МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Джерела конституційного права в зарубіжних країнах.Конституційно – правові відносини в зарубіжних країнах.
Конституційно – правові відносини – це відносини, які виникають в результаті юридичних фактів на основі дії норм конституційного права між різними сторонами. Наприклад: участь у здійсненні публічної влади, гідність, членство у громадському об’єднанні. Об’єктом цих відносин є реальне благо суб’єктами є їх учасники. Деякі автори поділяють суб’єктів конституційного права на фізичні особи та суспільні утворення, а деякі зазначають, що в конституційному праві не використовується поділ суб’єктів на фізичні і юридичні особи, а існує особлива класифікація: 1. Соціальні і національні спільноти: · народ, як джерело влади; · нації і інші етнічні групи, які мають право на самовизначення: · класи, в країнах тоталітарного соціалізму і ін. 2. Держава і її складові частини (наприклад, суб’єкти федерації в Німеччині або автономні утворення Китаю). 3. Основні органи держави: · глава держави (Імператор в Японії, Президент в США, Парламент у Великобританії, Кабінет Міністрів в Індії, Народний захисник в Іспанії і ін). 4. Громадські об’єднання і колективи громадян публічного характеру (політичні партії в Бразилії, група виборців, які висувають кандидатів на вибори до державних органів (50 тис. чол.) у Швейцарії, і поділені правом народної законодавчої ініціативи). 5. Депутати представницьких органів. 6. Органи місцевого самоврядування і управління (ради графств у Великобританії, мери міст у Франції ) 7. Індивіди: громадяни; іноземці; особи без громадянства; особи із множинним громадянством. Зміст конституційно - правових відносин – це реальна поведінка та сукупність прав і обов’язків суб’єктів цих відносин. Отже, конституційно – правові відносини – це відносини політичного характеру, які врегульовані нормами конституційного права, є результатом конституційно – правового регулювання і мають свою структуру (об’єкти, суб’єкти та зміст).
До джерел конституційного права зарубіжних країн, як правило, відносять нормативні акти, які містять норми. Що регулюють конституційно – правові відносини, а також, судові прецеденти і конституційні звичаї. Джерело права –це форми зовнішнього виразу конституційно – правових норм інститутів і принципів. 1. Нормативно – правові акти –це документи, які приймаються представницькими або виконавчими, а тоді судовими органами державної влади або місцевого самоврядування, а також референдумом і містять конституційно – правові норми. 1) Закони ü Конституційні – вносять зміни до конституції ябо доповнюють її; ü Органічні – приймаються в ускладненому порядку і, як правило, регулюють окремий інститут конституційного права в ü цілому; ü Звичайні – регулюють окремі питання, наприклад, закон про органи М/С тощо; ü Надзвичайні – відповідно до норм конституцій ці закони можуть не відповідати її нормам, але приймаються в особливих умовах, на короткий строк, як правило, на 30-60 днів, хоча з правом парламенту продовження даного строку. 2) Договори ü Міжнародні договори – є джерелами конституційного права, якщо вони регулюють конституційно – правові проблеми і мають пряму дію. На даний час, зростає роль міжнародних договорів, як джерел права. Конституції деяких країн передбачають принцип верховенства норм міжнародного права над внутрішнім правом. Наприклад, ст.. 5 Конституції Республіки Болгарія (1991р.): “Міжнародні договори, ратифіковані в конституційному порядку, оприлюднені і вступили в силу для Республіки Болгарія, є частиною внутрішнього права країни. Вони мають пріоритет перед тими нормами внутрішнього законодавства, які їм суперечать.” ü Внутрідержавні договори – це договори, які укладаються територіальними громадами (суб’єктами федерації, автономними одиницями або муніципальними утвореннями) один з одним або з центральними органами влади. 3) Нормативні акти виконавчої влади - це акти глави держави, уряду і окремих відомств, ті які містять конституційно – правові норми і інститути. 4) Акти органів конституційного контролю – це їх рішення з питань ü Щодо конституційності тих чи інших документів або дій; ü Щодо тлумачення конституції; ü Щодо компетенції державних органів тощо. 5) Регламенти парламентів і їх палат – завжди ї в повному об’ємі є джерелами конституційного права. 6) Акти органів місцевого самоврядування – лише деякі можуть бути джерелами конституційного права, а саме, ті, які регулюють основи організації місцевого самоврядування та місцеві статути. 2. Правові звичаї –це ніде не офіційно не зафіксовані правили поведінки, які застосовуються протягом довгого періоду з питань, що мають конституційно – правове значення, і в разі їх порушення не забезпечені судовим захистом (Великобританія, Нова Зеландія). 3. Судові прецеденти –(особливо в країнах із англосаксонсько правовою системою)- це рішення судів по конкретних справах, які є обов’язковими для судів при розгляді аналогічних справ у майбутньому. Наприклад, у Великобританії, саме судовим прецедентом обумовлено невідповідальність монарха: “Король не може бути неправий”. 4.Правові доктрини –це опубліковані думки вчених – юристів з конституційно – правових питань, які можна лише умовно вважати джерелом конституційного права (у Великобританії суди можуть посилатись на доктринальні положення для обмовлення своїх постанов). 5. Релігійні джерела права –зустрічаються особливо в монархічних державах. В деяких мусульманських державах конституцію заміняє Коран – священна книга (записи пророка Мухамеда), в інших Коран є актом, вищим за конституцію. 6. Загальні принципи права – застосовуються в таких державах, як Екваторіальна Гвінея, Папуа – Нова Гвінея і інших. Наприклад, у ст..22 Конституції Папуа – Нова Гвінея міститься норма про права фізичних і юридичних осіб, а також надані права публічної влади і покладені на неї обов’язки захищаються у випадку відсутності відповідних механізмів чи процесуальних законів Національним Судом шляхом застосування загальних принципів справедливості і загальновизнаної правової доктрини. Отже, конституції, конституційні і органічні закони, акти органів конституційного контролю, завжди є джерелами конституційного права. Всі інші форми права можуть бути джерелами конституційного права повністю, частково або взагалі не бути джерелами конституційного права.
Читайте також:
|
||||||||
|