• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гарантії конституційних прав і свобод.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина –це засоби, які забезпечують їх реалізацію і захист.

За територією дії гарантії прав і свобод є:

1. Міжнародно-прволві;

2. Внутрідержавні.

Внутрідержавні можна класифікувати за різними критеріями, а саме:

1. За об’єктом: - загальні (можливість судового захисту будь-чкого порушеного права).

- спеціальні (гарантією права на охорону здоров’я – є безкоштовне лікування для бідних – Італія 1974р.- ст..32).

2. За сферою суспільних відносин:

- економічні;

- матеріальні;

-політичні;

- організаційні.

3. За джерелами закріплення: - конституційні (найважливіші)

- законодавчі;

- підзаконні.

1. До конституційних гарантій відносяться:

Ø Закріплення прав і свобод в конститції;

Ø Встановлення їх найважливіших принципів;

Ø Встановлення вказівок про відповідальність за порушення прав і свобод;

Ø Право органу конституційного контролю визнавати недійсними правові акти, які порушують конституційні права і свободи;

Ø Інституційні гарантії, які полягають у діяльності органів держави по охороні прав людини.

Якраз інституціональні гарантії, які полягають у діяльності органів держави по охороні прав людини, варто розглянути більш детально і зауважити, що найважливішими є суди та омбудсмани (уповноважені з прав людини).

Омбадсман – захисник громадянських прав – охороняє як публічні, так і особисті(приватні) інтереси громадян.

- це служба, передбачена Конституцією чи актом законодавчої влади і яка очолюється незалежною публічною посадовою особою високого рангу, яка відповідальна перед законодавчою владою, отримує скарги від потерпілих осіб на державні органи, службовців, роботодавців або діє на власний розсуд і уповноважена проводити розслідування, рекомендувати керуючі дії і представляти доповіді.

Шведське слово “ombudsman”має декілька значень:представник, агент, делегат, адвокат, опікун чи будь-яка інша особа, яка уповноважена іншими суб’ктами діяти від їх імені та служити їхнім інтересам.

Даний інститут виник у 13 ст. У Швеції, але поширився у світі лише у 20 ст.

Інститут омбудсмана має різні офіційні назви, наприклад, Медіатор у Франції, Речник Громадських Прав у Польщі, Проведер у Португалії.

Діяльність омбудсмана – це, насамперед , різновид парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина в державі, оскільки, омбудсман, як правило, обирається парламентом.

До компетенції омбудсмана вхадить розгляд скарг на порушення прав людини.

Загалом, під час розгляду скарги, омбудсман має право:

1. порушити повторний процес по певній справі;

2. викликати свідків і експертів;

3. допитувати їх;

4. витребувати необхідні документи і матеріали;

5. звертатись до органів публічної влади, які порушила права людини, з рекомендаціями про припинення порушення і перегляд справи.

Але, сам омбудсман рушень по суті не приймає.

В результаті своєї діяльності омбудсман аналізує стан дотримання прав і свобод людини і громадяни7ни в країні і періодично доповідає перо це парламенту.

У більшості зарубіжних країн, особливо західних, найбільш важливими є судові гарантії, які полягають у наданні громадянину права звернення в суд за захистом порушеного права чи свободи. Суд не має права відмовитись у розгляді справи за умови нечіткості або відсутності закону.

В деяких іспано - і португаломовних країнах є специфічний судовий процес – “народна дія” (колективний позов для захисту свого члена може подати організація, до якої особа належить, інша особа, права якої безпосередньо не порушені)[ Ч.97.]

Громадянин також, має право звернутись за захистом порушених прав до органів конституційного контролю; а також до міжнародних органів (Комітет ООН з прав людини), та міжнародних судів (Європейський Суд у Стразбурзі), якщо держава є учасником відповідної міжнародної організації і вичерпані всі можливі внутрідержавні способи захисту прав.

Читайте також:

1. Гарантії виконання конституційних обов'язків лю­дини і громадянина - це умови та засоби, принципи та нор­ми, які забезпечують виконання зазначених обов'язків.
2. Гарантії діяльності Президента України
3. Гарантії забезпечення права громадян на працю
4. Гарантії законності
5. Гарантії законності - умови суспільного життя і заходи, що приймаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.
6. Гарантії законності і правопорядку
7. Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність.
8. Гарантії і компенсації іноземних інвестицій в Україні
9. Гарантії незалежності і самостійності слідчого. Відповідальність слідчого.
10. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні
11. Гарантії прав людини в умовах глобалізації.

Переглядів: 1039