МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Духовно-моральна СЕС склалася на основі християнського світогляду і була втілена в межах православної соціально-економічної моделі.Концепція духовно-моральної СЕС
Історія економічного розвитку та філософсько-економічної думки свідчить про те, що окрім такого розуміння економіки та реальної економічної моделі – хрематистики – існує й інший тип соціально-економічної системи – духовно-моральна СЕС. Згідно з християнським світоглядом людина – духовно-тілесна істота. Сенс її життя розкривається лише в духовному вимірі. Всі земні умови її існування, в тому числі господарські, кінцеві і мають служити лише для того, щоб людина могла стати спадкоємцем вічного життя. Людина має не тільки тіло, а й розумну душу і вищу силу – дух. Відповідно, її потреби представлені потребами тілесними, душевними та духовними. Тілесні потреби – це потреби матеріальні (фізіологічні) і потреби в безпеці. Потреби душі, у відповідності з силами душі (розумова, чуттєва, вольова), це потреби: у придбанні знань про світ; творчій самореалізації; в отриманні радості, любові, щастя; реалізації себе, в тому числі через працю; в спілкуванні, розумінні, в необхідності бути корисним іншим, потреба в дії. Вищі потреби людини – це потреби духовні, без реалізації їх людина втрачає істинний сенс життя, не може розкрити повноцінно свою людську сутність і своє призначення. Духовна сила в людині – це сила створююча, перетворююча та організуюча, сила, яка об'єднує і дисциплінує. Духовні потреби проявляються в прагненнях до: дисципліни розуму, серця і волі (людина прагне до цілісності думок, почуттів, вчинків, до вибору духовно корисного для себе і оточуючих і подолання некорисного); набуття влади над нижчими бажаннями та побудови свого ціннісного світу, а значить і вчинків у відповідності з ієрархією (Бог, Вітчизна, ближній, Я); абсолютних цінностей і в незадоволеності всім відносним і земним; в прагненні до повноти, Божественної досконалості, спілкування з Богом. Також вони проявляються як творча сила, що створює себе і навколишній світ, як потреба жити по совісті, потреба жертовної любові до ближнього, до Бога. Сенс життя людини – успадкування Царства небесного, а весь її земний шлях, в тому числі господарська діяльність, це своєрідний «випробувальний полігон», часові умови, в яких людина повинна навчитися вірити, любити, прощати. І ці умови творить сама людина. Навколишній світ і господарську діяльність вона створює за своїм образом і подобою. І господарський світ, створений людиною, повинен, принаймні, не заважати досягненню головної її мети, а краще, якщо він буде сприяти цьому. Християнська теологія стала фундаментом кількох напрямків наукової думки. Це східнослов’янська філософсько-економічна школа (кінець ХІХ – початок ХХ століття), дослідження А. Ріха, об'єднані в фундаментальну працю «Господарська етика» [74], сучасна німецька школа економічної етики. Якщо фундаментом світогляду є християнський світогляд, система цілей економіки буде виглядати наступним чином (рисунок 4.1). Читайте також:
|
||||||||
|