Види соціального контролю

Суб’єктами соціального контролю є адміністрація, громадські організації, групи, індивіди.

Залежно від суб’єкта соціального контролю розрізняють такі його види:

• Зовнішній (адміністративний).

• Взаємний (колегіальний, груповий, суспільний), який виникає у ситуації, коли носіями соціально-контрольних функцій є самі суб’єкти організаційно-трудових відносин, які мають однаковий статус. Взаємний контроль доповнює або заміщає адміністративний контроль.

• Самоконтроль.

Розглянемо ці види контролю.

Зовнішній контроль характеризується тим, що його суб’єкт не є включеним до системи відносин і діяльності, яка безпосередньо контролюється, а знаходиться поза цією системою. Тому в трудовій організації – це контроль, який здійснюється адміністрацією.

Адміністративний контроль має такі переваги:

1) являє собою спеціальну і самостійну діяльність, що сприяє його виконанню на професійному рівні;

2) носить офіційний характер. Контроль з боку адміністрації сприймається як дії від імені та в інтересах всієї трудової організації і тому не виникає навіть найменших сумнівів щодо його чинності. Крім того, офіційність означає можливість використання санкцій, що посилює ефективність контролю.

Недоліки адміністративного контролю:

1) не завжди є всеохоплюючим, оперативним і об’єктивним;

2) адміністрація, як правило, віддалена від безпосередніх виконавців і їх робочих місць, у результаті може бути викривлена інформація про дії робітника;

3) адміністративна оцінка може бути не професійною, тому що рядовий робітник, базуючись на знанні конкретної праці, може більш точно міркувати про правильність своїх дій, ніж адміністратор;

4) адміністративний контроль орієнтований на таку якість як «ретельність», що може викликати:

• формалізм у роботі, зниження значення трудових показників і творчих якостей як критеріїв оцінки поведінки на фоні «сумлінної підлеглості»;

• подавлення творчих якостей і здібностей робітника

Адміністративний контроль базується на специфічній мотивації, яка притаманна управлінцям.

Що ж лежить в основі управлінської мотивації?

По-перше, організаційно-трудовий порядок розглядається як обов’язкова умова соціально-економічного існування і благополуччя організації. У випадку банкрутства фірми рядовий найманий робітник втрачає лише робоче місце, а управлінські верстви втрачають капітал, авторитет, престижне заняття, соціальне положення.

По-друге, керівник, морально відповідальний за персонал і вимагає дотримання соціальних норм персоналом, виявляючи при цьому патерналістську турботу.

По-третє,моральна зацікавленість з боку адміністрації до організаційно-трудової дисципліни залючається в тому, що конструювання порядку – це творчий процес в управлінській праці, який посилює її привабливість.

По-четверте, будь-який контроль є способом підтримки влади, підпорядкування: послаблюється контроль – послаблюється і вплив на людей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність та функції соціального контролю	\|	Взаємний контроль буває колегіальним, груповим, суспільним

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.