МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Монарх: поняття та види.Як правило, монарх є главою держави і главою виконавчої влади, але реально таке поєднання повноважень існує лише у абсолютній монархії. У парламентарній монархії акти глави виконавчої влади монарх приймає за вказівкою уряду. Монарх – це глава держави, який свою посаду отримує у спадок, а тому в світі існують різні системи успадкування монархічної влади: 1) салічна (коли спадкоємцями можуть бути лише чоловіки)- Бельгія, Норвегія, Японія та ін. 2) кастильська (коли жінки (дочки) успадковують трон, якщо у монарха немає синів – Великобританія, Данія, Іспанія, Нідерланди); 3) австрійська (коли жінка може успадкувати трон, якщо у всіх поколіннях даної династії не має чоловіків – останні 100 років дана система не застосовувалась); 4) шведська (жінки успадковують трон на рівних умовах з чоловіками відповідно до закону 1979р., а у Нідерландах – з 1983р.); 5) мусульманська (коли трон успадковує, по суті, невизначена особа, а “благородна” правляча сім’я (частина династії), яка вирішує, хто саме із родичів покійного короля займе трон – Катар, Кувейт, Саудівська Аравія і ін.); 6) племінна (коли король розглядається як головний вождь племені, а його спадкоємця визначає рада з числа багато чисельних синів покійного - Свазіленд). Як виняток, існують випадки, коли король не успадковує владу, а обирається султанами монархічних суб’єктів федерації на 5 років – Малайзія.
Коронація – це особливий обряд, який відбувається після успадкування престолу, у головному соборі країни в присутності найважливіших осіб держави глава духовенства держави держави благословляє монарха на царювання. Коронація означає остаточне прийняття влади монархом.
Регент – це особа, яка за згодою та за порадою осіб, іноді з затвердженням парламентом або урядом, призначається на допомогу неповнолітньому монарху і діє від його імені. Іноді може створюватись регентська рада. Основні риси глави держави-монарха: · Монарх – особа недоторканна · Відповідальність за дії монарха несуть його міністри · Монарх має право на особливий титул та особливе звертання “ваша Величносте” · Монарх володіє державними регаліями (трон, корона тощо). · Має свій двір – осіб, які обслуговують монарха і його сім’ю, послуги яких оплачуються коштами з державного бюджету. Цивільний лист – грошові засоби, які виділяє парламент щороку для утримання монаршого двору. · Монарх наділений правом абсолютного вето по відношенню до законів. Але деякі нові конституції, наприклад, іспанська, японська, монарха правом вето не наділяють. Крім вищезгаданих прав, монарх має ряд обов’язків: 1) Монарх повинен бути безпартійним. 2) Іноді повинен належати до певної релігії (належати до англіканської церкви у Великобританії , євангелістської віри - Швеції, ісламу – у всіх мусуманських країнах, буддизму – в Таїланді). 3) Монарх не може покинути країну без дозволу парламенту або уряду (більше, ніж на 2 тижні). 4) Монарх не може вступити у шлюб без дозволу парламенту (Швеція, Нідерланди і ін.) 5) Іноді монарх є главою державної церкви. Отже, роль монарха в різних країнах різна. В дуалістичній і абсолютній монархії він має реальну владу, в парламентарній – царює, але не править. 2.2.Президентура: загальна характеристика. В зарубіжних країнах виділяють дві основні форми президентури: 1. одноособова (президент); 2. колегіальна (Президентська рада – раніше існувала в Ємені, судані, Алжирі; державна рада на Кубі); Керівник держави і президент – Ізраїль; Голова республіки (глава держави) і Постійний комітет парламенту – Китай.
Президент може займати різні місця в системі державної влади: · бути лише главою держави (Німеччина); · одночасно главою держави і виконавчої влади (Бразилія, США); · главою держави і практичним керівником уряду при наявності особливої посади адміністративного прем’єр-міністра (Єгипет, Франція). Президент обирається на визначений строк (3р.- Латвія,4р.- США, 5р.- Бразилія, 6р.- Єгипет, 7р.- Франція). Може бути повторно обраний (на один строк – США, необмежену кількість разів - Франція) або повторне обрання не допустиме (Мексика). Існують різні способи обрання президента: 1. Голосування в парламенті (Чехія, Словакія, Угорщина, В’єтнам, Терція, Албанія і ін.) 2. Голосування вибірників (США, Аргентина) 3. Спеціальна виборча комісія (Федеративні збори в Німеччині – члени нижньої палати і така ж кількість представників земель, Італія, Індія) 4. Безпосередньо виборцями (Мексика, Росія, Франція) Президент в зарубіжних країнах наділений такими повноваженнями: 1. Представницькі повноваження; 2. Президент – гарант конституції; 3. Повноваження по відношенню до парламенту і здійснення ним законодавчої влади; 4. Повноваження на формування інших вищих органів держави (уряд, прем’єр-міністра, судді); 5. Нормотворчі повноваження (укази, декрети, декрети-закони); 6. Повноваження по врегулюванню надзвичайних ситуацій (оголошує надзвичайний, військовий стан); 7. Повноваження по керівництву військовими силами; 8. Призначає державних службовців; 9. Повноваження у сфері правового статусу особи (є гарантом прав і свобод) громадян). Президент приймає осіб у громадянства, має право на помилування, пом’якшує покарання. Читайте також:
|
||||||||
|