Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Онтологія соціального

Люди як об’єкти і суб’єкти суспільного буття характеризуються не лише індивідуальними ознаками і якостями, а й мають соціальне, тобто зумовлене обставинами їх суспільного існування: умовами матеріального виробництва, соціальним устроєм, політичною організацією, рівнем суспільної свідомості й культури. Як правило, соціальним вважається усе те, що характеризує співіснування людей і що є відмінним від їх природної, біологічної основи. Соціальне виникає як системна характеристика, інтегральний ефект безпосередньої чи опосередкованої взаємодії людей. Без такої взаємодії соціальне неможливе.

Соціальність можна трактувати як діяльне спілкування людей, що і забезпечує своєрідність їх життя як суспільного. Людину як носія суто соціальних якостей, що виникають і реалізуються в процесі міжіндивідуального спілкування, позначають поняттям “особа”. Тобто особа – це індивід, що пройшов процес соціалізації ­– засвоєння зразків поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в суспільстві.

Як особа, кожна людина займає в соціальній системі кілька позицій. Кожна з позицій, передбачаючи певні права і обов’язки, називається статусом. Соціальний статус виявляє себе як у зовнішній поведінці і вигляді (одязі, мові та інших ознаках соціально-професійної належності), так і внутрішній позиції (в ціннісних орієнтаціях, мотиваціях та ін.). статус може бути приписаним і набутим, природним і професійно-посадовим.

Приписаний статус нав’язаний суспільством поза зусиллями і заслугами особи. Він зумовлюється етнічним походженням, місцем народження, сім’єю тощо. Набутий, або досягнутий, статус визначається зусиллями самої людини (наприклад, професор, письменник, відомий актор). Природний статус передбачає суттєві й відносно стійкі характеристики людини (чоловік, жінка, дитинство, юність, зрілість, старість). Професійно-посадовий статус є базисним статусом особи. Найчастіше він є інтегральним, оскільки в ньому фіксується соціальне, економічне, виробниче становище (директор, банкір тощо).

Соціальний статус визначає конкретне місце індивіда в даній соціальній системі. Залежно від нього він мусить задовольняти низку вимог, які ставить перед ним суспільство. Сукупність таких вимог становить зміст соціальної ролі.

Соціальна роль – сукупність дій, які мусить виконувати особа, маючи певний статус у соціальній системі.

Кожний статус передбачає кілька ролей, які, за Т.Парсонсом, характеризуються п’ятьма основними прикметами:

- емоційна: одні ролі потребують емоційної стриманості, інші – розкутості;

- спосіб одержання: одні приписуються, інші – завойовуються;

- масштаб: частина ролей сформульована і чітко обмежена, інша – розмита, невизначена;

- формалізація – дія в межах установлених правил або довільно;

- мотивація – спрямування на особисте чи загальне благополуччя тощо.

Від того, з якими структурами соціального буття пов’язана особа, визначають її соціальне походження (із службовців службовець тощо).

Отже, соціальне є сукупністю певних особливостей суспільних відносин, взаємно інтегрованих індивідами чи певними групами у процесі спільної діяльності, які виявляються у їх ставленні один до одного, до свого місця і ролі в суспільстві, до явищ і процесів соціального життя.


Читайте також:

  1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
  4. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  5. Види соціального забезпечення.
  6. Види соціального контролю
  7. Види соціального обслуговування.
  8. Визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерства.
  9. Виправлення помилок у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування.
  10. Вислуга років: поняття та юридичне значення в праві соціального забезпечення
  11. Відповідальність і обов’язок соціального працівника перед професією
  12. Відповідальність і обов’язок соціального працівника перед суспільством і державою




Переглядів: 560

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Природа суспільства у філософській традиції | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.