• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета і задачі виробничої логістики

Виробнича логістика відноситься до сфери оперативного керування виробництвом [29]. Ціль виробничої логістики полягає в точній синхронізації процесу виробництва і логістичних операцій у взаємозалежних підрозділах.

Задачі виробничої логістикивідбивають організацію керуван­ня матеріальними й інформаційними потоками не просто всере­дині логістичної системи, а в рамках усього процесу виробництва.

Відмінною рисою виробничої логістикиє територіальна ком­пактність об'єктів керування.

В останні роки відзначено тенденцію звуження сфери масового і багатосерійного виробництва. Розширюється застосування універсаль­ного устаткування, гнучких переналагоджуваних (виробничих) сис­тем. Виробники одержують усе більше замовлень на виробництво невеликих партій і навіть одиничних виробів. При цьому з боку по­купців усе частіше висувається вимога задовольнити потребу за мінімально короткий термін (доба, година) з високим ступенем гарантій.

Іншим аспектом актуальності виробничої логістики є організа­ція виробництва в рамках кооперації по випуску складних виробів. У цьому випадку операції, що здійснюють за допомогою транспор­ту, можуть бути об'єктом як виробничої логістики (якщо викорис­товуються власні транспортні засоби для внутрісистемного пере­міщення вантажів), так і транспортної (при використанні транс­порту загального користування).

Виробничі логістичні підсистеми генерують матеріальні пото­ки і задають ритм роботи всім іншим підсистемам. Вони визнача­ють потенційні можливості адаптації мікрологістичних систем до змін навколишнього середовища. Крім того, виробничі логістичні підсистеми зумовлюють здатність суміжних підсистем самобудуватися відповідно до поточних цільових настанов. Гнучкість вироб­ничих логістичних підсистем забезпечується за рахунок гнучкості виробництва і професіоналізму персоналу, що його обслуговує. Функціонування логістичних підсистем основного виробництва по­винне забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємно­го коректування виробничих програм, планів і взаємодій усіх підрозділів логістичної системи.

Велику роль у побудові виробничих логістичних підсистем відіграє кастомізація виробництва. Вона полягає в доданні про­дукції властивостей і параметрів, що відповідають замовленням конкретних споживачів. У промисловості кастомізація являє собою набір технологічних і логістичних операцій, що дозволяє поєднати принципи масового та індивідуального попиту.

Найбільш розповсюджений варіант кастомізації виражається через комплектацію продукції масового виробництва окремими елементами, що комплектують, або додатковими приналежностя­ми за замовленням конкретного покупця. Наприклад, комплекта­ція легкового автомобіля сидіннями з оббивкою зі шкіри певного кольору або стереомагнітофоном певної марки.

4.5. Особливості інформаційного забезпечення у виробничій логістиці

Інформаційна логістика в процесі виробництва означає органі­зацію і використання систем інформаційного забезпечення виробничо-господарських процесів на підприємстві, яка ба­зується на системному підході й охоплює усі види діяльності, пов'я­зані з плануванням і керуванням процесами, націленими на забез­печення підприємства релевантною інформацією.

Інформація при цьому розглядається як фактор виробництва. Саме тому інформаційна логістика охоплює всю діяльність, пов'я­зану з інформаційним забезпеченням усього логістичного ланцюга на всіх рівнях виробництва.

Інформаційна логістика базується на застосуванні розподіле­них інформаційних Систем і складає основу перспективного інстру­мента реінжинірингу бізнес-процесів - менеджменту потоку робіт (Workflow Management).

Метою менеджменту потоку робіт є забезпечення виконання господарських задач необхідною інформацією визначеного виду, обсягу, якості, у відповідний термін і в потрібному місці, що дозво­ляє оптимізувати організацію робочого місця, трудового процесу в цілому, підвищити орієнтацію співробітників на розв'язання задач, поліпшити контроль тощо.

Ефективне керування комплексом операцій у виробничій логі­стиці можливе тільки в рамках гнучких виробничих логістичних систем (ГВЛС).

ГВЛС- сукупність устаткування з числовим про­грамним керуванням, роботизованих технологічних компонентів, гнучких виробничих модулів, окремих одиниць технологічного ус­таткування, систем забезпечення функціонування гнучких перена­лагоджуваних систем в автоматичному режимі протягом заданого інтервалу часу [29].

Інформаційне забезпечення ГВЛС є найважливішим чинником функціонування виробничої логістики. Виділяють три основні на­прямки інформаційного забезпечення виробничої логістики:

1. Формування і підтримка інформаційного забезпечення про дислокування і стан матеріальних потоків.

2. Інформаційне забезпечення в процесі взаємодії системи орган­ізаційно-технологічного керування і системи керування автомати­зованим транспортно-складським господарством (СК АТСГ).

3. Інформаційне забезпечення системи контролю виконання за­мовлень.

Сутність інформаційного забезпечення про дислокування і стан матеріальних потоків полягає в тому, що інформаційна база ГВЛС містить дані про всі види матеріальних потоків, історію їх пере­міщення та повернення на склад.

Крім паспортів грузоносіїв інформаційна база виробничої лог­істики повинна містити нормативні дані про компонування гнучкої виробничо-логістичної системи, у тому числі матрицю суміжності або матрицю інциденцій графа, що описує логістичні зв'язки між адресами дислокації. Крім цього, в інформаційну базу повинна включатися оперативна інформація, наприклад змінні завдання на проведення транспортно-технологічних і допоміжних операцій.

Інформаційне забезпечення в процесі взаємодії керуючих сис­тем - це ще один, не менш важливий напрямок інтеграції інформа­ційної і виробничої логістики.

Функціонування в умовах невизначеності створює в будь-який момент потенційну можливість аварійного переходу на автоном­ний режим роботи системи організаційно-технологічного керуван­ня й автоматизованої транспортно-складської системи. Це зумов­лює необхідність часткового дублювання оперативної інформації та програмного забезпечення даних і інших керуючих систем. У зв'яз­ку з цим вони повинні бути здатні самостійно приймати інформа­цію, що у резидентному режимі одержують одне від одного. Саме для цього і розробляється спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє координувати керуючі дії.

Команди на виконання операцій транспортного переміщення виробляються автоматично системою організаційно-технологічного керування, СК АТСГ або центральною системою керування гнуч­кої виробничо-логістичної системи. Рішення приймаються і вво­дяться координатором (можливо, диспетчером) з центрального пульта керування ГВЛС або з терміналу ЕОМ, що керує роботою АТСГ, або персоналом безпосередньо з робочих місць. В останньо­му випадку для введення відповідних команд використовуються спеціальні пульти, встановлені на робочих місцях. Клавіатура при­строїв з числовим програмним керуванням має канал зв'язку з ЕОМ або ж термінали (концентратори), що зв'язують робочі місця з ЕОМ.

Найважливішою умовою ефективного функціонування вироб­ничої логістики є контроль вірогідності вхідної інформації. Якщо виходити з того, що основною функцією автоматизованої транспор­тно-складської системи є керування матеріальними потоками в основному виробництві, то в загальному вигляді СК АТСГ можна розглядати як оптимальну форму інформаційно-замкненої систе­ми, що здатна автоматично формувати необхідні для свого функці­онування дані.

Нині на вітчизняному ринку представлене обмежене число про­грамних продуктів для автоматизації логістичної діяльності. їх мож­на розділити на три групи - спеціалізовані рішення для логістич­них компаній; модулі, що розширюють фінансові і бухгалтерські програми з урахуванням специфічних вимог логістичних компаній; і прикладні програми, створені для інших сфер діяльності, що вклю­чають, однак, і деякі логістичні функції.

Типова автоматизована логістична система повинна включати такі головні модулі:

• керування договорами;

• керування збутом;

• керування постачанням;

• керування процесом виробництва;

• розрахунки з постачальниками;

• розрахунки з одержувачами;

• складський облік.

Читайте також:

1. Алгоритм розв’язання задачі
2. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
3. Алгоритм розв’язування задачі
4. Алгоритм розв’язування задачі
5. Алгоритм розв’язування задачі
6. Алгоритм розв’язування задачі
7. Алгоритм розв’язування задачі
8. Алгоритм розв’язування задачі
9. Алгоритм розв’язування задачі оптимізації в Excel
10. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
11. Аналіз маркетинг-логістики
12. Аналіз якості виробничої інформації

Переглядів: 921