МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Україна напередодні Визвольної війни
Напередодні Визвольної війни велика частина українських земель входила до складу Речі Посполитої – феодальної держави, характерними рисами якої були шляхетська демократія та юридично оформлене кріпацтво. Загальна ситуація в Україні у першій половині ХVІІ ст. характеризується посиленням соціально-економічного й національно-релігійного гноблення. Украй важким було становище селянства. Остаточно позбавлене права власності на землю, прикріплене до неї, воно відбувало на користь феодалів і держави численної й обтяжні повинності. Селяни сплачували ряд податків (подимщину, поволовщину й ін.) і відпрацьовували панщину, причому панщина збільшувалася й у 40-ві роки досягла 5–6 днів на тиждень на Волині та Галичині, 3–4 днів – на Київщині, Брацлавщині та Поділлі. Нерідко феодали конфісковували на свою користь майно померлих і втікачів, залишаючи їхні родини без засобів існування. Погіршилося й становище селян у маєтках, що здавалися в оренду. Тимчасові хазяї, прагнучи за короткий термін дістати максимальний прибуток, нещадно експлуатували кріпаків, зводячи них до стану рабів. Змінилося становище й у містах. Права та свободи, надані міщанам магдебурзьким правом, повсюдно порушувалися. Городяни обкладалися високими податками, виконували повинності. Влада усюди втручалися в діяльність міського самоврядування. Загострювалися економічні протиріччя між міщанством і шляхтою, тому що вільна конкуренція підривалася привілейованим положенням останньої: шляхта не сплачувала податків при здійсненні торговельних операцій й мала монополію на найвигідніші промисли (винокурний та млинарський). Тривалий шлях боротьби за волю не приніс українському козацтву задоволення. Більш того, в 40-ві рр. становище його значне погіршилося. Навіть реєстрові козаки, що знаходилися на службі в короля, страждали від сваволі старшини, що призначалася зі шліхти (за винятком нижніх чинів – отаманів і сотників) й діяла з позиції сили. Але відповідно до Ординації 1638 р. до реєстру було включено тільки 6 тисяч козаків. Інші повинні були повернутися в кабалу до шляхти. Козаки, що не побажали підкоритися, фактично опинилися поза законом. Влада зробила все можливе, щоб перекрити вільний доступ на Запорізьку Січ і поставити її під контроль уряду. Реєстрове й низове козацтво фактично було протиставлено одне одному й таким чином ще більш ускладнилася і так вибухонебезпечна ситуацію. Шляхетська демократія, що склалася у Речі Посполитій була вкрай недосконалою. Чим більше король поступався шляхті, тим більше розросталося в країні беззаконня. Шляхетський стан був неоднорідним. Сила й право були на боці панів-магнатів, а дрібна шляхта піддавалася утискам і несправедливостям з боку великої. Поряд із загостренням соціально-економічного гноблення посилилося й національно-релігійне протистояння у державі. Акт 1632 р. задекларував, але не забезпечив реальної рівності церков. Продовжувалася практика обмеження в правах прихильників православ'я, незалежно від їхньої станової приналежності. Таким чином, у 40-ві роки ХVII ст. на українських землях Речі Посполитої до загрозливої межі загострилися протиріччя економічного, соціального й національно-релігійного характеру. В таких умовах неухильно зростало незадоволення усіх верств суспільства й сформувалася політична сила – козацтво, здатна очолити боротьбу всього народу проти гнобителів.
Читайте також:
|
||||||||
|