• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Властивості інформації.

Класифікація інформації

Питання до лекції:

1.Охарактеризуйте застосування поняття “інформація” у різних наукових галузях, зокрема в інформатиці.

2.Поясніть різницю між поняттями “інформація”, “дані”, “знання”.

3.Інформація, яку сприймає людина, створюється як природними, так і штучними об’єктами. Наведіть приклади ситуацій, коли найважливішою для людини є інформація з природних джерел, а коли зі штучних.

4.Охарактеризуйте певний об’єкт як сукупність його властивостей, які сприймаються органами чуття. Визначте окремі якості об’єкта, які встановлюються кожним з органів чуття.

5.Наведіть приклади ситуацій, коли найважливішою для прийняття людиною рішення є інформація, яка надходить від органів а) зору; б) слуху; в) нюху; г) смаку; д) дотику.

6.Наведіть приклади живих істот, існування яких переважно спирається на інформацію від органів а) зору; б) слуху; в) нюху; г) смаку; д) дотику.

7.Назвіть відомі вам засоби збереження та передачі

а) візуальної інформації;

б) аудиальної інформації;

в) нюхової інформації;

г) смакової інформації;

д) тактильної інформації.

8.Наведіть приклади найбільш поширених способів класифікації інформації.

9.Поясніть різницю між

а) конфіденційною і таємною інформацією;

б) інформацією відкритого доступу та масовою.

10.Які засоби захисту конфіденційної інформації вам знайомі? Які заходи ви вважаєте за потрібне вживати для захисту власної конфіденційної інформації?

Для того, щоб інформація допомагала людині приймати правильні рішення, а автоматичному пристрою – правильно функціонувати, необхідно, щоб інформація була об'єктивною, достовірною, повною, своєчасною, корисною та зрозумілою. Розглянемо ці властивості інформації.

· Об'єктивність інформації проявляється в тому, що вона відбиває зовнішній світ, який існує незалежно від нас. Конкретна людина сприймає інформацію крізь призму своїх думок та суджень, знань і досвіду, пристрастей та емоційного стану і, як наслідок, може привнести суб'єктивність у відбиття дійсності.

Це поняття є відносним. Елемент суб'єктивності вносять методи. Наприклад, ті самі події, які зафіксовані в історичних документах різних країн, виглядають цілком по-різному. Інформація про об'єкти, отримана за допомогою фотознімків, більш об'єктивна, чим отримана за допомогою рисунків.

Так, у літописах про давні події є інформація об’єктивна, яка підтверджується іншими історичними джерелами, і суб’єктивна, яка відбиває ставлення того, хто складав літопис, до подій минулого, його особисті враження про них.

Інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від чийогось думки, судження. Об'єктивну інформацію можна отримати за допомогою справних датчиків, вимірювальних приладів. Але, відбиваючись у свідомості конкретної людини, інформація перестає бути об'єктивною, оскільки перетворюється (в більшій або меншій мірі) в залежності від думки, судження, досвіду, знання або «шкідливості» конкретного суб'єкта.

· Достовірною є інформація, яка відповідає реальному стану речей і подій. Якщо людині в незнайомому місті вказати неправильний шлях до вокзалу, то вона запізниться на потрібний поїзд. Прикладами недостовірних повідомлень можуть бути різні гадання і віщування. Якщо інформація об'єктивна, то вона й достовірна. Суб'єктивна інформація не завжди є достовірною.

Наприклад, наше враження про те, що сьогодні день холодніший, ніж вчора, може бути пов’язане з тим, що сьогодні хмарно, і не підтвердитися температурними даними.

Якщо вам скажуть, що контрольна буде завтра, а насправді вона буде післязавтра, то інформація буде недостовірною. При реєстрації сигналів завжди є присутнім якійсь рівень сторонніх сигналів – «інформаційний шум». Якщо корисний сигнал зареєстрований більш чітко, чим сторонні сигнали, достовірність інформації буде більш високою.

Інформація може втратити достовірність через її навмисне спотворення (у такому разі маємо дезінформацію) або через її пошкодження в технічних системах у процесі передавання.

Об'єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Достовірна інформація допомагає прийняти нам правильне рішення. Недостовірною інформацію може бути з наступних причин: навмисне спотворення (дезінформація); спотворення в результаті дії перешкод («зіпсований телефон»); коли значення реального факту применшується або перебільшується (чутки, рибальські історії).

· Інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішень. Для технічного пристрою повнота інформації є необхідною умовою його правильного функціонування. Неповна інформація найчастіше є причиною прийняття помилкових рішень, але зазначимо, що надлишкова інформація також може завадити прийняттю правильних рішень. Недостатність інформації може призвести до неадекватної оцінки ситуації і мати непередбачувані наслідки.

Так, уривчасті дані, отримані службами безпеки США про підготовку терористичного акту, не дозволили скласти достатньо повної картини про наміри злочинців і, як наслідок, не було вжито надійних заходів для їхньої перешкоди та уникнення трагедії11 вересня 2001 року.

Якщо вас повідомлять, що буде контрольна, але не зазначать, з якої теми та з якого предмету, то інформація буде неповною.Ця властивість характеризує якість інформації і визначає достатність даних для ухвалення рішення. Чим повніші дані, тим ширше діапазон методів, що можна використовувати в ході інформаційного процесу;

· Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент, суттєвою, важливою на цей час. Цю властивість інформації називають також актуальністю (від англ. "actual", що означає існуючий у дійсності, дійовий).

Якщо ви дізнаєтеся про контрольну вже після її проведення, то отримана інформація буде несвоєчасною.

Мало кого цікавить програма телепередач на минулий тиждень, повідомлення про посадку на поїзд вже після його відправлення.

Найбільш швидко втрачається актуальність інформації, отриманої в результаті вимірювань, проте й будь-яка інша інформація має свій термін придатності.

Наприклад, для багатьох галузей людської діяльності (мореплавства, повітряного транспорту, сільського господарства та ін.) надзвичайно важливим є прогноз погоди на найближчий та віддалений час, тому в усьому світі до опрацювання численних метеорологічних даних, отриманих з різних пунктів нашої планети та від штучних супутників, залучається найпотужніша обчислювальна техніка.

Неактуальною інформація може бути з двох причин: вона може бути застарілою (торішня газета) або незначною, непотрібної (наприклад, повідомлення про те, що в Італії знижені ціни на 5%).

· Корисність (інакше кажуть адекватність, відповідність або цінність) інформації визначається з огляду на ті завдання, які можна розв'язати за її допомогою.

Якщо ви дізнаєтеся, що контрольна буде з певної теми математики, то отримана інформація буде для вас корисною.

Під корисністю інформації розуміють її практичну цінність. Якщо ми відпочиваємо в Криму, то прогноз погоди в місці нашого відпочинку є корисним для нас. Але в цьому не буде ніякої користі, якщо ми зараз у м. Хмельницькому в найближчим часом до Криму не збираємось.

Адекватність – це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна інформація утворюється звичайно при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. До створення неадекватної інформації може привести і застосування неадекватних методів до повних і достовірних даних.

Часто разом з корисною подається некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою або надлишковою. Її називають шумом.

Наприклад, інформація з рекламних роликів при перегляді кінофільму звичайно сприймається як зайва, проте у разі зацікавленості глядача у тій продукції, що рекламується, ця інформація виявиться для нього корисною. При поданні навчальної інформації також не обмежуються сухим викладом суто корисних даних, а застосовують нібито зайву інформацію для створення настрою учнів, для пробудження їх інтересу до предмету, для кращого усвідомлення матеріалу.

У технічних системах під шумом розуміють вплив сторонніх чинників, насамперед випадкового, природного характеру на роботу системи. Опрацювання інформації в техніці завжди пов'язане з виділенням корисного сигналу (тобто сигналу, який несе інформацію) серед шумів, цей процес називається фільтрацією.

Отже, найцінніша для нас інформація – достатньо корисна, повна, об'єктивна, достовірна і нова. При цьому візьмемо до уваги, що невеликий відсоток непотрібної інформації навіть допомагає, дозволяючи відпочити на неінформативних ділянках тексту. А сама повна, найдостовірніша інформація не може бути новою.

· Інформація має реальну цінність тоді, коли вона є зрозумілою. Тільки за такої умови її можна використовувати. Для цього інформацію виражають ясно, однозначно і подають так, щоб споживач міг її розпізнати та зрозуміти. Залежно від того, для кого призначається інформація, вибирають ту чи іншу форму її подання.

Якщо інформацію про контрольну передати азбукою Морзе, яку ви не знаєте, то така інформація буде для вас незрозумілою. Це міра можливості одержати ту або іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їхньої інтерпретації.

Повідомлення зрозуміле, якщо для його розуміння не потрібні додаткові роз’яснення або інші повідомлення. Якщо цінна і своєчасна інформація представлена незрозумілим чином то вона є шумом.

Зрозумілість та ясність інформації є вкрай необхідною, якщо це стосується “букви закону”, правил безпеки життєдіяльності, інструкцій, які є обов’язковими для виконання, важливих повідомлень, розбіжність у тлумаченні яких неприпустима.

Інформацію, орієнтовану на широке коло споживачів або на швидке сприйняття, найчастіше подають в образній формі. Такими, наприклад, є дорожні знаки, знаки-орієнтири в аеропортах, на вокзалах.

Читайте також:

1. Аеродинамічні властивості колісної машини
2. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
3. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
4. Аналізатори людини та їхні властивості.
5. Аналізатори людини та їхні властивості.
6. Атрибутивні ознаки і властивості культури
7. Баланс підприємства як джерело інформації.
8. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
9. Біосфера Землі, її характерні властивості
10. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
11. Будова і властивості аналізаторів
12. Векторний добуток і його властивості.

Переглядів: 4229