• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Монарх: поняття та види.

Як правило, монарх є главою держави і главою виконавчої влади, але реально таке поєднання повноважень існує лише у абсолютній монархії.

У парламентарній монархії акти глави виконавчої влади монарх приймає за вказівкою уряду.

Монарх – це глава держави, який свою посаду отримує у спадок, а тому в світі існують різні системи успадкування монархічної влади:

1) салічна (коли спадкоємцями можуть бути лише чоловіки)- Бельгія, Норвегія, Японія та ін.

2) кастильська (коли жінки (дочки) успадковують трон, якщо у монарха немає синів – Великобританія, Данія, Іспанія, Нідерланди);

3) австрійська (коли жінка може успадкувати трон, якщо у всіх поколіннях даної династії не має чоловіків – останні 100 років дана система не застосовувалась);

4) шведська (жінки успадковують трон на рівних умовах з чоловіками відповідно до закону 1979р., а у Нідерландах – з 1983р.);

5) мусульманська (коли трон успадковує, по суті, невизначена особа, а “благородна” правляча сім’я (частина династії), яка вирішує, хто саме із родичів покійного короля займе трон – Катар, Кувейт, Саудівська Аравія і ін.);

6) племінна (коли король розглядається як головний вождь племені, а його спадкоємця визначає рада з числа багато чисельних синів покійного - Свазіленд).

Як виняток, існують випадки, коли король не успадковує владу, а обирається султанами монархічних суб’єктів федерації на 5 років – Малайзія.

Коронація – це особливий обряд, який відбувається після успадкування престолу, у головному соборі країни в присутності найважливіших осіб держави глава духовенства держави держави благословляє монарха на царювання.

Коронація означає остаточне прийняття влади монархом.

Регент – це особа, яка за згодою та за порадою осіб, іноді з затвердженням парламентом або урядом, призначається на допомогу неповнолітньому монарху і діє від його імені.

Іноді може створюватись регентська рада.

Основні риси глави держави-монарха:

· Монарх – особа недоторканна

· Відповідальність за дії монарха несуть його міністри

· Монарх має право на особливий титул та особливе звертання “ваша Величносте”

· Монарх володіє державними регаліями (трон, корона тощо).

· Має свій двір – осіб, які обслуговують монарха і його сім’ю, послуги яких оплачуються коштами з державного бюджету. Цивільний лист – грошові засоби, які виділяє парламент щороку для утримання монаршого двору.

· Монарх наділений правом абсолютного вето по відношенню до законів.

Але деякі нові конституції, наприклад, іспанська, японська, монарха правом вето не наділяють.

Крім вищезгаданих прав, монарх має ряд обов’язків:

1) Монарх повинен бути безпартійним.

2) Іноді повинен належати до певної релігії (належати до англіканської церкви у Великобританії , євангелістської віри - Швеції, ісламу – у всіх мусуманських країнах, буддизму – в Таїланді).

3) Монарх не може покинути країну без дозволу парламенту або уряду (більше, ніж на 2 тижні).

4) Монарх не може вступити у шлюб без дозволу парламенту (Швеція, Нідерланди і ін.)

5) Іноді монарх є главою державної церкви.

Отже, роль монарха в різних країнах різна. В дуалістичній і абсолютній монархії він має реальну владу, в парламентарній – царює, але не править.

2.2.Президентура: загальна характеристика.

В зарубіжних країнах виділяють дві основні форми президентури:

1. одноособова (президент);

2. колегіальна (Президентська рада – раніше існувала в Ємені, судані, Алжирі; державна рада на Кубі);

Керівник держави і президент – Ізраїль; Голова республіки (глава держави) і Постійний комітет парламенту – Китай.

Президент може займати різні місця в системі державної влади:

· бути лише главою держави (Німеччина);

· одночасно главою держави і виконавчої влади (Бразилія, США);

· главою держави і практичним керівником уряду при наявності особливої посади адміністративного прем’єр-міністра (Єгипет, Франція).

Президент обирається на визначений строк (3р.- Латвія,4р.- США, 5р.- Бразилія, 6р.- Єгипет, 7р.- Франція).

Може бути повторно обраний (на один строк – США, необмежену кількість разів - Франція) або повторне обрання не допустиме (Мексика).

Існують різні способи обрання президента:

1. Голосування в парламенті (Чехія, Словакія, Угорщина, В’єтнам, Терція, Албанія і ін.)

2. Голосування вибірників (США, Аргентина)

3. Спеціальна виборча комісія (Федеративні збори в Німеччині – члени нижньої палати і така ж кількість представників земель, Італія, Індія)

4. Безпосередньо виборцями (Мексика, Росія, Франція)

Президент в зарубіжних країнах наділений такими повноваженнями:

1. Представницькі повноваження;

2. Президент – гарант конституції;

3. Повноваження по відношенню до парламенту і здійснення ним законодавчої влади;

4. Повноваження на формування інших вищих органів держави (уряд, прем’єр-міністра, судді);

5. Нормотворчі повноваження (укази, декрети, декрети-закони);

6. Повноваження по врегулюванню надзвичайних ситуацій (оголошує надзвичайний, військовий стан);

7. Повноваження по керівництву військовими силами;

8. Призначає державних службовців;

9. Повноваження у сфері правового статусу особи (є гарантом прав і свобод) громадян). Президент приймає осіб у громадянства, має право на помилування, пом’якшує покарання.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
10. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
11. Базове поняття земле оціночної діяльності.
12. Базові поняття

Переглядів: 1737