• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки.

Питання для самоперевірки.

1. Які небажані явища відбуваються при експлуатації гідро-пневмоприводів у умовах високих температур оточуючого повітря?

2. Які небажані явища виникають при експлуатації гідро-пневмоприводі в умовах температур оточуючого повітря?

3. Охарактеризуйте заходи по підготовці гідро-пневмоприводів машин до літньої експлуатації.

4. Охарактеризуйте заходи по підготовці гідро-пневмоприводів машин до зимової експлуатації.

Тема 4.2. Технічне обслуговування і ремонт гідро-пневмоприводів.

Технічне обслуговування і ремонт гідропневмоприводів. Діагностування приводів, його призначення. Параметри, що визначають при діагностуванні. Організація ТО і ремонту приводів. Пересувні майстерні для ТО і ремонту гідроприводів. Спеціалізовані пости діагностики. Експлуатація, очищення і залив робочої рідини гідроприводів.

Література:(5).

ТО і ремонт гідропневмообладнення проводиться в рамках прийнятої для дорожніх і будівельних машин системи планово-попереджувального технічного обслуговування і ремонту (ППР).

Згідно “Рекомендацій“ гідрообладнання підлягає щоденному технічному обслуговуванню (ЩО) і періодичним технічним обслуговуванням (ТО-1, ТО-2, ТО-3), які проводяться в середньому через 60, 240, 960 мотогодин. Помимо цього, при переході до зимової і літньої експлуатації проводиться сезонне технічне обслуговування (СО).

В залежності від режиму роботи допускається відхилення встановлених періодичностей в межах ±10%.

Технічне обслуговування. Для кожного вида технічного обслуговування існує перелік робіт, які проводяться в особливому порядку незалежно від конкретного технічного стану гідропривода.

При ЩО машини необхідно перевіряти рівень робочої рідини в баці, температуру нагріву в робочому стані, піноутворення, наявність підтікань; сторонні шуми і стуки; плавність виконання робичх операцій. Якщо в гідроприводі є встроєні датчики, то контролю підлягає ступінь чистоти робочої рідини на вміст в ній повітря.

В прцесі ТО-1, помимо робіт по ЩО, визначають інтенсивність нагріву робочої рідини і загальний об’ємний коефіцієнт корисної дії або тривалість робочих циклів. Одночасно, більш детально перевіряють запобіжні і перепускні клапани і фільтри.

Поведення ТО-2 супроводжується, помимо всіх контрольних робіт передбачених ТО-1, поглибленим діагностуванням гідроапаратури і визначенням вмісту повітря в робочій рідині.

Діагностування гідроприводу при ТО-3, СО і поточному ремонті відрізняється від діагностування, проведеного при ТО-2, тільки поглибленим аналізом стану робочої рідини.

Нормальними умовами для експлуатації гідроприводів вважається: відносна вологість до 100% ; висота роботи машини з гідроприводом не більше 2200 м над рівнем моря ; перепад температури за 8 годин роботи – не більше 40°С ; температура навколишнього повітря для машин, що працюють в холодному, помірному, жаркому кліматі відповідно +25 … -60°С , +40 … -40°С , +45 … -10°С.

В процесі технічного обслуговування на мийку гідропривода однієї машини затрачується 0,2 – 0,6 год , на регулювання гідропривода 2¸2,5 , на заливку і заправку робочої рідини – 2 – 6 год , на діагностування – 0,8 – 1,2 год.

Діагностування. При загальному діагностуванні гідропривода встановлюється ступінь відповідності його робочих характеристик паспортним, що дозволяє зробити висновок про можливість подальшої експлуатації.

З цією метою визначають: тривалість робочих циклів гідрофікованого робочого обладнання; величину розвинутого робочим обладнанням зусилля; інтенсивність нагріву робочої рідини та її температуру при усталеному режимі роботи; концентрацію продуктів зносу в робочій рідині, а також її робочі характеристики (в’язкість, наявність повітря, вологи, тощо). На основі цих даних можна оцінити технічний стан гідропривода шляхом підрахунку його ефекивної потужності об’ємного ККД і стану робочої рідини.

Ремонт. Специфікою ремонта гідроапаратури являється необхідність забезпечення високої точності виконання робіт, так як деталі гідроапаратури виконуються, в основному, по 5…6 квалітету точності.

Як правило, ремонт гідроапаратури виконується на спеціалізованому ремонтному підприємстві, яке використовує заводську технологію і проводить ремон по поточному обезособленому методі. Однак в зв’язку з тим, що таких підприємств поки що мало, можлива організація і відновлення гідроапаратури на утворених в складі ремонтних заводів спеціалізованих дільниць, оснащених необхідним обладнанням і інструментом.

Гідропривод ремонтують або в процесі загального ремонта машини тупіковим, постовим чи поточним методом, або агрегатним методом. При любому із методів ремонт всіх елементів гідропривода повинен виконуватись на спеціалізованих дільницях з дотриманням відповідних квалітетів точності.

Комплексна система ТО і ремонту повинна включати в себе:

- дільницю діагностування, в складі якої повинні бути: стаціонарний пост діагностування, де діагностуються машини, які проходять ТО і ремонт безпосередньо на базі механізації; мобільні установки, за допомогою яких діагностуються машини на місцях експлуатації; лабораторія по контролю за якістю робочої рідини, що знаходиться в гідросистемах працюючих машин.

- дільницю ТО, на якій передбачені лінії ТО зі спеціалізованими постами пообслуговуванню гідро-пневмоприводів, пост очистки робочої рідини, мобільні установки ТО, що спеціалізуються на обслуговуванні машин з гідроприводом.

- дільницю поточного ремонту в складі стаціонарного ремонтного поста, мобільних станцій “Техдопомога”, призначених для ремонту гідропневмоапаратури, складу запчастин.

Перераховані дільниці розміщуються на базах механізації управлінь механізації.

Капітальний ремонт необхідно організувати в спеціальних цехах або на заводах, що обслуговують декілька трестів механізації.

Експлуатація робочої рідини. В прцесі експлуатації робочої рідини, вона поступово втрачає свої експлуатаційні якості, що приводить до погіршення роботи гідроприводу. З метою усунення небажаних явищ, необхідно приділяти велику увагу питанням експлуатації робочої рідини, яку умовно можна розділити на два етапи:

- діагностування, метою якого є встановлення відповідності основних характеристик робочої рідини нормативним і прийняття рішення про подальшу експлуатацію;

- технічна експлуатація робочої рідини, в задачу якої входить її транспортування, прийомка, зберігання, роздача, регенерація і зміна в гідроприводі машин.

В процесі експлуатації основними дефектами робочої рідини є:

- забруднення, що є результатом попадання в неї частинок абразива, продуктів корозії, повітря, води і інших забруднень. Забруднені робочі рідини підлягають очистці або заміняються.

- зниження в’язкості, що відбувається внаслідок старіння робочої рідини, визваного деструкцією її молекул при дроселюванні через малі отвори при великих перепадах тиску, впливу високих температур, окисленню і іншими процесами. Робочі рідини з пониженою в’язкістю замінюються.

Читайте також:

1. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
2. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
3. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
4. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
5. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
6. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
7. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
8. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії
9. Завдання, послідовність, джерела інформації і методичні прийоми контролю доходів і фінансових результатів діяльності підприємницьких структур
10. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичними вправами з учнями СМГ
11. Загальні правила та методичні положення конструювання
12. І. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять

Переглядів: 875