• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Громадянин в державному управлінні

Для реалізації деяких прав, свобод і виконання обов'язків важливе значення має громадянство — ______________________________________________________

_____________________________________________. Право на громадянство є невід'ємним правом громадянина України. Кожна особа має право на громадянство в Україні, яке вона може одержати за певних умов.

На всіх осіб, що постійно чи тимчасово перебувають на території України, _______________________________________. Проте законодавство в багатьох випадках чітко розмежовує _________________________, не ототожнює їх. Громадянин України має ___________________________, ніж особа, яка не пов'язана відносинами громадянства з державою, в тому числі й у сфері захисту (недопустимість видачі громадянина України іноземній державі, захист прав громадян за кордоном тощо).

Громадяни України _______________________ незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших ознак.

Правовий статус громадянина включає:

а) невід'ємні права - __________________________________________________

б) _________________________________, закріплених Конституцією України, нормами різних галузей права, в тому числі адміністративно-правовими нормами;

в) _____________________________ цих прав і обов'язків, а також механізм їх охорони державою.

До основних прав громадянина можна віднести: __________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Адміністративно-правовий статус громадянина України встановлюється обсягом і характером його адміністративної правосуб'єктності, яку становлять адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність.

Адміністративна правоздатність — це ________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Адміністративна правоздатність виникає з моменту народження людини. Вона підтверджується документами про громадянство — паспортом громадянина України, а для осіб до 16 років — свідоцтвом про народження.

Тільки у випадках, передбачених кримінальним або адміністративним законодавством, громадянин може бути позбавлений якоїсь частини адміністративної правоздатності — права пересування, батьківських прав тощо.

Адміністративна дієздатність — це___________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

В повному обсязі адміністративна дієздатність настає з досягненням 18-річного віку. Разом із тим, вона виникає і по досягненні 16-річного віку — одержання паспорта й дотримання правил паспортної системи, охорона природи тощо. Адміністративна дієздатність може наставати в деяких випадках і до досягнення 16-річного віку — право на працю.

За своїм змістом права громадян можна поділити на три групи:

1) _____________________________________________________________: право на державну службу, внесення пропозицій, одержання необхідної інформації та документів у встановленій формі, проведення зборів, мітингів, демонстрацій, створення громадських об'єднань чи належність до них тощо;

2) _________________________________________________________________: право на медичну, санітарно-епідеміологічну допомогу, безкоштовне користування благами (бібліотеками, парками тощо), користування транспортом, одержання оплатних та інших послуг;

3) _______________________________: в адміністративному порядку (адміністративна скарга, адміністративно-юрисдикційне провадження), судовому порядку (скарга, позов), громадянин особисто (необхідна оборона).

Обов'язки громадян у сфері державного управління можна поділити на дві групи.

Перша група — абсолютні обов'язки, які не залежать від конкретних обставин і випливають із норм Основного Закону та законодавчих актів держави. До них належать обов'язки: _________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Другу групу становлять відносні обов'язки, які виникають із правомірних, а в деяких випадках — неправомірних дій, спрямованих на придбання будь-яких прав чи їх збереження. Такі обов'язки не є постійними — ___________________________

_____________________________________. До обов'язків громадян належать і такі, що виникають у зв'язку з правопорушенням — ________________________________

________________________________________________________________________

Для іноземних громадян і осіб без громадянства __________________є норми Конституції та інших законів України, загальнообов'язкові правила стосовно охорони природи, санітарії, пожежної безпеки, громадського порядку, користування транспортними засобами, в'їзду та виїду. Разом з тим, ці особи не користуються частиною прав і обов'язків, що становлять групу виключних прав і обов'язків громадян України (виборче право, право мати паспорт громадянина України тощо).

Змістовий модуль 3 МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Тема 10 ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

10.1 Орган державної влади як об'єкт організації.

10.2 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види.

10.3 Менеджмент органу державної влади.

10.4 Стратегічне та ситуаційне управління, функціональний аналіз та контролінг у діяльності органу державної влади.

10.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв'язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади.

10.6 Лідерство в державному управлінні.

10.7 Законність та відповідальність у державному управлінні.

10.1 Орган державної влади як об'єкт організації

Орган державної влади — це __________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Організація органу перед­бачає:________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Для кожного з державних органів законодавством перед­бачені підстави, види та міра _______________________________

Ознакою органу державної влади є правові зв'язки, що об'єднують особистий склад органу держави в одне ціле. Вони виражають:____________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Матеріальну основу організації і діяльності органу держав­ної влади становлять ___________________________________________

Діяльність ор­ганів державної влади, а звідси і їхні акти, стосуються всіх гро­мадян України та іноземців, що перебувають на території України, а нормативні акти громадських об'єднань обов'язкові лише для членів таких об'єднань.

Усі органи державної влади ма­ють статус __________________________

Органи державної влади різняться залежно від набору за­кріплених за ними функцій та елементів управління і за стату­сом можуть бути _____________________

________________________________________________________________________

В Україні, для якої притаманний унітарний державний устрій та наявність в її складі адміністративної автономії, у систему органів державної влади входять: Верховна Рада Укра­їни, Президент України, Кабінет Міністрів України, централь­ні органи виконавчої влади (міністерства, державні служби (комітети), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом) та територіальні органи центральних органів виконавчої влади на місцях, місцеві державні адміністрації, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, місцеві суди, Генеральна прокуратура України та її органи на місцях, у тому числі Про­курор Автономної Республіки Крим, Представництво Прези­дента України в Автономній Республіці Крим, Вища рада юс­тиції, Центральна виборча комісія України, урядові органи державного управління.

Органи влади Автономної Республіки Крим (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства і респуб­ліканські комітети Автономної Республіки Крим) не є органа­ми системи державної влади України, вони за своїм статусом є органами влади АРК.

У системі органів влади є такі, які за статусом є державними, однак не входять до законодавчої, виконавчої чи судової влади:_________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Орган державної влади наділяється державно-владними повноваженнями як зовнішнього, так і внутрішнього характе­ру. ____________________ регулюють його зв'язки з іншими органами влади як по вертикалі, так і горизонталі, з громадськістю, з бізнесо­вими структурами тощо. ____________________ регулюють діяльність всередині організації (прийняття на роботу, керів­ництво конкретними підрозділами, кадровими, матеріально-технічним, інформаційним, фінансовим забезпеченням).

10.2 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види

Організаційна структура державного органу — це _______________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Ланка управління — це _______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Рівень управління — це_______________________________________________

________________________________________________________________________

Важливим елементом структури органу державної влади є внутрішні зв'язки. Прийнято вирізняти верти­кальні та горизонтальні зв'язки.

В основі _________________ лежать відносини детер­мінації, тобто підпорядкованості. Вертикальні зв'язки встановлюються між керівниками та їх підлеглими.

__________________________ базуються на відносинах інтердепенції (взаємозв'язку, взаємозалежності) або констеляції (опосе­редкованої залежності) та встановлюються між рівноправними керівниками і структурними підрозділами, які взаємодіють у процесі управлінської діяльності.

Залежно від типів зв'язків між елементами розрізняють лі­нійну, функціональну та лінійно-функціональну структури ор­гану.

Лінійна структура органу державної влади (рисунок 10.1) ство­рюється _____

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Лінійна структура державного органу формується за при­нципом єдиноначальності, є логічно найбільш стрункою та формаль­но вираженою, але разом з тим найменш гнучкою. Вона чітко функціонує при стабільних завданнях, виконанні операцій, що повторюються, але важко пристосовується до нових цілей. Го­ловний недолік лінійної структури — слабка координація ла­нок, підлеглих одному керівникові, а також те, що керівник повинен бути компетентним в усіх питаннях роботи підлеглих йому ланок.

В — виконавці підрозділу

Рисунок10.1 - Лінійна структура державного органу

Функціональна структура державного органу (рисунок 10.2) бу­дується на основі __________________________. Кожна ланка цієї системи управління здійснює визначену функцію. Керівні вказівки стають більш кваліфікованими, але порушується принцип єдності розпорядництва, оскільки нижчестоящі ланки не знають, чиї розпорядження виконувати в першу чергу, а також, як їх узгоджувати між собою.

В —виконавці підрозділу

Рисунок10.2 - Функціональна структура органу державної влади

На практиці найбільшого поширення набула організаційна структура, яка має назву лінійно-функціональна (або лінійно-штабна), що є поєднанням лінійного та функціонального управління (рисунок. 10.3).

Лінійно-функціональна структура забезпечує новий поділ праці, за якого лінійні ланки управління покликані __________________________________, а функціональні — _______________________________________, тобто збирати інформацію, що може допомогти лінійному керівникові при прийнятті рішень.

Лінійно-функціональні структури особливо ефек­тивні для організацій, які функціонують у стабільному ре­жимі, рівномірно розвиваються, не відчувають значних впливів навколишнього середовища.

Ф — керівники або виконавці функціональних підрозділів

Рисунок 10.3 - Лінійно-функціональна структура органу державної влади

З розвитком організацій, більшою залежністю їх від навко­лишнього середовища та необхідністю адаптування до змін ви­никли нові види організаційних структур, серед яких найбіль­ше поширені програмно-цільові, матричні та дивізіональні.

Основу програмно-цільової структури становить спеціаль­ний орган (підрозділ), призначений для _____________________________________________________

__________________________________________ (рисунок 10.4).

вертикальні зв'язки; горизонтальні зв'язки

Рисунок10.4 - Схема зв'язків при програмно-цільовій структурі державного органу

Відповідно до повноважень та відповідальності, якими наді­лено керівника програми, розрізнюють такі основні органі­заційніваріанти побудови програмно-цільових структур: ко­ординаційну; проектну, або продуктову; змішану.

При програмно-цільовій структурі координаційного типу керівники програми практично не наділяються правами прийнят­тя рішень і несуть лише часткову відповідальність за виконання певної складової програми. Ця система досить ефективна в умовах великої кількості програм.

При проектній, або продуктовій, структурі на керівника програми покладається вся відповідальність за якість і термі­ни виконання робіт. Її застосування доцільне, коли ор­ганізація виконує обмежену кількість складних програм.

При змішаному варіанті організації програмно-цільової структури на керівника програми покладається вся повнота функціонального керівництва.

За матричної схеми організаційної структури викона­вець (за програмою або проектом) знаходиться ____________________________________________________

___________________________________________________________ (рисунок 10.5).

Умовні позначення:

К — лінійний керівник;

Ф_1; Ф₂ — функціональні ланки (керівники);

РП₁, РП₂ — керівники проектів;

Іф₁П₁, ..., Іф₂П₂ — групи функціональних працівників, що оперативно підлеглі керівникові проекту (РП₁, РП₂) при мето­дичному керівництві функціональної служби (Ф₁, Ф₂)

Рисунок 10.5 - Матрична структура органу державної влади

Ключовими фігурами при управлінні організація­ми з дивізіональною структурою стають не керівники функ­ціональних підрозділів, а менеджери. При цьому здійснюється структуризація організації за критеріями _________________________

_________________________________________

10.3 Менеджмент органу державної влади

Менеджмент органу державної влади розглядається як____________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Менеджмент можна також розглядати як вид людської діяльності, що становить систему функцій:_____________________________________________________

Основним ресурсним компонентом системи менеджменту органу державної влади є ______________________________.

З погляду менеджменту орган державної влади або орган місцевого самоврядування, як і інша організація, має внут­рішнє та зовнішнє середовище.

Основні внутрішні змінні в органі державної влади, які ви­магають уваги від його керівництва, — це ____________________________________________________

Цілі органу державної влади — це _____________________________________

________________________________________________________________________

Завданням органу державної влади є не отримання прибутку (на відміну від організацій, що займаються бізнесом), а______________________________________

________________________________________________________________________

Структура органу державної влади — це _______________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Технологія — це _____________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Сучасний менеджмент ставиться до людей, що працюють в ор­ганах, не просто як до трудових ресурсів, робочої сили, кадрів або персоналу, а як до _____________

У процесі внутрішньоорганізаційного управління орган державної влади повинен враховувати його зовнішнє оточення в цілому, оскільки державна організація є _________________________, залежною від взаємообміну ресурсами, що вводяться, і результатами діяльності з зовнішнім світом. На рисунку 10.6 представлено зов­нішнє оточення організації типу органу державної влади чи ор­гану місцевого самоврядування. Фактори, що справляють негайний вплив на організацію, належать до сере­довища ____________________; всі інші — до середовища _________________.

Менеджмент як управлінську діяль­ність характеризує модель управлінського змісту, процесу та контролю (модель ЗПК). Під ____________________ розуміється те, що робить мене­джер; під ____________________ — те, як це робиться. ________

______________________– розглядаються такими, що мають сприяти перетворюванню можливостей людини у форму прибуткової послуги або продукту.

10.4 Стратегічне та ситуаційне управління, функціональний аналіз та контролінг у діяльності органу державної влади

Під стратегічним управлінням доцільно розуміти _______________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Специфіка стратегічного менеджменту в державних орга­нах виражається у таких моментах:

· стратегічний менеджмент забезпечує одночасно ________________________

_______________________________________________________та пошук компромісу між його елементами у процесі прийняття багатоцільових рішень;

· запровадження і реалізація механізму стратегічного ме­неджменту в державних органах наштовхуються _______________________________________________;

· розробка і реалізація стратегій державних органів здійс­нюється у межах, які визначені _________________________________:

· параметри і критерії, що мають бути досягнуті у процесі реалізації стратегій державних органів, закріплюються _______________________________________;

· ресурсне забезпечення розробки і реалізації стратегій дер­жавних органів переважно визначається ____________________________________________;

· процес стратегічного менеджменту державних органів зорієнтований на _____

________________________________________________________________________

СЕРЕДОВИЩЕ ПРЯМОГО ВПЛИВУ

СЕРЕДОВИЩЕ НЕПРЯМОГО ВПЛИВУ

Рисунок 10.6 - Зовнішнє оточення органу державної влади

Стратегічні цілі держав­ного органу можна представити у вигляді "магічного чотирикутника" управління (рисунок 10.7). Державні органи повинні здійснювати постійне їх погодження у процесі пошуку компромісу.

Рисунок 10.7 - "Магічний чотирикутник" управління державним органом

Для вироблення найбільш придатних до нових конк­ретних ситуацій рішень використовують концепцію ситуаційного управ­ління — _______________________

________________________________________________________________________

Ситуаційний підхід передбачає, що універ­сальні теорії не можна застосовувати до організацій, оскільки кожна організація _____________________

В основі вироблення й реалізації механізмів ситуаційного управління лежить необхідність визначення ___________________________________________________

________________________________________________________________________

Ситуа­ційне управління частіше застосовується на ________________________

__________________________________, а стратегічне — на ____________________.

Функціональний аналіз орієнтований на ________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Методом здійснення функціонального аналізу органів дер­жавної влади є їх функціональне обстеження — ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Для організації роботи, пов'язаної з проведенням функціо­нального обстеження, ______________________________________________, склад яких затверджується ____________________________ ор­гану виконавчої влади.

Для того щоб зробити висновки про ефективність функціональної діяльності органу виконавчої влади, робоча група аналізує кожну з функцій ор­гану виконавчої влади за такими критеріями:________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

На основі результатів проведеного функціонального обсте­ження робоча група робить висновки та готує пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органу виконавчої влади.

З функціональним обстеженням тісно пов'язаний конт­ролінг — ____________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Контролінг не можна ототожнювати з контролем. Він є спосо­бом мислення, орієнтований у майбутнє та пов'язаний з проце­сами, а контроль спрямований у минуле, на виявлення поми­лок, відхилень, прорахунків і проблем.

Завдання контролінгу в системі державної адміністрації такі:

· визначити інформаційну потребу ______________________________________;

· з'ясувати та вдосконалювати ______________________________;

· коорди­нувати ______________________________________________________;

· надавати підтримку адміністрації при визначенні ________________________;

· коментувати порівнян­ня _______________________________________;

· визначати потребу щодо __________________________;

· вказувати керівникам на ______________________________________.

10.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв'язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади

Управлінська інформація — це _______________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Інформація, що використовується у системі менеджменту державних органів, повинна відповідати певним вимогам:________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Інформаційні системи державних органів виступають у ролі основного інструменту реалізації управлінських механізмів і потребують забезпечення наступних умов їх використання: _________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Інформаційне забезпечення державних органів — це ______________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Комунікації в державному органі — це ________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Здійснення комунікацій у державних органах забезпечує виконання таких функцій:

· _____________________ — передача відомостей, необхідних для прийняття, ідентифікації та оцінки альтернативних рішень;

· _____________, яка спонукає працівників до виконання і поліпшення діяльності, використовуючи управління поведін­кою, переконання, прохання, накази тощо;

· _________________ — відслідковування поведінки працівників на основі ієрархії і формальної підпорядкованості;

· ______________, яка сприяє емоційному вираженню почут­тів, переживань, ставлення до того, що відбувається, і дає змо­гу задовольняти соціальні потреби.

Залежно від сторін, що взаємодіють, розрізняють такі види комунікацій у державних органах:

1) _______________________ — це процес, за допомогою якого керівники розвивають систему надання інформації та передачі відомостей великій кількості людей всередині організації і ок­ремим індивідуумам та інститутам за її межами.

1.1) В основі _____________ лежить використання різноманітних аналітичних, звітних матеріалів, угод, проведення нарад, пре­зентацій, семінарів, симпозіумів.

1.2) _________________________ забезпечують взаємодію між рівнями управління, підрозділами, посадами, окремими особами за допомогою налагодження комунікацій­них каналів у процесі особливих контактів, обміну документа­цією, функціонування електронних засобів зв'язку тощо.

Внут­рішні комунікації поділяються на ___________ (________-"згори-донизу" та __________- "знизу-вгору"), ____________ (на одному рівні ієрархії) та _________

___ (здійснюються між працівниками, що знаходяться на різних рівнях ієрархії, між лінійними під­розділами, якщо один із них є головним у виконанні певної функції).

2) ______________________ передбачають прямий міжособовий обмін інформацією, в якому переважно використовується ка­нал усної мови.

Ефективність міжособових комунікацій визначається рів­нем налагодженості _____________________, який дає змогу від­правнику перевірити, наскільки правильно були інтерпрето­вані його повідомлення.

Міжособові комунікації поділяються на формальні і нефор­мальні. _____________ комунікації передбачені організаційною структурою. _____________ комунікації не передбачені організаційною структурою.

Для налагодження ефективних комунікацій у державних органах застосовується Інтранет — внутрішньокорпоративна мережа, яка використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету.

Реалізація комунікаційної політики вимагає вироблення ___________________

_______________державного органу. Комунікаційна стратегія державного органу включає внутрішню і зовнішню стратегії. __________________ спрямована на вирішення ідеологічних і ор­ганізаційних завдань і пов'язана з розробкою і пропагандою філософії організації, формуванням системи організаційних цінностей, організаційної культури, мотивацією працівників. _____________________ стосується контактів зі споживачами послуг, громадськими ор­ганізаціями, засобами масової інформації.

Паблік рилейшнз — це ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Основні завдання зв'язків з громадськістю державних ор­ганів такі: _________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Громадська думка — це ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Основу позитивної громадської думки складають ________________________

________________________________________________________________________

Засобом зміцнення позицій державних органів є ____________________, яке впливає на прийняття рішень з метою реалізації своїх інтересів.

Лобіювання може здійснюватись державними органами з використанням таких форм і методів: участь у парламентських або відомчих слуханнях; прямі контакти з офіційними особа­ми для викладу позиції; участь у роботі експертних груп з підготовки зако­нодавчих і нормативних документів; проведення конференцій, нарад за участю представників інших органів влади; консуль­тування державних органів; надсилання звернень, листів, про­позицій у інші державні органи влади різних рівнів.

Досягнення взаєморозуміння, доброзичливих відносин між державним органом та громадськістю базується на дотриманні таких вимог:______________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

У полі засобів паблік рилейшнз державні органи вико­ристовують такі засоби масової інформації: _______________________________________________________

________________________________________________________________________

Поширеною фор­мою подачі інформації про діяльність державного органу є

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Метою проведення ______________________________________є обговорення актуальних проблем і представлення позиції дер­жавного органу в потрібному світлі.

Важлива роль у налагодженні зв'язків з громадськістю в дер­жавних органах відводиться _____________________________________.

Розвиток інформаційних технологій обумовлює постійне збільшення інструментів зв'язків з громадськістю, в переліку яких ключова роль належить всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет.

Для визна­чення ефективності кампанії зі зв'язків з громадськістю мо­жуть використовуватись такі критерії: ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Читайте також:

1. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів.
2. Бюджетування в управлінні підприємством
3. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.
4. Види комунікації в управлінні
5. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим.
6. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
7. Виконавча владабазується на певних принципах: пріоритет прав людини, демократизм, законність, рівноправність громадян у державному управлінні, гласність.
8. Використання в управлінні показників фінансової звітності
9. Використання в управлінні показників фінансової звітності
10. Використання концепції В. Тарасенка „64 стратегеми” в управлінні стратегічними змінами
11. Використання результатів атестації в управлінні розвитком персоналу організації
12. ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ПРОГРАМНИХ КОМПЛЕКСІВ В УПРАВЛІННІ КОРПОРАТИВНИМИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ

Переглядів: 761