МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тактичні та пізнавально-методичні прийоми допиту.Об¢єктивність інформації, що одержується під час допиту, перш за все залежить від психологічної позиції обвинуваченого: · бажає він чи ні давати показання, або збирається приховувати правду. Навіть якщо допитуваний дає правдиві свідчення (на його думку), то в цьому випадку слідчий вибирає тактичні прийоми спілкування, що спрямовані на допомогу допитуваному згадати минуле, відділити реально сприйняте від фантазії, здогадки після сприйняття. Звідси психологічні особливості пов¢язуються з основою допиту як способу вилучення інформації про суб¢єктивний образ (слід пам¢яті) у допитуваного. Врахування психологічних особливостей передбачає: · встановлення стану органів чуття у допитуваного; · встановлення умов сприйняття джерел інформації; · встановлення часу який пройшов з моменту сприйняття до початку допиту; · встановлення відносин допитуваного до події злочину; · встановлення професійних якостей допитуваного до події злочину; · встановлювання професійних якостей допитуваного. Зазначені фактори впливають на формування та відтворення свідчень під час допиту. З урахуванням цих факторів будується тактика допиту та застосовуються відповідні тактичні прийоми матеріалізації уявних образів. Тактичні прийоми допиту служать засобами управління спілкування та отримання об¢єктивної іформації. До них відносять: 1. прогнозування та планування допиту; 2. формування психологічного контакту (досягається встановленням сприятливих відносин з допитуваним, збудженням інтересу та підвищенням активності до спілкування та мети допиту, зняттям конфліктного настрою у допитуваного ) 3. безпосереднє спілкування(вільна розповідь постановка питань, пред¢явлення доказів) тактичні прийоми, що застосовуються в безконфліктних ситуація: - асоціація за суміжністю; - асоціація за схожістю; - асоціація за протилежністю. Допит на місці події являється важливим прийомом деталізації свідчень та пригадування забутого. В конфліктних ситуаціях, коли допитуваний приховує інформацію: -переконання, звернення до почуття гідності, гордості, справедливості. Прийоми переконання повинні бути зрозумілими допитуваному, їх слід повторювати кілька разів, посилатись на відсутність логіки фактів. Для викриття неправдивих свідчень застосовують прийоми психологічного впливу: - замовчування обставин, які відомі слідчому; - створення умов, за яких у допитуваного формується думка, що слідчий знає замовчуванні ним факти; - застосування технічних комбінацій, побудованих на послідовності запитань, що ставляться; - постановка несподіваних запитань стосовно фактів, що приховуються; - демонстрація слідчих та технічних можливостей встановлення обставин, що приховуються. Тактичні прийоми пред¢явлення доказів під час допиту: 1) згадування про докази, 2) перерахування доказів, 3) надання можливості допитуваному оглянути докази, 4) демонстрація доказів. Пред¢явлення доказів здійснюється такими прийомами: - пред¢явлення в порядку зростання; - пред¢влення в порядку зменшення; - пред¢явлення сукупності доказів; - пред¢явлення головного доказу. - орієнтування допитуваного на викладення фактів, які цікавлять слідчого. - деталізація та конкретизація свідчень. - допит за різними планами. Тактика допиту свідків і потерпілих. В безконфліктній ситуації не постає необхідність викривати особу. Проте це не значить, що достовірність показань допитуваного гарантована у всіх випадках і допитуваний може щось забути, деякі елементи події сприймаються не вірно (сильне емоційне збудження, переляк). Тобто. В безконфліктній ситуації допитуваний частину інформації, яка має відношення до справи, може “не донести” чи донести її в викривленому вигляді. Тому задача слідчого при допиті в безконфліктній ситуації заключається в тому, щоб надати допитуваному допомогу у відтворенні дійсної картини розслідуваної події і нагадуванні забутих фактів. Існує ряд тактичних прийомів допиту в умовах безконфліктних ситуаціях. Виклик свідка і потерпілого. Не потрібно викликати свідка повісткою з попередженням про те, що у випадку не явки вони можуть бути доставлені приводом. Краще якщо буде практикуватись виклик по службовому чи домашньому телефону, а при запрошені в письмовій формі – не повісткою, а просто не формальною запискою. Має значення форма попередження допитуваного про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих показань та відмову давати показання. Слідчий повинен вміти роз’яснити допитуваному усю серйозність і відповідальність даної слідчої дії, в той же час зробити це без “офіціозу”, щоб не погіршити встановлення психологічного контакту. Але, як що існують підстави передбачати, що свідок або потерпілий не будуть говорити, то в такому випадку попередження повинно робиться у більш жорсткій формі. В ході допиту слідчому необхідно бути уважним, коректним, спокійним, серйозним. Допит проводиться культурно, ввічливо, але в той же час без “панібратства”. Необхідно враховувати, що особа перебуваючи в приміщеннях міліції, прокуратури, суду, відчуває себе скованою. Тож необхідно проявляти високу культуру, витриманість. Незважаючи на те, що свідок повідомлений з приводу якого питання він викликаний, слідчий ставить перше питання так, щоб особа знала про що вона повинна розповідати. Допитуваному пропонується згадати, що він робив, чи чим займався в конкретний день починаючи з певного моменту. Ефективним прийомом буде - допит в хронологічному порядку. Важливим тактичним прийомом під час допиту – є вміння вислуховувати. Розповідь краще вислуховувати в хронологічному порядку. Але часто необхідно використовувати і постановку питань, як засіб, який активізує в пам’яті людини асоціативні зв’язки. Позитивні результати дає пред’явлення різних речових доказів, фотозйомки, схем, планів. Наприклад, при розслідуванні ДТП свідку можна пред’являти план-схему, щоб він показав: напрямок руху, де знаходились транспортні засоби і т. п. Застосовуючи ті чи інші методи, необхідно бути обережним: завжди необхідно пам’ятати, що при не вмілому їх використанні можна перейти від встановлення дійсної картини події або нагадування про якісь факти і починаються “підказки”, питання – підказки, що є неприпустимим. В слідчі практиці і літературі рекомендується три методи одержання показань: вільна розповідь, “запитання-відповіді” і поєднання першого і другого методів. Допитуваний у процесі вільної розповіді свідка вирішує слідуючі завдання: · засвоєння суті показань; · визначення програми в показаннях, які вимагають уточнення і перевірки; · визначення психічних якостей особи для вибору найдоцільніших тактичних прийомів допиту; · оцінка показань. Відомі допити, де показання свідка складається з відповідей на поставлені питання. Цей метод застосовується тоді, коли свідок не може позв’язно викласти свої думки, або не бажає дати розгорнуті показання і намагається обмежити їх питаннями, поставленими слідчим. В ході допиту свідка велике значення має точне розуміння його показань, змісту і значення вживаних слів. А тому слід ретельно з’ясовувати смисл окремих виразів, характеристик, які дає свідок, шляхом постановки відповідних запитань. В залежності від призначення питання бувають: · додаткові (викликають певні асоціації); · постановка нагадуючих питань ( витяги з протоколів); · контрольні (документи або особи від яких надійшла інформація); · деталізуючи (різновид контрольних, але які деталізують). Якщо свідок дає неправдиві свідчення, чи замовчує відомі йому факти, слідчий може використати залежно від конкретних обставин, тактичні прийоми: - допит за епізодами; - деталізуючи запитання; - оголошення фрагментів показань інших осіб; - пред’явлення речових і письмових доказів, що спростовують неправдиві показання. Тактичні прийоми допиту потерпілого визначаються обставинами справи: - по-перше потерпілий безпосередньо сприймає факт злочину, або злочинця; - по-друге потерпілий в більшості випадків є особою, яка зацікавлена в кінцевому результаті; При виборі тактики допиту, як і при оцінці показань потерпілого важливо враховувати і ряд об’єктивних обставин прийняття події (час, освітлення, погода) і суб’єктивних факторів (психічний стан – переляк, біль, хвилювання тощо) . В усіх випадках необхідно вибрати тактичний прийом допиту, який дозволив би виключити обставини, що впливають на показання. З’ясувати психічний стан потерпілого, слідчий може поставити йому ряд уточнюючих і контрольних запитань. На першому допиті не повні показання, як правило, дають потерпілі по статевим злочинам. Рекомендується на першому допиті встановити заподіяну матеріальну шкоду, зорієнтуватись в обставинах події, потерпілий повідомить ту суму яка відповідає дійсності, тут же встановлюються усі питання, які мають значення для встановлення злочинця і відшукування доказів.
Читайте також:
|
||||||||
|