• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод сценаріїв.

При розробці управлінських рішень широке розповсюдження знайшов метод сценаріїв, що також дає можливість оцінити найбільш імовірний хід розвитку подій і можливі наслідки прийнятих рішень.

Розроблювальні фахівцями сценарії розвитку аналізованої ситуації дозволяють із, тим або іншому рівню вірогідності приділити можливі тенденції розвитку, взаємозв'язку між діючими факторами, сформувати картину можливих сценаріїв, до яких може прийти ситуація під чи впливом тих інших впливів.

Професійно розроблені сценарії дозволяють більш повно чітко визначити перспективи розвитку ситуації, як при наявності різних керуючих впливів, так і при їх .

З іншого боку, сценарії очікуваного розвитку ситуації дозволяють вчасно усвідомити небезпеки, якими чреваті невдалі управлінські впливи або несприятливий розвиток подій. Є думка, що необхідність у передбаченні найбільш імовірного розвитку ситуації вперше виникла з виникненням промислового виробництва, оскільки при сезонно повторюваному сільськогосподарському виробництві в цьому не було ніякої необхідності. Повністю погодитися з такою точкою зору важко, оскільки споконвіків людство воювало, час від часу вело грандіозне будівництво. І без подання можливого розвитку ситуації такі, цілеспрямовані дії навряд чи були б можливі.

У той же час прототипи методу сценаріїв нерідко ми знаходимо в різні часи в різних країнах.

Уважається, що першим сценарії для прогнозування розвитку складних систем використав Герман Кан. Перші з розроблених сценаріїв носили переважно описовий характер.

Згодом метод сценаріїв був у значній мірі розвинений за рахунок використання більше точних якісно-кількісних моделей.

Метод сценаріїв припускає створення технологій розробки сценаріїв, що забезпечують більше високу ймовірність вироблення ефективного рішення в тих ситуаціях, коли це можливо, і більше високу ймовірність відомості очікуваних втрат до мінімуму в тих ситуаціях, коли втрати неминучі.

У цей час відомі різні реалізації методу сценаріїв такі, як:

- одержання погодженої думки,

- повторювана процедура незалежних сценаріїв,

- використання матриць взаємодії й ін.

Метод одержання погодженої думки є, власне кажучи, однієї з реалізацій методу Делфи, орієнтованої на одержання колективної думки різних груп експертів щодо великих подій у тій або іншій області в заданий період майбутнього.

До недоліків цього методу можна віднести недостатня увага, що приділяє взаємозалежності й взаємодії різних факторів, що впливають на розвиток подій, динаміці розвитку ситуації.

Метод повторюваного об'єднання незалежних сценаріїв складається в складанні незалежних сценаріїв по кожному з аспектів, що роблять істотний вплив на розвиток ситуації, і повторюваному ітеративному процесі узгодження сценаріїв розвитку різних аспектів ситуації.

Достоїнством цього методу є більше поглиблений аналіз взаємодії різних аспектів розвитку ситуації.

До його недоліків можна віднести недостатню розробленість і методичну забезпеченість процедур узгодження сценаріїв.

Метод матриць взаємовпливів, розроблений Гордоном і Хелмером, припускає визначення на підставі експертних оцінок потенційного взаємовпливу подій розглянутої сукупності.

Оцінки, що зв'язують всі можливі комбінації подій по їхній силі, розподілу в часі й т.д., дозволяють уточнити первісні оцінки ймовірностей подій й їхніх комбінацій. До недоліків методу можна віднести трудомісткість одержання великої кількості оцінок і коректної їхньої обробки.

У роботі пропонується методологія складання сценаріїв, що припускає попереднє визначення простору, параметрів, що характеризують систему.

Стан системи в момент часу t є крапкою S(t) у цьому просторі параметрів. Визначення можливі тенденції розвитку ситуації дозволяє визначити ймовірний напрямок еволюції положення системи в просторі виявлених параметрів S(t) у різні моменти часу в майбутньому S(t+l), S(t+2) і т.д.

Якщо керуючі впливи відсутні, то передбачається, що система буде еволюціонувати в найбільш імовірному напрямку.

Керуючі впливи еквівалентні впливу сил, здатних змінити напрямок траєкторії S(t).

Природно, що керуючі впливи повинні розглядатися як з урахуванням обмежень що накладають як зовнішніми, так і внутрішніми факторами.

Пропонована технологія розробки сценаріїв припускає розгляд положення системи в дискретні моменти часу t,t+l,t+2, ... .

При цьому передбачається, що крапка, що відповідає системі S(t) у просторі параметрів розташованим у конусі, що розширюється при видаленні від вихідного моменту часу t. У деякий момент часу t+T очікується, що система буде розташована в перетині конуса, що відповідає моменту часу t+T.

Всі крапки цього перетину можуть уважатися ймовірним розташуванням системи в просторі параметрів. Природно, що найбільш імовірним уважається положення системи на центральній осі конуса.

Керуючі впливи приводять до зсуву положення системи в просторі параметрів. У цьому випадку також доцільно розглядати лише дискретні крапки, найбільшу увагу, приділяючи при цьому найбільш імовірним крапкам.

При такому аналізі необхідно передбачати можливість виникнення додаткових внутрішнім напруженні між елементами системи, оскільки вони також можуть змінювати положення системи в просторі параметрів.

Для оцінки напруг можуть бути використані відповідні індикатори, зокрема, економічного або соціального характеру, а також граничні значення індикаторів, при перевищенні яких положення системи може значно змінитися.

Керуючі впливи в ряді випадків можуть бути спрямовані на запобігання перевищення граничних значень індикаторів, якщо нашою метою є збереження стабільності.

У деяких випадках можна цілеспрямовано прагнути до перевищення граничних значень індикаторів, якщо це відповідає поставленим перед системою задачам.

Одним з найбільш важливих результатів використання цього різновиду методу сценаріїв, як втім, і інших його різновидів, є краще розуміння аналізованої

ситуації й основних закономірностей й особливостей її розвитку. Заслуговує на увагу різновид методу сценаріїв, запропонована Абтом, Фостером і Ри.

Автори підкреслюють, що їхній метод розробки сценаріїв ставиться скоріше до аналізу можливого, а не до ймовірного майбутнього. Дійсно, отримане в процесі розробки прогнозу більше глибоке розуміння ситуації припускає як наступний крок вироблення системи впливів, що може змінити розглянуті сценарії розвитку ситуації. І ймовірне майбутнє може виявитися скоректованим. Розроблений авторами метод передбачає відбір тільки тих змінних, які мають безпосереднє відношення до розвитку аналізованої системи, будь те система контролю за навколишнім середовищем або система керування технологічним процесом у діючому виробництві й т.д. Далі передбачається розробка досить детальних сценаріїв для виявлення небезпек, що загрожують системі, і необхідної протидії ім. Передбачається відбір серед множини можливих сценаріїв найбільш придатних для наступного аналізу, а також процедури використання комп'ютерів для розробки неспотворених сценарних прогнозів. Розглянемо перераховані процедури більш детально. Перш, ніж приступитися до розробки сценарію, передбачається провести аналіз ситуації з визначенням основних діючих сил, основних взаємин між основними діючими в ній факторами, необхідну деталізацію й структуризацію ситуації.

Відбір змінних у цьому методі припускає використання експертів. Аналізуються, з можливим використанням контент-аналізу, прогнози експертів розвитку ситуації й виділяються змінні, що є частиною логічних міркувань експертів, і їх взаємозв'язку. Основною задачею при цьому є одержання набору істотних змінних, що досить повно визначають розвиток аналізованої ситуації.

Наступним етапом є визначення для кожної змінної відповідної шкали, у якій вона могла б бути обмірювана. Оскільки в реальних ситуаціях, поряд з кількісними змінними, використаються і якісні, передбачається розробка для кожної змінної вербально числової шкали, що містить як чисельні значення градацій, так й їхній змістовний опис. Змістовний опис дозволяє розширити склад змінних, включаючи в нього змінні, що дійсно відбивають характер аналізованої ситуації, хоча й не мають кількісної природи.

Кількісні значення змінних дозволяють більш надійно визначати можливі небезпеки. Якщо змінні безперервні, то доцільно виділення характерних їхніх значень, для використання при аналізі ситуації. У деяких випадках інформація про змінні може представлятися у вигляді деякого тезауруса, у якому відбивається основна інформація як кількісна, так й описова, що дозволяє досить повно представити змінну. Невиправдане збільшення числа змінних утрудняє можливість аналізу ситуації, у той же час зайве їхнє узагальнення (агрегування) також утрудняє проведення аналізу. Основна задача сценарію - дати ключ до розуміння проблеми. При аналізі конкретної ситуації змінні її що характеризують приймають відповідні значення - ті або інші градації числових шкал кожної зі змінних. Визначаються всі значення парних взаємодій між змінними, які впливають при розвитку даної ситуації. Така взаємодія між змінними, як правило, представляється в матричному виді. Після розробки й подання сценарію за допомогою змінних й оцінки їхньої взаємодії й внутрішньої погодженості можливий, з використанням вербально - числових шкал, перехід до подання сценарію у вигляді змістовного опису. Така форма нерідко виявляється більше зручної при підготовці звіту про пророблену роботу. Іноді доцільне включення до складу сценарію передісторії розвитку аналізованої ситуації. Відмінною рисою методу, що викладає, є багатоваріантність, тобто розгляд декількох альтернативних варіантів можливого розвитку ситуації з обліком базисних сценаріїв. Групуючи сценарії в класи можна визначити раціональну стратегію впливу на ситуацію. Як правило, дані про декілька можливі сценарії розвитку ситуації більше інформативні, чим один єдиний сценарій й сприяють прийняттю більше ефективних рішень. Особливість цього методу складається також у тім, що, можливо, оцінювати значення взаємодії змінних лише на границях області припустимих значень, а не по всій області, як це передбачається в методі, що використає матриці взаємовпливів. Використання спеціальних програм для комп'ютерів, а так само датчиків випадкових чисел з наступним відсіканням неможливих ситуацій для генерування альтернативних варіантів сценаріїв розширює обрій аналізу можливих у майбутньому ситуацій. Розроблений широкий спектр можливих альтернативних варіантів розвитку ситуації дозволяє більш повно визначити критичні ситуації для прийняття рішень, а також визначити можливі наслідки пропоновані; альтернативних варіантів рішень із метою їхнього зіставлення й вибору найбільш ефективного. Професійно розроблений і періодично актуальний прогноз - невід'ємна складова процесу вироблення й прийняття важливих управлінських рішень.

Уперше термін "сценарій" був ужитий в 1960р. футурологом X. Каном при розробці картин майбутнього, необхідних для рішення стратегічних питань у військовій області.

Сценарій- це опис (картина) майбутнього, складене з урахуванням правдоподібних припущень. Як правило, для прогнозу ситуації характерне існування певної кількості ймовірних варіантів розвитку. Тому прогноз звичайно містить у собі кілька сценаріїв (мал. 5). У більшості випадків це три сценарії:

• оптимістичний;

• песимістичний;

• середній (найбільш імовірний, очікуваний).

Сценарії розробляються для визначення рамок майбутнього розвитку:

• технології;

• ринкових сегментів;

• країн або регіонів і т.д.

Економічна організація із суміжною структурою й розмаїтістю напрямків діяльності менше піддається прогнозуванню в рамках сценарію.

У цілому сценарій підлеглий стратегічної функції фірми й розробляється в процесі довгострокового планування. Широке часове охоплення припускає посилення невизначеності серед бізнесу, і тому для сценарію, як правило, характерні деяка невірогідність і підвищена кількість помилок. Оскільки визначення кількісних параметрів майбутнього утруднене (так, важко точно визначити величину продажів фірми через 5 років), при складанні сценаріїв найчастіше використаються якісні методи й інтервальні прогнози показників.

Разом з тим сценарій припускає комплексний підхід для його розробки, крім якісних можуть використатися кількісні методи:

• економіко-математичні;

• моделювання;

• аналіз перехресного впливу;

• кореляційний аналіз і т.д.

Складання сценарію звичайно містить у собі кілька етапів.

Перший етап. Структурування й формулювання питання.

Питання, обраний для аналізу, повинен бути визначений так точно, як це можливо. На даному етапі повинна бути зібрана й проаналізована базова інформація. Поставлена задача повинна бути погоджена з усіма учасниками проекту.

Необхідно освітити структурні характеристики й внутрішні проблеми проекту.

Другий етап. Визначення й угруповання сфер впливу.

Для здійснення другого етапу необхідно виділити критичні крапки середовища бізнесу й оцінити їхній вплив на майбутнє організації.

Третій етап. Установлення показників майбутнього розвитку критично важливих факторів середовища організації.

Після того, як основні сфери впливу позначені, необхідно визначити їхній можливий стан у майбутньому, виходячи з намічених фірмою цілей.

Показники майбутнього стану не повинні бути надмірно благополучними, амбіційними.

Для сфер, розвиток яких може включати кілька варіантів, майбутнє стан повинне бути описане за допомогою декількох альтернативних показників (наприклад, фірму влаштовує, щоб чисельність населення в регіоні збільшилася на 2,3 або 5%).

Четвертий етап. Формування й відбір наборів, що погодяться, припущень.

Якщо на третьому етапі фірма визначав майбутній стан середовища і її вплив на фірму, виходячи із власних цілей, то на четвертому етапі можливий розвиток сфер впливу визначається виходячи з їхнього сьогоднішнього стану й усіляких змін.

Різні альтернативні припущення про майбутній стан найбільш значимих компонентів середовища комбінуються в набори. Формування наборів звичайно здійснюється за допомогою комп'ютерних програм. З отриманих наборів відбираються, як правило, три набори. Відбір здійснюється виходячи з наступних критеріїв:

• висока сполучуваність припущень, що входять у набір;

• наявність великого числа значимих змінних;

• висока ймовірність подій, що ставляться до набору перед­
положень.

П'ятий етап. Зіставлення намічених показників майбутнього стану сфер впливу із припущеннями про їхній розвиток.

На цьому етапі зіставляються результати третього й четвертого

етапів. Підвищені або занижені показники стану середовища коректуються за допомогою даних, отриманих на четвертому етапі.

Так, якщо фірма на третьому етапі прогнозувала збільшення народжуваності в регіоні в 2000 р. на 5%, а аналіз на четвертому етапі показав, що відбудеться погіршення економічної кон'юнктури, екологічної обстановки, можливі політичні й соціальні колізії, то на п'ятому етапі показник 5% повинен бути змінений убік його зменшення, наприклад до 3%.

Для більше точного прогнозу необхідно скорочувати інтервал між сьогоднішнім днем і кінцевим часом прогнозування. Так, якщо прогноз складається в 1995 м для 2000 р., те період прогнозування потрібно розділити на два етапи по трьох року: спочатку розробити сценарій для 1997 року, а вже потім для 2000 року.

Шостий етап. Введення в аналіз руйнівних подій.

Руйнівна подія- це раптовий інцидент, що не був раніше прогнозований і котрий може змінити напрямок тенденції.

Руйнівні події можуть мати як негативний характер (повені, землетрусу, аварії атомних реакторів і т.д.), так і позитивний (технологічні вибухи, політичні примирення між колишніми супротивниками й т.д.).

З можливих руйнівних подій потрібно виділити ті, які здатні зробити найбільш сильний вплив, і врахувати їх при складанні сценаріїв (наприклад, на стан народжуваності в регіоні можуть вплинути: по-перше, аварія на атомній станції; по-друге, імовірність локального конфлікту; по-третє, відкриття нового родовища корисних копалин. Однак реальний вплив можливо тільки першого з подій).

Сьомий етап. Установлення наслідків.

На цьому етапі зіставляються стратегічні проблеми фірми (наприклад, можливість росту за рахунок більше широкого освоєння ринку) і обрані варіанти розвитку середовища. Визначаються характер і ступінь впливу тих або інших варіантів розвитку на стратегічні області дій фірми.

Восьмий етап. Вживання заходів.

У вузькому змісті цей етап уже не ставиться до аналізу. Однак він природно випливає з попередніх етапів.

4. Метод "інтерв'ю"припускає бесіду організатора прогнозної діяльності із прогнозистом-експертом, у якій ставляться питання про майбутній стан фірми і її середовища.

5. Метод "комісій" може означати організацію "круглого стола" й інших подібних заходів, у рамках яких відбувається

узгодження думці експертів.

6. Для методу ''мозкових атак" характерні:

•колективна генерація ідей

•творче рішення проблем.

Мозкова атака являє собою вільний, неструктурований процес генерування будь-яких ідей по обраній темі, які спонтанно висловлюються учасниками зустрічі. Оптимальне число учасників -6-12 чоловік, бажано, щоб це були люди, що мають різні професії й спеціалізації.

7. Метод Делфі був розроблений відомим експертом з дослідницької корпорації "РЭНД" Олафом Хельмером, математиком по утворенню. Може бути, тому в методі Дельфи сполучаються творчий підхід до рішення проблеми й достатня точність прогнозу.

Своя назва метод одержав по давньогрецькому місту Дельфи, що прославилося своїми провісниками.

Суть методу Делфі складається в проведенні анкетних опитувань фахівців обраної області знань (найбільше часто цей метод використається в технологічному прогнозуванні, при пророкуванні відкриттів і нововведень в області технології). Отримані анкетні дані піддаються статистичній обробці, у результаті якої формується діапазон думок експертів, що відбиває їхню колективну думку по обраній проблемі.

Звичайно після першого опитування спостерігається значний розкид думок. Тому процедура здійснення методу Делфі припускає проведення ще трьох-чотирьох опитувань, напередодні яких кожного з експертів знайомлять із підсумками попереднього опитування, але не для того, щоб зробити на нього тиск, а для того, щоб експерт міг одержати додаткову інформацію про предмет опитування. Ідеально опитування повторюється до збігу думок експертів, реально - до залучення вузького діапазону думок.

Із всіх перерахованих методів експертних оцінок дуже високу популярність в останні десятиліття одержав метод складання сценаріїв. Розглянемо його більш докладно.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 3997