Частотними електричними фільтрами називаються пристрої, призначені для розподілу електричних коливань різної частоти. Коливання одних частот фільтр пропускає, інших – затримує.
Під пропусканням розуміють проходження електричних коливань з невеликим згасанням, а під затримкою – з великим згасанням.
Діапазон частот, у межах якого фільтр пропускає коливання, називається смугою пропускання фільтра.
Діапазон частот, у межах якого фільтр затримує коливання, називається смугою згасання.
Електричні фільтри широко використовуються в радіотехнічних пристроях, апаратурі зв'язку, автоматиці, приладобудуванні й інших пристроях.
Електричний фільтр являє собою пасивний чотириполюсник (звичайно симетричний), навантажений характеристичним опором . Теорія електричних фільтрів заснована на загальній теорії чотириполюсників.
Електричні фільтри можуть бути класифіковані таким чином:
1. за частотами, що пропускаються. У залежності від частот, що пропускаються, фільтри розподіляються на:
2. за схемами ланок (конфігурації фільтрів). Фільтри можуть складатися з ланок Г-, Т-, П - подібних, мостових схем тощо (рис. 8.1). Фільтри можуть бути одноланковими і багатоланковими.
3. за характеристиками фільтрів. Фільтри типу К (прості), типу m (більш складні) тощо. Значення коефіцієнтів К и m буде дано пізніше.
4. за типами елементів, що використовуються, фільтри розподіляються на:
- реактивні фільтри (складаються тільки з реактивних елементів L і С);
- безіндуктивні фільтри (складаються з елементів R і С);
- п'єзоелектричні фільтри (складаються з кварцових пластин).
При розгляді фільтрів вважається, що котушки індуктивності і конденсатори не мають утрат, тобто фільтри складаються з ідеалізованих схемних елементів.