МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність.Гарантії законності. Поняття правопорядку. Законність — це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюється в результаті неухильного дотримання їхніх вимог всіма суб'єктами права. Поняття та принципи законності. ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК 1. Поняття та принципи законності. 2. Поняття правопорядку. 3. Гарантії законності. ¨ Принципи законності, тобто ті головні засади, на яких базується законність у сучасній державі: – єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових актів на всій території їхньої дії та щодо одноіменних суб'єктів; – верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та законам; – контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права; – неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку держави, відповідних органів. Наслідком законності є встановлення у суспільному житті правопорядку. Правопорядок — це стан впорядкованості, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності. Показником стану правопорядку є дотримання і виконання правових норм, правильне їхнє застосування. Тобто, правопорядок можна розглядати, як суму, яка складається з правомірної поведінки кожного окремого суб'єкта правовідносин. І чим менше у суспільстві допускається випадків неправомірної поведінки, тобто вчиняється правопорушень, тим міцнішим є правопорядок. Гарантії законності поділяються на загальносоціальні, тобто такі, що залежать від стану суспільства в цілому чи в окремих його аспектах, вони бувають економічні, політичні, ідеологічні; та спеціальносоціальні, або юридичні. Юридичні гарантії законності — це передбачені законом спеціальні засоби впровадження, охорони та відновлення законності. ¨ Види юридичних гарантій законності: 1) За найближчими цілями: – превентивні, або попереджувальні, тобто такі, що спрямовані на запобігання правопорушенням; – відновлюючі, тобто такі, що спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслідків правопорушень; – каральні, або штрафні, які спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників. 2) За суб'єктами застосування гарантій: – парламентські; – президентські; – судові, прокурорські та ін. 3) За характером юридичної діяльності: – правотворчі; – правороз'яснювальні; – правозастосувальні; – правореалізаційні. 4) За формою зовнішнього виразу (об'єктивації): – документальні, які поділяються на нормативно-документальні (гарантії законності, передбачені нормативно-правовими чи правороз'яснювальними актами загального характеру) – індивідуально-документальні (правозастосувальні акти, покликані забезпечувати, охороняти чи відновлювати законність). 5) Діяльнісні, які поділяються на діяльність певних суб'єктів щодо: – застосування юридичних норм; – реалізації юридичних норм. Читайте також:
|
||||||||
|