Забезпечення комерційних банків ліквідними активами

Згладжування нерівномірного надходження податкових платежів

Касове виконання державного бюджету

Переоформлення раніше випущених цінних паперів

Регулювання грошової маси в обігу

Випуск державних цінних паперів є інструментом для зменшення маси грошей в обігу; скупка державою своїх боргових зобов’язань означає збільшення грошової маси.

Можлива ситуація, коли держава бажає відкласти платежі по своїх цінних паперах, строк викупу яких уже настав. Тоді вона обмінює ці папери на нові чи випускає інші цінні папери, кошти від реалізації яких спрямовуються на погашення раніше випущених.

Передбачає використання короткострокових цінних паперів для того, щоб в межах одного бюджетного року ліквідувати короткостроковий розрив між доходами та видатками.

У деяких випадках розрив між доходами та видатками бюджету зумовлений незбалансованістю надходжень податкових платежів. Випуск державних цінних паперів може усунути цю причину.

Розміщуючи свої активи у державних цінних паперах, комерційні банки отримують не лише високоліквідний, а й безризиковий товар.

Способи первинного розміщення

Існує кілька способів первинного розміщення державних цінних паперів:

аукціон;

відкритий продаж;

індивідуальне розміщення.

Залежно від намірів держави у кожному конкретному випадку аукціони проводяться за різними правилами (табл.3.1).

Відкритий продаж характеризується тим, що:

цінні папери продаються всім, хто бажає, протягом тривалого часу;

для розміщення цінних паперів держава укладає відповідні угоди з інституціональними інвесторами;

рівень дохідності визначається емітентом чи (та) інституціональним інвестором.

Індивідуальне розміщення передбачає продаж державних цінних паперів окремим інституціональним інвесторам або приватним особам.

Незалежно від способу первинного розміщення державні цінні папери можуть бути:

іменними, тобто засвідчувати належність конкретному власнику;

на пред’явника — без вказівки на конкретного власника.

Способи виплати доходів

Способи виплати доходів на державні цінні папери наведені на рис.3.2.

Встановлення фіксованого відсоткового платежу

Найпростіша і дуже поширена форма виплати доходу. Але вона не придатна для використання за умов ринкової кон’юнктури, що швидко змінюється, та за значних темпів інфляції.

Використання ступінчастої відсоткової ставки

При випуску державних цінних паперів встановлюються дати їх погашення. Для того щоб заінтересувати покупців у тривалому зберіганні державних цінних паперів, ставка відсотка ступінчасто збільшується від дати до дати.

Використання плаваючої відсоткової ставки

У цьому випадку відсоткова ставка змінюється регулярно згідно з динамікою облікової ставки центрального банку чи з рівнем дохідності державних цінних паперів, що розміщуються на аукціонах.

Індексація номіналу

За цією системою державні цінні папери викуповуються за номінальною вартістю, індексованою відповідно до індексу зростання споживчих цін.

Реалізація з дисконтом

Інвестори купують державні цінні папери зі знижкою проти номінальної вартості (з дисконтом), а погашають їх за номіналом. Різниця між ціною купівлі та погашення і є доходом власника.

Вибір між погашенням чи обміном на інший державний цінний папір з більшою відсотковою ставкою

Умови випуску передбачають встановлення кількох дат, після настання яких цінні папери на вибір власника можуть погашатися чи обмінюватися на інші державні цінні папери з більшою дохідністю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансування поточного бюджетного дефіциту	\|	Проведення виграшних позик

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.