МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 1.5. Основи діяльності державної системи страхового фонду документації України.Одним із важливих аспектів багатогранної діяльності будь-якої держави є збереження документації і забезпечення можливостей її відтворення у випадках втрати або пошкодження. Саме для виконання цих функцій створена і діє в Україні Державна система страхового фонду документації (СФД), як складова національної безпеки. Кардинальні перетворення у соціально – політичній та економічній сферах життя України, незадовільне екологічне становище, зростання техногенної небезпеки, вимагають готовності держави до ефективних дій в умовах стихійного лиха, воєнних конфліктів, аварій та катастроф (надзвичайних ситуацій), що містять у собі небезпеку часткового або повного знищення документації, без якої взагалі неможливого налагодити випуск потрібної промислової продукції, ліквідувати наслідки аварій (катастроф), відбудувати (відновити) об’єкти та споруди. Цілком закономірним є той факт, що Уряд приділяє особливу увагу функціонуванню державної системи СФД, дбаючи про перспективи її розвитку. До ключових завдань системи віднесено ведення СФД України, а також створення спеціалізованих страхових фондів для ліквідації наслідків НС, що має виключно важливе значення для сталого функціонування економіки, життєдіяльності населення і визначено як один із найбільш пріоритетних напрямів. Він повною мірою відповідає державному підходу до розв’язання проблем, пов’язаних із запобіганням та реагування на надзвичайні ситуації, пом’якшення їх наслідків, в першу чергу, для населення. Актуальність і доцільність створення СФД обумовлена ще й тим, що протягом останніх років на об’єктах міст Києва, Харкова, Маріуполя, Севастополя виникали аварійні ситуації, для ліквідації яких було потрібні досить значні матеріальні і грошові ресурси. При цьому доцільно згадати техногенні катастрофи минулого часу: Чорнобильську трагедію (в 30-кілометровій зоні залишились в єдиному примірнику заражена радіацією і непридатна для використання спеціальна документація на об’єктах АЕС), вибух газопроводу в м. Уфі (Російська федерація), наслідки землетрусу в м. Спітаку (Вірменія), аварія на об’єктах життєзабезпечення у місті Алчевськ, тощо. Одна з найбільш суттєвих причин великих збитків, які лягли важким тягарем на бюджет країни і регіонів, - це відсутність комплектів необхідної документації на постраждалі об’єкти, в результаті чого ліквідатори аварій не могли своєчасно і якісно вжити відповідні заходи, було витрачено значні фінансові ресурси на проектні і конструкторські розробки нової документації. Саме для подолання таких негативних наслідків в Україні створена і функціонує державна система СФД. Початок створенню Державної системи страхового фонду документації (СФД) поклала Постанова Ради Міністрів СРСР від 13 квітня 1959 року, яка зобов’язала Раду Міністрів УРСР здійснити комплекс заходів, спрямованих на збереження інформації, знятої на мікроплівку. Рада народного господарства Харківського економічного адміністративного району, виконуючи згадану постанову, видала 5 червня 1959 року розпорядження про організацію спеціальної фотолабораторії «для фотографування на мікроплівку». Процес формування СВД відразу вийшов за межі суто технічного процесу мікрофільмування. Склад технічної документації мав бути достатньо повним і вірним, що давало б можливість миттєво відреагувати на потреби мобілізаційного розгортання і відновити або впровадити випуск військової техніки та озброєння. Крім того, стан документації мав бути таким, щоб забезпечити відтворення з мікроплівки повномасштабних паперових копій без найменших помилок у графіці та розмірах. Подія ця залишилася майже непомітною для широкого загалу. Спричинила до цього таємність, що огортала діяльність підприємств СФД від часу їх утворення, адже їх основним завданням було резервування інформації для потреб мобілізаційної підготовки. Періодом значних докорінних змін у житті країни, і конкретно в системі СФД України, став 1992 рік. Державний комітет України з оборонної промисловості і машинобудування 12 березня видав наказ «Про призначення Українського Державного наукового – виробничого центру по страховому фонду та мобілізаційній підготовці в системі Держоборонпроммашу». Саме так закладався фундамент, на якому почала створюватися система СФД незалежної України. 21 жовтня 1992 року Президент України підписав Указ про створення Державного науково – виробничого центру страхового фонду документації та мобілізаційної підготовки, інших підприємств та організацій Мінмашпрому України, котрі мали аналогічні підрозділи. З того часу в Україні розроблено та налагоджено державну систему управління процесами створення СФД. Документація, яка зберігається у традиційні формі на паперових носіях, постійно піддається ризику бути утраченою внаслідок природних катастроф, техногенних аварій, пожеж, тощо. Актуальною є проблема збереження документації у виді мікрофільму або електронних (комп’ютерних) носіїв. Комп’ютерні носії не забезпечують довготривалого зберігання інформації уже через 5-10 років, а за несприятливих умов і через 2-3роки можуть з’явитися втрати інформації. Крім того, доступність внесення змін не дозволяє визнавати інформацію, яка зберігається у комп’ютерній формі, юридично достовірною. Перелічені недоліки не властиві мікрофільму. Мікрофільм забезпечує збереження інформації, яка повністю відповідає оригіналу, протягом гарантійного строку, тобто не менше 75 років, захищеність мікрофільму від пошкодження значно вище, ніж у машинного носія. Кількість документів на паперовому носії загальною вагою 300 кг на мікрофільмах важать всього 1 кг. Одна шафа для зберігання мікрофільмів замінює 50 шаф таких же розмірів для зберігання паперових документів. Формування страхового фонду документації було і є справою унікальною за складністю і значенням, що далеко виходить за межі технологічного процесу мікрофільмування. Корінна його відмінність від архівів полягає у необхідності постійного внесення змін до документів страхового фонду у процесі експлуатації виробів, об’єктів. Активізувалася ця робота з прийняттям 22 березня 2001 року Закону України «Про внесенні змін до Закону України» «Про страховий фонд документації України», яким закріплено основні набуття та визначено правові, економічні та організаційні засади створення, формування і використання СФД, та, в цілому, функціонування державної системи СФД. Читайте також:
|
||||||||
|