Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метод експертного прогнозування.

ЯКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ

Якісні прогнози включають важливі фактори, такі як інтуїцію приймаючі рішення, емоції, особистий досвід і систему цінностей, що збагачують прогноз.

Існують наступні якісні методи

1. Аналітичні доповідні записи

2. Метод експертного прогнозування.

3. Метод сценаріїв.

4. Метод "інтерв'ю"

5. Метод "комісій"

6. Метод Делфі

7. ''мозкових атак

1. Метод аналітичних доповідних записок означає самостійну роботу експерта над аналізом ділової ситуації й можливих шляхів її розвитку (метод індивідуальної експертної оцінки, робота спрямована на оцінку тенденцій і майбутнього стану, результати формуються в аналітичних доповідних записах

“+”

- максимально використаються знання експерта,

- ні тиску.

“-”

- недостатньо придатний для аналізу всього проекту або для більше складних проблем (обмеженість знань експерта)

За допомогою цього методу прогнозування може бути вирішена більша частина проблем, що виникають при розробці прогнозів. В експертному прогнозуванні існує кілька основних етапів до розробки прогнозу.

2.Аналіз ретроспективної інформації, внутрішніх і зовнішніх умов.

3.Визначення найбільш імовірних варіантів розвитку внутрішніх

і зовнішніх умов.

4.Проведення експертизи

5.Розробка альтернативних варіантів

б.Апріорна й апостеріорна оцінка якості прогнозу

7.Контроль ходу реалізації прогнозу й коректування прогнозу

На стадії підготовки до розробки прогнозу повинні бути вирішені наступні задачі:

1) підготовлене організаційне забезпечення розробки прогнозу,

2)сформульоване завдання на прогноз;

3) сформульовані робоча й аналітична групи

супроводу; сформульована експертна комісія;

5) підготовлене методичне забезпечення розробки прогнозу;

6)підготовлена інформаційна база для проведення прогнозу;

7) підготовлений комп'ютерний супровід розробки

прогнозу.

Після ухвалення рішення про розробку прогнозу необхідно призначити виконавців для цієї розробки. Цій групі працівників поручається організаційне забезпечення розробки прогнозу. Вони також повинні забезпечити методичний й інформаційний його супровід.

Якісний експертний прогноз може бути розроблений тільки

тоді, коли він добре підготовлений, якщо в його розробці

задіяно компетентних фахівців, коли використана достовірна інформація, коли оцінки отримані коректно й коректно оброблені.

Для розробки якісного прогнозу необхідне використання сучасних технологій, що супроводжують і підтримують процес розробки.

До складу експертної комісії запрошуються фахівці, професійно знайомі з об'єктом експертизи. Якщо потрібна багатоаспектна оцінка об'єкта, або оцінюватися повинні різнорідні об'єкти й для цього потрібні фахівці різних професій, то експертна комісія повинна бути сформована таким чином, щоб у її склад входили фахівці, здатні професійно оцінити всі основні аспекти прогнозованої проблеми.

Задачею аналітичної групи є методична підготовка процесу прогнозування. До складу аналітичної групи входять фахівці, що володіють професійними знаннями й досвідом проведення прогнозних розробок. Розробка прогнозу повинна бути проведена методично грамотно, застосовувані методи повинні відповідати характеру прогнозованої ситуації й характеру інформації, що має бути одержати, проаналізувати й обробити. Також розробка прогнозу повинна бути чітко регламентована, тобто робоча група повинна підготувати необхідну документацію, до складу якої входять; офіційно оформлене рішення про проведення прогнозу, склад експертної комісії, графік розробки прогнозу, контракти з фахівцями, приваблюваними для його розробки й т.д. Фахівці повинні бути забезпечені всією необхідною інформацією про об'єкт прогнозування. Корисним може виявитися спеціально підготовлений аналітичною групою аналітичний огляд по прогнозованій проблемі. При роботі з різноманітними прогнозами доводиться мати справа з більшими обсягами інформації, що до того ж, повинна аналізуватися й оброблятися відповідно до використовуваної технології розробки прогнозу. Це неможливо зробити без комп'ютера й відповідного програмного забезпечення. При аналізі ретроспективою інформації про об'єкт прогнозування передбачається чіткий поділ кількісної і якісної інформації. Кількісна інформація (досить надійна) використається для розрахунків по екстраполяції динаміки зміни прогнозованих параметрів, по визначенню найбільш імовірних тенденцій їхньої зміни. Якісна ж інформація класифікується, систематизується й служить підставою для оцінок експертів і використається для розробки експертних прогнозів. При розробці прогнозу необхідний аналіз внутрішніх умов об'єкта прогнозування, змістовний аналіз їхніх особливостей і динаміки розвитку. Якщо розроблені математичні, імітаційні, аналогові й інші моделі функціонування об'єкта прогнозування й зміни внутрішніх умов, то в них уводяться необхідні дані й на їхній підставі виробляються розрахунки, що дозволяють оцінити найбільш імовірні зміни внутрішніх умов об'єкта прогнозування.

При розробці прогнозу, зовнішнім умовам, зовнішньому середовищу функціонування об'єкта прогнозування повинне приділятися не менше уваги, чим внутрішнім. Внутрішнє середовище, як внутрішня умова об'єкта прогнозування, містить у собі:

1)внутріорганізаційні процеси, технологію, кадри, організаційну культуру,

2)керування функціональними процесами. Зовнішнє середовище, включає загальне зовнішнє оточення й безпосередньо ділове оточення організації.

Визначення найбільш імовірних варіантів розвитку внутрішніх і зовнішніх умов об'єкта прогнозування є однієї із центральних задач розробки прогнозу. На цьому етапі розробки прогнозу на підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх умов і всієї наявної інформації про об'єкт прогнозування, інформації в результаті роботи експертної комісії попередньо визначається перелік можливих альтернативних варіантів зміни внутрішніх і зовнішніх умов. Після їхньої попередньої оцінки, з переліку виключаються альтернативні варіанти, реалізованість яких у прогнозовані періоди сумнівна або ж імовірність їхньої реалізації нижче попередньо встановленого граничного значення. альтернативного варіанта, що залишилися, піддаються більше поглибленій оцінці з метою визначення альтернативних варіантів зміни внутрішніх і зовнішніх умов, здійснення яких найбільше ймовірно. На цьому етапі розробки прогнозу передбачається найбільш активна робота експертів по визначенню й оцінці ключових подій, настання яких очікується в прогнозованому проміжку часу.

Попередній етап розробки прогнозу подає інформацію, необхідну аналітичній групі для проведення експертизи. Експертам представляється інформація про найбільш імовірну зміну внутрішніх і зовнішніх умов, на основі раніше проведеного аналізу формулюються питання, на які повинні бути отримані відповіді в результаті проведення експертизи, визначаються найбільш імовірні сценарії розвитку подій.

Залежно від природи об'єкта прогнозування, від характеру оцінок і суджень, які повинні бути отримані в процесі проведення експертизи, визначаються конкретні способи організації й проведення експертизи. Експертизи можуть бути одне-туровими й багато туровими, анонімними й з відкритим обміном думками й т.д. Різноманітні методи використаються при порівняльній оцінці об'єктів, при прогнозі кількісних й якісних значень параметрів прогнозованого об'єкта, починаючи від різних модифікацій методу Делфі й кінчаючи різноманітними процедурами методу мозкової атаки. Характер експертної інформації, що передбачається використати при розробці прогнозу, накладає певні вимоги на вибір конкретного методу організації й проведення експертизи. Якщо прогнозований об'єкт досить складний і багатоаспектний, то доцільно використання комплексних методів організації й проведення експертизи при проведенні експертизи для розробки прогнозу аналітична група може використати анкетування й інтерв'ювання. Підготовлена на попередніх етапах інформація, у тому числі й отримана від експертів, використається при безпосередній розробці прогнозу. Як правило, малоймовірні випадки, коли заздалегідь відомо в якому напрямку будуть відбуватися зміни внутрішніх і зовнішніх умов, яка стратегія буде обрана організацією при тім або іншому розвитку подій. Адже розвиток організації в прогнозованому майбутньому залежить від різних факторів, а також від їхнього сполучення й взаємодії. Із цього можна зробити висновок, що при стратегічному плануванні й в інших випадках використання прогнозів необхідно розглядати різні альтернативні варіанти розвитку подій, як сприятливі, так і несприятливі. На попередніх етапах були визначені найбільш імовірні зміни основних внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають хід прогнозованих подій. Для найбільш імовірних альтернативних варіантів, їхніх змін, повинні бути розроблені найбільш імовірні альтернативні варіанти розвитку прогнозованих подій. Допустимо, однієї із цілей розробки прогнозу є визначення динаміки розвитку кількісних показників і параметрів, то використається отриманий на попередніх етапах розробки прогнозу обсяг інформації (кількісний й якісної) і відповідний методи екстраполювання (визначення зміни прогнозованих показників і параметрів у майбутньому), розраховуються криві їхньої зміни в прогнозованому проміжку часу. Але ми не завжди маємо необхідну інформацію для використання кількісних методів екстраполяції. Ця риса характерна для сучасного етапу економічного життя Росії, відсутність необхідних для розрахунків статистичних даних, оскільки колишні економічні залежності й закономірності змінилися. Тому, як правило, єдиним способом екстраполяції показників і параметрів на прогнозований проміжок часу залишається спосіб побудови експертних кривих. Ці криві відбивають оцінку динаміки зміни прогнозованих значень показників і параметрів експертами. Експерти визначають критичні крапки, у яких тенденція зміни значень прогнозованих показників і параметрів може змінитися під дією тих або інших факторів. А потім, у кожній із критичних крапок, розташованих на осі часу, оцінюються очікувані значення прогнозованих показників і параметрів, а також характер їхньої зміни в інтервалі між двома критичними крапками.

При розробці варіантного прогнозу повинна бути зроблена екстраполяція прогнозованих значень показників і параметрів для різних варіантів вихідних умов і для різних варіантів можливих альтернативних варіантів динаміки їхніх змін. Разом із цим, кожен альтернативний варіант розроблювального прогнозу може супроводжуватися описом прогнозованого розвитку подій.

Апріорна й апостеріорна оцінка якості прогнозу. Оцінка якості прогнозу - одна із центральних проблем у процесі розробки управлінських рішень. Ступінь довіри до розробленого прогнозу багато в чому впливає на рішення й позначається на ефективності управлінських рішень, прийнятих з використанням розробленого прогнозу. Однак оцінка якості прогнозу є досить складною задачею не тільки в момент, коли прогноз тільки розроблений (апріорна оцінка), але й у момент, коли прогнозоване подія вже відбулася (апостеріорна оцінка). Тут слід також зазначити той факт, що якісний прогноз при ухваленні рішення може бути використаний по-різному. Якщо з боку керівництва організації не виявляється значний вплив на хід розвитку подій, а лише здійснюється спостереження за ним, то після настання кінця прогнозованого періоду необхідно лише зіставити значення прогнозованих показників і параметрів з отриманими в дійсності. Це дозволяє оцінити якість розробленого прогнозу апостериорно.

Після розробки прогнозу повинні бути визначені критерії, по яких точність прогнозу може бути оцінена. Звичайно для оцінки прогнозу використаються два методи: диференціальний й інтегральний.

Інтегральний метод припускає узагальнену оцінку якості прогнозу на базі оцінки якості прогнозу за приватними критеріями.

При диференціальному методі оцінюються набори оцінок окремих складові якості прогнозу, що мають досить чіткий об'єктивний зміст. Цими критеріями можуть бути: ясність і чіткість завдання на прогноз, відповідність прогнозу завданню, своєчасність розробки прогнозу, професійний рівень розробки прогнозу, надійність використаної інформації й т.д.

Прикладом використання інтегрального методу може служити критерій «інтегральна якість експертного прогнозу».

Якість експертного прогнозу визначається за такими критеріями, як:

1)компетентність (або, у більше загальному виді, якість) експерта;

2)якість інформації, що представляє експертам;

3)якість експертної інформації, що надходить від експертів;

4)рівень технології розробки прогнозу.

Якщо період прогнозування вже завершився, то необхідно зіставити зпрогнозовані значення показників і параметрів з отриманими в результаті реалізувався в дійсності ходу прогнозованих подій.

І тут на перший план виступає питання, - за яким критерієм оцінювати якість прогнозу апостеріорно. Як приклад критеріїв оцінки точності прогнозу можна привести наступну формулу:

kl=(x-V)k2=lnx/V,

де, x - прогнозувалося значення, оцінки показника;

Правдив-V-щире значення оцінки показника.

Після того, як прогноз підготовлений і представлений керівництву організації, наступає етап після прогнозної роботи з підготовленим матеріалом.

Варіантна розробка прогнозу припускає розробку прогнозу при різних альтернативних варіантах умов і припущень. А вони можуть змінитися. Події, які учора здавалися малоймовірними, сьогодні відбуваються, а події, які здавалися найбільш імовірними, не відбуваються.

Тому невід'ємною частиною сучасної технології прогнозування є періодично, залежно від змін, що відбуваються, здійснюваний моніторинг ходу

реалізації прогнозованого ходу розвитку подій. Моніторинг дозволяє вчасно виявляти значні відхилення в ході розвитку подій. Якщо вони можуть вплинути на подальший хід подій у частини, що стосується прийняття важливих стратегічних рішень, то прогноз повинен бути піддадуть коректуванню.

Корективи можуть бути різного рівня значимості, складності, трудомісткості й т.д. Якщо вони не дуже значні, те ця може зважуватися на рівні аналітичної групи, що супроводжує розробку прогнозу. Якщо корективи більше істотні, то може знадобитися додаткове залучення окремих експертів, а в особливо важливих випадках при наявності значних змін - додаткова робота експертної комісії з можливою зміною її складу. Останнє необхідно, особливо, у тих випадках, коли для коректування прогнозу потрібне залучення фахівців інший професійної орієнтації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИКЛАД 12	\|	Метод сценаріїв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.