Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Стандартизація і сертифікація продукції

Важливим елементом у системі управління якістю продукції є стандартизація – нормотворча діяльність, спрямована на пошук найбільш раціональних норм, які закріплюються в нормативних документах (стандарти, інструкції, методики, вимоги до розробки продукції). Стандарти - основний критерій якості продукції. При відсутності стандартів норми, правила та вимоги до продукції та її якості встановлюються в технічних умовах (ТУ).

Значення стандартів заключається в тому, що вони, по-перше, є вихідним документом, в якому заздалегідь визначені властивості продукції, необхідні споживачам; по-друге, вони перешкоджають випуску неякісної продукції; по-третє, з їх допомогою держава здійснює науково-обґрунтоване управління якістю продукції. Таким чином, стандарти є провідниками державної політики в напрямку підвищення якості продукції і технічного прогресу.

Відповідність продукції вимогам стандартів не є межею підвищення рівня якості продукції, так як діючі стандарти визначають тільки обов’язковий мінімум вимог до якості, який витікає з загальноприйнятої техніки виробництва, а тому в певній мірі відстають від новітніх досягнень в області якості продукції. Застарілі стандарти і технічні умови стають гальмом поліпшення якості продукції. Для того, щоб стандарти могли більш точно орієнтувати підприємства на підвищення рівня якості продукції, вони повинні бути:

- динамічними;

- прогресивними;

- перспективними.

Сертифікація системи управління (менеджменту) якості – це високоефективний ринковий інструмент, який признається як відчутне свідоцтво якості. Сертифікація – це діяльність щодо підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим нормативними актами, стандартами або іншими нормативними документами.

На ринку товарів та послуг сертифікація розглядається як засіб надання споживачеві гарантій, що придбана ним продукція або послуга відповідає національним нормативно-технічним документам або міжнародним вимогам.

В Україні відповідно до Закону про сертифікацію продукції і послуг, створена державна система сертифікації продукції, яка діє під керівництвом Держстандарту України, як національного органу по сертифікації. Продукція сертифікується на підставі ГОСТ, ТУ або зарубіжних так званих престандартів.

Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» чітко визначив цілі сертифікації:

1) запобігання реалізації продукції небезпечної для життя та здоров'я;

2) сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

3) створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародній співпраці, міжнародній торгівлі.

Існує 2 види сертифікації: обов'язкова і добровільна.

Обов'язкова – це сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів. Держстандарт України затвердив Перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації. Згідно зі ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію ”, обов'язкова сертифікація проводиться тільки в державній системі сертифікації (тобто спеціально акредитованими установами і організаціями системи УКРСЕПРО).

Добровільна – може проводитися на відповідність продукції вимогам, які не віднесені актами законодавства і нормативними документами до обов'язкових вимог. Така сертифікація проводиться за ініціативою виробника, продавця.

Порушення законодавства про сертифікацію призводить не тільки до покарання керівника (20-100 min з/п), але і до негативних фінансових наслідків для підприємства:

- за реалізацію товарів, що не пройшли сертифікацію, 50% вартості отриманої для реалізації партії товару;

- за ухилення від перевірки якості товарів – у розмірі 100% їх вартості.

У розвиток цієї роботи на підставі Постанови КМУ від 29.105.96 № 574 прийнято Положення про введення штрихового кодування товарів, яке стосується всіх суб'єктів підприємницької діяльності, що діють на Україні. Воно вводиться з метою:

1) підвищення конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняних і зарубіжних ринках;

2) створення умов введення в Україні інформаційних технологій автоматичної ідентифікації і електронного обміну даними, і створення інформаційної бази для контролю і управління товарно-грошовим обігом;

3) скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку при виробництві товару, його складуванні, транспортуванні, реалізації і звітності державним органам.

Маркування товарів штриховими кодами здійснюється відповідно до державних стандартів та інших нормативних документів України, міжнародних стандартів.

ISO була створена в 1947р. з штаб-квартирою в Женеві. Це неурядовий орган, створений з метою розробки світових стандартів для сприяння поліпшення міжнародних зв'язків і кооперації, а також для прискорення розвитку збалансованої та рівноправної міжнародної торгівлі.

До складу ISO входить 91 країна світу. За станом на січень 1999р. розроблено близько 12 тис. стандартів. Питаннями якості відає технічний комітет ISO 176, який координує розробку і впровадження стандартів за системами контролю за якістю продукції, його підвищення і забезпечення технологією, пов'язаною зі сферою якості. У веденні технічного комітету ISO 176 знаходяться стандарти серії ISO 9000 «Систем якості».


Читайте також:

  1. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
  2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
  3. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
  4. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
  5. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
  6. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
  7. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
  8. Аналіз рентабельності продукції
  9. Аналіз рентабельності продукції.
  10. Аналіз рівня, динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції
  11. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
  12. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.




Переглядів: 460

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи оцінки якості продукції | Технічний контроль, його завдання і види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.