• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема. Культура українського народу 18-20 століть. Наукові відкриття 20 століття

З М І С Т

ТЕМА 1. Культурологія як наукова дисципліна та її категорії.

Сутність культури та її генеза ……………………………………3

ТЕМА 2. Культура як знаково-семіотична система………………………37

ТЕМА 3. Соціокультурна динаміка. Діалог культур……………………...49

ТЕМА 4. Особистість у світі культури……………………………..……...84

ТЕМА 5. Художня культура. Мистецтво як естетичний феномен..…….101

ТЕМА 6. Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі…………………………………………………………...133

ТЕМА 7. Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури…………………………………………….149

Найвизначніші вчені-культурологи (бібліографічні довідки)…200

Зміст………………………………………………………………………….216

План

1. Розвиток освіти у 19-20 столітті. Київський національний університет імені Т.Шевченка.

2. Наука і наукові відкриття 20 століття.

3. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль для розвитку культурного процесу.

4. Мова і література 18-20 століття

5. Розвиток театрального мистецтва і драматургії.

6. Музика, живопис та архітектура

1. Розвиток освіти у 19-20 столітті. Київський національний університет імені Т.Шевченка.

На початку 19 століття ШКІЛЬНА ОСВІТА була у повному занепаді. У Східній Україні майже всі школи були російськими. У Західній Україні лиш де-не-де були “дяківки. Підручників не вистачало.

У містах Галичини існували німецькі або польські школи. Українські школи існували лише у Львові і Дрогобичі.

Велику роль у розвитку освіти зіграв митрополит М.Левицький. У 1815 р. він починає будувати школи. У 1817 р. за його сприянням було засновано у Перемишлі інститут для “дяко-вчителів”. У 1816 р. заснував Товариство священиків, які займаються видавництвом шкільних книжок. Згодом вони видали буквар, шкільні правила тощо.

Про видання книжок, зрозумілих для народу, дбав Іван Могильницький. Він же вводить народну мову у школах.

Таким чином, у Галичині кількість шкіл збільшилась. Але місцеві пани вважали освічених селян небезпечними, тому виступали проти їхнього навчання. Вчителів заарештовують, ув’язнюють, а дітей переслідують і цькують.

З 1915 р. відбувається розширення шкіл. Їх уже 26 тис., а вчиться – 2,6 млн. учнів. Хоча українська мова у школах і досі заборонена.

Зросла кількість гімназій і реальних училищ, діяли декілька спеціальних ліцеїв, інститутів, академій, три університети (у Харкові. Києві, Одесі). В Західній Україні – два університети (у Львові та Чернівцях), академія ветеринарної медицини у Львові. Викладання тут велося польською або німецькою мовою.

У ІІ половині 20 століття руйнівні наслідки для освіти мала війна. Понад 8 тис. шкіл було зруйновано, більше 10 тисяч – напівзруйновано. Знищено багато бібліотек і книг. Вчителі воювали.

У 1944-1945 роках працювали понад 25 тисяч шкіл, половина з яких – початкові. Формувались дитячі будинки, інтернати, школи робітничої і сільської молоді, школи фабрично-заводського навчання, ремісничі школи, ремісничі школи, суворовські училища. Вводились екзамени для учнів, що закінчували початкову і семирічну школу, екзамени на атестат зрілості для випускників. Встановлено 5-бальну систему оцінювання, нагородженням золотими і срібними медалями.

Після звільнення від окупантів поновили роботу 6 університетів,20 педінститутів, 77 педучилищ.

На кінець 50-х років завершене загальне обов’язкове початкове навчання.

У 70-80 роках 20 століття запроваджено 8-річне навчання. Початкова школа мала 3-річну програму. Основною ланкою освітньої мережі стала середня школа.

На кінець 20 століття в Україні діяло 146 вищих закладів, 730 – спеціальних.

Київський національний університет імені Т.Шевченка.

У 1834 році був заснований Київський національний університет імені Т.Шевченка.

8 листопада 1833 року з’явився указ Миколи І про відкриття у Києві “Імператорського університету святого Володимира”. Вже 15 липня 1834 року університет прийняв перших 62 студенти. Факультет був лише один – філософський, поділений на два відділення – історико-філологічне і фізико-математичне. Через рік відкрився юридичний факультет, а у 1841 – медичний.

Першим ректором був М.О.Максимович – вчений, історик, фольклорист і мовознавець.

У 40-х роках 19 столітті як вчитель малювання тут працював Т.Шевченко.

Офіційно названий Київським університетом у 1919 р. Ім'я Т.Шевченка університету присвоєно у 1939 р.

21 квітня 1994 р. цей заклад став національним університетом із статусом автономного державного вищого навчального закладу.

Нині тут 14 факультетів, навчаються за 73 спеціальностями понад 20 тис. студентів, 1600 аспірантів. Викладачів приблизно 2 тисячі чоловік.

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. Агроценоз як система.
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Англійський реалістичний роман останньої третини ХІХ століття
5. Антифеодальна боротьба українського народу
6. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
7. Банківська система.
8. Бондарихінська культура
9. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
10. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
11. Боротьба українського народу проти німецько-австрійської окупації та гетьманату.
12. Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.

Переглядів: 1225