МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||
Конфлікт виникУмова Загальна характеристика судової влади і судової системи. План Тема: “ Конституційні моделі судової влади”.
Суд виступає спеціалізованим державним органом, який здійснює функцію соціального контролю при наявності конфлікту між окремими членами суспільства, між ними і державою, який виник в будь-якій галузі діяльності людини, що врегульована нормами права. Отже, суд – це: · Спеціалізований державний орган · Здійснює функцію соціального контролю · Наявність конфлікту між: · Окремими членами суспільства · Ними і державою · У будь-якій галузі діяльності людини · Діяльність врегульована нормами права Суд діє: · В межах відповідної правової процедури · За ініціативою заявника Розглядає і вирішує на основі права і від імені держави: · Кримінальні; · Цивільні; · Адміністративні; · І ін. Спори. · Справи про конституційність і законність актів і дій державних органів Основними рисами судової влади є: 1. конкретний (інцидентний) характер; 2. реалізується в особливій процесуальній формі; 3. здійснюється суддями – дійсними носіями судової влади. Діяльність суду має на меті забезпечити панування права, а тому суд наділений такими повноваженнями, яких не має ні законодавча, а ні виконавча влада. Приймаючи рішення, суд може на основі закону: 1. позбавити людину життя або свободи за вчинення злочину; 2. відібрати у фізичних чи юридичних осіб власність; 3. розпустити політичну партію; 4. примусити державний орган відмінити своє рішення і відшкодувати шкоду, спричинену незаконними діями посадових осіб; 5. позбавити батьківських прав батьків, які неналежно виховують своїх дітей, тощо. Судова влада діє на території відповідного округу, який, як правило, не співпадає із адміністративно-територіальним поділом, для того, щоб не здійснювався вплив на суд посадовими особами органів місцевого самоврядування. Не припускається належність суду до будь-яких політичних організацій. Але, не зважаючи на справедливість суду, іноді спостерігається зниження ролі суду через такі причини: 1. звернення в суд є платним; 2. довготривалість судового процесу; 3. є проблема виконання судових рішень. Науковці виділяють 4 моделі судових систем: 1. Англо-американську (англосаксонську); 2. Романо-германську (європейську континентальну); 3. Соціалістичну; 4. Мусульманську. Англосаксонська модель характеризується: I. Функціонуванням єдиної системи судів на чолі з верховним судом. Особливість: у США є окрема: · Федеральна система · Система судів штатів. Але і та і інша очолюється верховним судом федерації або верховним судом штату. ІІ. Використанням судових прецедентів; ІІІ. Пасивністю судді в судовому процесі (бо його повноваження порівну розділені між ним і присяжними). Основним рисами романо-германської моделі є: 1. відсутність єдиної системи судів; 2. судовий прецедент застосовується досить рідко; 3. поряд з апеляцією застосовується касаційний та ревізійний порядок оскарження; 4. активність судді в процесі, він не лише дає оцінку, але й сам збирає докази; 5. участь у процесі “суддів із народу”, “непрофесійних суддів” (ассізи, шеффени). Соціалістична модель характеризується: 1. виборністю всіх суддів і народних засідателів; 2. рівність прав всіх суддів і народних засідателів; 3. відповідністю судових округів території адміністративно – територіальних одиниць. 4. Мусульманська модель має особливий характер: 1. мусульманському суду підлягають лише вірні або ті, хто погодився на такий суд; 2. народних засідателів, ассізів, присяжних не існує; 3. процес здійснюється за канонами шаріату із специфічними формами відповідальності і в цивільному, і в кримінальному праві. Виняток: в Нігерії існують вищестоящі мусульманські суди. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||
|