• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток теми

(На дошці виразно написано тему уроку)

Вчитель зосереджує увагу учнів на словах „терпіння” і „справедливість”.

Діти розглядають ілюстрації.

· Що зображено тут?

· Яка поведінка дітей відноситься до нашої теми? (Збір думок)

· Які почуття ми відчуваємо тоді, коли терпимо?

· Які почуття відчуваємо, коли ми є справедливими?

· Які почуття відчуваємо, коли ми поводимо себе несправедливо? (збір думок)

Запис у зошиті. Терпеливість – моральне багатство кожної людини. Справедливість – моральна чеснота.

Праця в групах. Написати синоніми до слів „терпеливість” (доброта, милосердя, любов...) та „справедливість” (поміркованість, мудрість, мужність...)

· Які наслідки терпіння (діти виписують на карточках)... кривда, образа, наслідок негативної поведінки.

· Які наслідки справедливості... наслідок позитивного вчинку, життєвий вибір, моральна чеснота.

На минулому уроці ми говорили, що моральні чесноти є шляхом подолання гордості. Що таке є чеснота? (збір думок) (Добро, схильність робити добро)

Звертаємо увагу учнів на ключовий вірш.

· Чому ми маємо бути справедливими і терпеливими одні до одних, до батьків, учителів, до старших? (збір думок) (Тому що господь нас любить і дав нам Закон, якому ми маємо бути послушні.)

· Хто може бути прикладом справедливості і терпіння? (збір думок)

Ісус Христос дає нам приклад, як ми маємо поступати.

„Не потуратимеш вбогому, але й незважатимеш на багатого, по правді судитимеш твого ближнього.” (Лев.19:15)

Біблійний текст в Євангелії від Луки 16:19-31 читаємо притчу про багача і Лазаря.

Інсценізація притчі.

Обговорюємо притчу при допомозі запитань:

· Яке відношення Бога до бідного?

· Хто є сліпим перед богом і перед Писанням?

· Як відноситься багач до Лазаря? (чи він його пригнічує?)

· Чого навчає нас притча?

Звернення до учнів.До кого з персонажів притчі я подібний(а)? Чому ми повинні бути терпеливими і справедливими? (Вчитель, підсумовуючи думки учнів, ще раз наголошує, бо так нас навчає Господь.)

Закріплення теми.З розсипаних слів скласти речення і прочитати блаженство, яке перегукується з вивченою темою. (Царство – блаженні – духом – вбогі – бо їхнє - Небесне)

Підсумок уроку.Отже, чого навчає нас Ісус Христос притчею про багача і Лазаря? (збір думок).

„Пани, віддайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте Пана на небі.” (Кол.4:1)

Запис до робочого зошита. Притчею про багача і Лазаря Ісус Христос навчає терпеливості і справедливості.

Додаткові матеріали.

Використана література:

Святе Письмо

Катехизм Католицької Церкви. Жовква, 2002

О. Тарас Барщевський Євангельські притчі.

Християнська єтика. Методичний посібник. 1997

Тема. Відповідальність за вчинки.

Притча про кукіль (Мт.13:24-30;36-39)

Мета.Допомогти зрозуміти, що відповідальність є виявом самостійності. Формувати в учнях відповідальність за свої вчинки перед Богом та перед іншими людьми.

Допоміжні матеріали. Святе Письмо, плакати з написом ключового вірша, напис слів кольоровою крейдою, завдання на карточках для учнів.

Міжпредметні зв’язки.Українська мова, українська література.

Ключовий вірш. „Що посієш, те й пожнеш.”

Біблійний текст.Притча про кукіль (Мт.13:24-30; 36-39)

„Ще ону притчу подав він їм, промовляючи: „Царство Небесне подібне до чоловіна, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не вирвали разом з ним пшениці. Лишіть нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль, та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню. [...] Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього учні його та й кажуть: „Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.” А він у відповідь сказав їм: „Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий; поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого; ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели.”

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
8. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
9. Валютна система та її розвиток
10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
11. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
12. Види мислення. Розвиток мислення. Поняття про інтелект.

Переглядів: 452