• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура, основні функції, порядок розробки і впровадження комплексної системи управління якістю.

Комплексна система управління якістю (КСУЯП) – це підсистема системи управління підприємством, об’єктом якої є якість продукції, а також фактори і умови, що на неї впливають.

Структура системи складається з усіх підрозділів та служб, які приймають участь в управлінні і виробництві продукції.

Елементами системи є функції, заходи, процеси, технічні засоби і нормативні документи, які формують і забезпечують функціонування системи.

Взаємозв’язок між елементами системи забезпечується системою стандартизації, що регламентує норми і правила в сфері управління і організації виробництва, а також встановлює порядок розробки, виготовлення і обіг стандартів.

Здійснюється це шляхом розробки стандартів підприємства (СТП), які поділяються на: основний, загальні, спеціальні.

Основний (базовий) СТП характеризує систему в цілому: основну мету системи, об’єкти, критерії ефективності, структуру основних функцій, схему організаційної структури управління, розподіл функцій управління між ланками організаційної структури, склад системи, методи забезпечення функціонування системи на всіх етапах виробничого процесу, порядок розробки і впровадження СТП та інші організаційно-методичні питання.

Загальні СТП регламентують загальносистемні питання інформаційного забезпечення, порядок проведення днів якості, роботу різних громадських груп, комісій тощо.

Спеціальні стандарти встановлюють вимоги до номенклатури і значення показників якості матеріалів, півфабрикатів, деталей і збірних одиниць, методів їх визначення і оцінки. КСУЯП має такі основні функції:

· Прогнозування потреб, технічного рівня і якості продукції.

· Нормування вимог до якості продукції.

· Оцінка і сертифікації продукції.

· Організація розробки і постановки продукції на виробництво.

· Організація технологічного забезпечення якості продукції.

· Організація метрологічного забезпечення якості продукції.

· Організація матеріально-технічного забезпечення якості продукції.

· Організація взаємовідносин підприємства стосовно якості продукції зі споживачами і постачальниками і таке інше.

Розробка і впровадження системи є складним процесом, який має 3 етапи:

· Підготовка до розробки системи.

· Розробка проекту системи.

· Впровадження системи.

На І етапі розробляється програма аналізу стану справ з якості продукції (передбачається аналіз показників діяльності підприємства в галузі якості продукції, організація робіт з кожної функції, їх метод. і матеріальне забезпечення).

Результати аналізує основою для розробки технічного завдання на систему. На ІІ етапі здійснюється розробка технічного завдання на систему, що містить план заходів по підвищенню організаційно-технічного рівня підприємства, а також розробка технічного проекту системи і робочого проекту (всіх СТП) і їх впровадження.

На ІІІ етапі – видається наказ по підприємству про введення в дію затверджених СТП; виконуються заходи по впровадженню; організується контроль за впровадженням і додержанням СТП.

По закінченні впровадження всіх СТП складається акт про її впровадження і вона реєструється в територіальному органі Держстандарту.

4. Розвиток контролю якості

Розглянемо взаємопов'язані питання, що складають історичну послідовність розвитку управління якістю продукції в Україні:

• контроль якості продукції;
• оцінка якості продукції;
• управління якістю продукції (УЯП);
• етапи системного підходу в УЯП;
• взаємозв'язок безпосереднього УЯП з факторами, що його забезпечують (роль держави, державна система стандартизації, гармонізації з міжнародними стандартами тощо).

Технічний контроль якості є основою будь-якого способу управління якості як в Україні, так і за кордоном.

Організація контролю якості – це система технічних і адміністративних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва продукції, яка б повністю відповідала вимогам нормативних документів

Технічний контроль – це перевірка відповідності об'єкта контролю встановленим технічним вимогам.

Під контролем якості розуміють перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам.

Суть контролю полягає в одержанні інформації про стан об'єкта контролю і порівнянні одержаних результатів з встановленими вимогами, зафіксованими в кресленнях, стандартах, ТУ, договорах на поставку, документах.

Основні терміни і визначення встановлено у ДСТУ 3230-95 "Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення".

Контроль – діяльність, яка складається з вимірювань, експертизи, випробувань чи оцінювання однієї чи декількох характеристик з метою калібрування об'єкта і порівняння одержаних результатів з установленими вимогами для визначення того, чи досягнуто відповідність для кожної з цих характеристик.

Класифікація видів контролю наведена на рис. 6.1.

Контроль якості на підприємстві здійснюють виробники продукції і виробничі майстри; робітники відділу технічного контролю (ВТК), робочі, переведені на самоконтроль, представники замовника на підприємстві (якщо це зазначено у контракті на поставку).

Складність проблеми якості вимагає комплексного підходу до організації служби якості підприємства, в якій доцільно об'єднати не лише підрозділи, що здійснюють контроль якості, а й підрозділи по організації всієї роботи в галузі забезпечення й аналізу якості, а також стимулювання якості.

Планування якості – діяльність, яка встановлює цілі та вимоги до якості, до застосування елементів системи якості.

·

· Операційний

· Приймальний

·

· Вибірковий

· Безперервний

· Періодичний

· Летючий

· Контроль якості продукції

·

· Контроль засобів технічного обладнання

· Контроль технічної дисципліни

· Контроль кваліфікації виконавців

· Контроль проходження рекламації

· Контроль дотримання умов експлуатації

·

· Механізований

· Автоматизовані системи

· Автоматичні системи

· Активний контроль

· Самоконтроль

· Одноступеневий (контроль виконавця + приймання ВТК)

· Одноступеневий (контроль виконавця +операційний контроль + спеціальний +приймальний)

• Руйнівний
• Не руйнівний

Рис. 6.1 Класифікація видів технічного контролю

Планування якості охоплює:

а) планування якості продукції: ідентифікація, класифікація й оцінювання характеристик якості, а також установлення цілей, вимог до якості та штрафних санкцій;

б) планування управлінської і виконавчої діяльності: підготування до застосування системи якості, у тому числі організаційна діяльність і складання календарного графіка;

в) підготування програми якості та вироблення заходів щодо поліпшення якості.

Крім того, потрібно займатися підготовкою контролю і застосуванням контрольних засобів. При цьому слід розробляти методи управління якістю як у власному виробництві, так і у постачальників.

Необхідно вести аналітичну роботу – обробку і аналіз даних з якістю і витрат на її забезпечення.

До системи контролю якості на великих фірмах входять підрозділи випробувань на надійність, контролю матеріалів, перевірки макетів, дослідних зразків продукції.

Невід'ємною частиною роботи з контролю якості є контроль куплених виробів, вхідний контроль на всіх ділянках і технологічних переходах у виробництві, операційний і кінцевий (фінішний) контроль готової продукції.

До функцій контролю безпосередньо належить метрологічне забезпечення виробництва, яке дає змогу здійснювати розробку, перевірку і правильну експлуатацію засобів вимірювань, електричних, комп'ютерних пристроїв і контроль їх стану.

І, нарешті, слід підготувати програми та організувати навчання і підвищення кваліфікації кадрів, забезпечити мотивацію і стимулювання персоналу для успішного вирішення задач якості.

Звісно, не кожне підприємство здатне утримувати повністю розвинену службу якості. Малі та середні підприємства, як правило, звертаються до послуг спеціалізованих консультаційних, інжинірингових фірм, обмежуючись, у кращому випадку, наявністю одного інженера з якості.

Науковою основою сучасного технологічного контролю стали математико-статистичні методи.

Управління якістю продукції може забезпечуватись двома методами: шляхом розбракування виробів і шляхом підвищення технологічної точності. Здавна методи контролю зводились, зазвичай, до аналізу браку шляхом суцільної перевірки виробів на виході.

При масовому виробництві такий контроль дуже дорогий: контрольний апарат повинен у 5-6 раз перевищувати кількість робочих, і навіть при цьому немає повної гарантії від браку.

Тому від суцільного контролю переходять до вибіркового з використанням статистичних методів обробки результатів. Але такий контроль ефективний тільки тоді, коли технологічні процеси, перебуваючи в налагодженому стані, володіють точністю і стабільністю, достатньою для "автоматичної" гарантії виготовлення бездефектної продукції. Звідси виникає потреба у стабілізуванні виробництва. Найбільш надійним способом стабілізації виробництва є створення системи якості, а потім її сертифікація. З цією метою прийнято ДСТУ 3514-97 "Статистичні методи контролю та регулювання. Терміни та визначення".

• Контрольована партія продукції. Сукупність одиниць продукції одного найменування, типономіналу чи типорозміру та виконання, вироблена протягом визначеного проміжку часу в одних і тих самих умовах і одночасно пред'явлена для контролю. Вироблена продукція може бути в процесі виготовлення, добування, ремонту, зберігання, транспортування, експлуатації.
• Контроль за кількісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого визначають значення її параметра, а наступне рішення про контрольовану сукупність чи процес приймають залежно від порівняння їх з контрольним нормативом.
• Контроль за якісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого кожну перевірену одиницю її зараховують до певної групи, а подальше рішення щодо контрольованої сукупності чи процесу приймають залежно від співвідношення кількості її одиниць, що опинилися у різних групах.

• Стабільність технологічного процесу. Властивість технологічного процесу, яка обумовлює сталість розподілу ймовірностей його контрольованих параметрів протягом певного проміжку часу без втручання ззовні.
• Статистичне регулювання технологічного процесу. Коригування значень параметрів технологічного процесу за результатами вибіркового контролю контрольованих параметрів, здійснюване для технологічного забезпечення належного рівня якості продукції.
• Статистичний приймальний контроль якості продукції. Вибірковий контроль якості продукції, що ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики для перевірки відповідності якості продукції встановленим вимогам і прийняття рішення.
• План контролю. Сукупність вимог і правил, яких слід дотримуватись, обираючи рішення про прийняття партії продукції. Сукупність вимог і правил – обсяг контрольованої партії, рівень і вид контролю, тип плану вибіркового контролю, обсяг вибірки, контрольні нормативи, вирішальні правила тощо.
• Схема статистичного приймального контролю. Повний комплект планів вибіркового контролю, поєднаний з сукупністю правил застосування цих планів.
• Обмежений контроль. Статистичний приймальний контроль, який слід припинити в момент, коли встановлено, що обсяг отриманої інформації достатній для прийняття рішення щодо партії продукції.
• Рівень контролю. Характеристика плану контролю, яка пов'язує обсяг вибірки з обсягом партії продукції.

Основні області застосування статистичних методів УЯП надано на рис. 6.3.

Основні галузі, які вимагають використання статистичних методів, наведено на рис. 6.4.

Рис. 6.3. Області застосування статистичних методів управління якістю продукції

Статистичне регулювання процесів забезпечує систематичний підхід до оптимізації процесів і допомагає:

• позбавитись від відходів (втрат);

• виявити проблемні області (ділянки);

• позбавитись від суб'єктивності при прийнятті рішень;

• зменшити мінливість (непостійність, нестійкість) процесу;

• досягти зазначеної мети;

• визначити момент досягнення досконалості.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
7. III. Етапи розробки програмного забезпечення
8. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
9. IV. Розподіл нервової системи
10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. Oracle Управління преміальними

Переглядів: 1675