено дієздатних.

Суб’єктивне право – конкретні права та обов’язки, які належать конкретній особі, або які вона може реалізувати у будь-який час. Суб’єктивне право поєднує в собі три елементи: вид та міру можливої поведінки особи, право вимагати від інших осіб поведінки, яка забезпечує здійснення власної діяльності та право вимагати застосування державного примусу до зобов’язаних осіб.

Таким чином, правоздатність та дієздатність забезпечує особі реалізацію суб’єктивного права. Разом з тим, суб’єктивне право можуть вплинути на правоздатність чи дієздатність особи. Наприклад, якщо особа виходить з громадянства України (реалізація суб’єктивного права), вона втрачає правоздатність та дієздатність громадянина України.

Єдність цивільної правоздатності та суб’єктивного права проявляється в мірі можливої (дозволеної) поведінки суб’єкта. Відмінність проявляється в тому, що правоздатність – це чиста, теоретична можливість здійснити певну дію, а суб’єктивне право – практична, реальна можливість її вчинити через здійснення дієздатності.

Юридичною особою є організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа має свою цивільну правоздатність та дієздатність, які наступають одночасно з моменту державної реєстрації їх статуту або прийняття рішення державою про її організацію (для державних організацій) та зникає при припиненні існування юридичної особи шляхом ліквідації чи реорганізації. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Діяльність юридичної особи обмежується отриманням спеціального державного дозволу – ліцензії.

Юридична особа має свої реквізити: назву, печатку, статут, банківський рахунок; може набувати права та обов’язки, нести майнову відповідальність, бути стороною в суді.

Юридична особа має свої майнові та немайнові права та обов’язки.

Юридичні особи поділяються на осіб приватного права (створюється на підставі установчих документів) та осіб публічного права (створюється розпорядчим актом Президента, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування та може виконувати державні функції.

Юридична особа може створюватися у формі установи чи товариства.Установа – організація, створена однією або кількома особами-засновниками, які не беруть участі в управлінні нею, а товариство - організація, створена однією або кількома особами-засновниками, які можуть брати участь в управлінні нею.

Товариства бувають підприємницькими та непідприємницькими. Підприємницькі мають, а непідприємницькі не мають не меті отримання прибутку внаслідок своєї діяльності.

За ЦКУ підприємницькими є господарські товариства (повні, командитні, з обмеженою відповідальністю, закриті та відкриті акціонерні), виробничі кооперативи.

Повне товариство – це така юридична особа, в який її учасники відповідають по її зобов’язаннях не тільки уставним фондом, а й своїм власним майном; обмежене – таке, в якому учасники ризикують тільки засобами внесеними до уставного фонду; командитне – таке в якому частина учасників є повними, а частина – обмеженими.

Акціонерне товариство – така юридична особа, в якій її уставний фонд поділений на рівну кількість однакових за вартістю частин (акцій), які купляють засновники. В закритому АТ мають право купляти акції тільки визначене коло осіб, а у відкритому – всі хто забажають.

Юридичні особи можуть мати свої філії та представництва, які розташовані поза її місцезнаходженням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суб’єкти цивільних правовідносин. Громадяни як учасники цивільних правовідносин. Поняття та загальна характеристика цивільної правоздатності та дієздатності громадян.	\|	Поняття правочину

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.