МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Вступ до курсуЗміст 1.1. Вступ до курсу. 1.2.Особливості міжнародних відносин кінця XIX – початку XX ст. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти у світі. 1.3. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни. 1.4. Початок Першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків. 1.5. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни. 1.6. «Українське питання» у політиці воюючих сторін в роки Першої світової війни. 1.7. Міжнародні відносини наприкінці війни. Сепаратний вихід Росії з війни. Поразка у війні Німеччини та її союзників. Ключові терміни та поняття: колонія, напівколонія, воєнно-політичний блок, Троїстий союз, Антанта, світова війна, сепаратний мир, статус-кво. Цілі та завдання вивчення теми: Студенти повинні знати: предмет і завдання курсу «Історія міжнародних відносин»; хронологічні рамки курсу; особливості розвитку міжнародних відносин останньої третини XIX – початку XX ст.; процес формування воєнно-політичних блоків; основні локальні конфлікти в світі на рубежі століть. Студенти повинні вміти охарактеризувати антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни; плани воюючих блоків; процес залучення на свій бік нових союзників; «українське питання» у політиці воюючих сторін в роки Першої світової війни; міжнародні відносини наприкінці війни; сепаратний вихід Росії з війни та її завершення. Методичні рекомендації до вивчення: Під час вивчення теми слід звернути увагу на сильні та слабкі сторони позицій великих держав на міжнародній арені на рубежі століть; причини формування воєнно-політичних блоків та розв’язання Першої світової війни; плани учасників війни щодо облаштування світу після її закінчення; особливості міжнародних відносин наприкінці війни. Вся історія розвитку світової цивілізації – це історія налагодження контактів, відносин, зіткнення інтересів різних цивілізацій, культур, народів, держав. Найбільш насиченими в цьому плані були XX та початок ХХІ століть. Для них характерні численні державні перевороти, дві найбільші за всю історію людства світові війни, наслідками яких стали крах останніх імперій і колоніальної системи, вихід нових держав на міжнародну арену, поділ світу на дві антагоністичні політичні системи і встановлення майже на півстоліття двополюсного світу з його економічними і збройними конфліктами. Що призвело до формування різних систем міжнародних відносин, їхніх концепцій та доктрин. Для міжнародних відносин XX століття, зокрема після Першої світової війни, властивий комплексний характер: міжнародного виміру набули найважливіші сфери державного життя – політична, ідеологічна, соціально-економічна. Масштабність і швидкі темпи міжнародних зрушень нерідко супроводжувалися втратою контролю над ними, що створювало нові джерела міжнародної напруженості й загострювало проблему виживання окремих соціально-політичних і міжнародних систем. Тому міжнародні відносини у XX столітті, зокрема періоду між двома світовими війнами та за умов біполярного світу, становлять не тільки предмет наукового інтересу, але й є джерелом повчального історичного досвіду. Цим і визнається актуальність проблем міжнародних відносин не тільки для органів державної влади, а й для окремих громадян, для молодого покоління зокрема. Актуальність вивчення історії міжнародних відносин зумовлена глобалізацією всіх суспільних процесів, взаємопов’язаністю і взаємозалежністю різних країн в єдиному світі, розвитком контактів між людьми різних країн у процесі політичних, економічних, наукових і культурних обмінів, реалізації спільних бізнесових та інших програм. Окрім згадуваних вище особливостей міжнародних відносин XX століття, особливістю сучасного міжнародного процесу є також те, що він охоплює не тільки міждержавні відносини, а й різнобічні відносини між народами та окремими людьми, себто, міжнародні відносини стають відносинами між народами. Усі ці й інші особливості сучасних міжнародних відносин, масштабні, якісні зміни в міжнародному житті вимагають їх узагальнення на основі комплексного підходу з використанням положень і висновків історії сучасного світу, дипломатії та інших суміжних дисциплін, визначення ролі історії міжнародних відносин і зовнішньої політики для інтелектуального розвитку в процесі підготовки сучасного спеціаліста, виробленні уміння використовувати набуті знання в практичній діяльності. З огляду на зазначені фактори вивчення студентами даної дисципліни набуває особливої ваги з приєднанням України до Болонського процесу з урахуванням можливостей, які відкривають принципи Болонської декларації. Навчальна дисципліна «Історія міжнародних відносин» є супутньою історичною дисципліною, яка базується на світовій історії та історії дипломатії і покликана поглибити уявлення про процеси і явища розвитку сучасного світу. Як складова освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» вона має на меті розкриття основних тенденцій розвитку світової політики та особливостей міжнародних відносин в різні періоди історії сучасного світу. Як самостійна дисципліна історія міжнародних відносин має свій предмет вивчення. Предметом вивчення історії міжнародних відносин є сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних, військових та інших зв’язків і взаємовідносин між державами і системами держав, політичними силами, організаціями і рухами діючими на міжнародній арені. Складовою предмету вивчення є зовнішня політика. Зовнішня політика – це комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку стосунків з міжнародним співтовариством, захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інших суб’єктів міжнародних відносин. Діяльність держави в галузі зовнішньої політики будується згідно з положенням її конституції і спрямована на створення найсприятливіших умов для реалізації цілей, які ставлять перед собою правлячі кола країни. Головним завданням зовнішньої політики є створення сприятливих міжнародних умов для реалізації внутрішньої політики держави. Саме внутрішньою політикою, а також соціальною природою існуючого ладу визначається зміст і спрямованість зовнішньої політики держави. Важливим засобом реалізації зовнішньої політики є дипломатія, яка являє собою сукупність прийомів, методів та правових форм здійснення зовнішньополітичної функції держави. Завдання даної дисципліни полягає у виробленні навичок аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики з урахуванням історичного досвіду, факторів об’єктивного й суб’єктивного характеру, національних інтересів кожного суб’єкта міжнародних відносин, а також отримання знань основних теорій, доктрин світової політики, загальної міжнародної проблематики. Отже, враховуючи вищезазначене, можна сформулювати визначення поняття«міжнародні відносини» – це особливий тип суспільних відносин, система міждержавних і недержавних взаємодій у глобальному, регіональному масштабі, або на рівні двосторонніх відносин, їх мета полягає у створенні найвигідніших умов для функціонування і розвитку суб’єктів взаємодії. Суб’єктами міжнародних відносин можуть бути держави, системи держав, міжнародні організації (Організація Об’єднаних Націй, Організація африканської єдності, Британська співдружність, НАТО), політичні сили, організації, рухи, що діють на міжнародній арені. Читайте також:
|
||||||||
|