• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ревізія збереження матеріальних цінностей

Завдання і джерела ревізії

Ефективна діяльність підприємства залежить значною мірою від ор­ганізації матеріально-технічного постачання та правильного і економно­го використання матеріальних цінностей. Враховуючи значення матері­альних ресурсів виробничої діяльності, перед контрольно-ревізійними

органами стоять такі завдання:

1) перевірка законності операцій по руху матеріальних цінностей;

2) перевірка забезпечення умов збереження матеріальних цінностей;

3) перевірка завдань по середньому зниженню норм витрат і економії матеріальних ресурсів;

4) перевірка правильності визначення і списання на витрати виробництва вартості витрачених матеріальних цінностей;

5) перевірка правильності і своєчасності проведення переоцінки матеріальних цінностей.

Джерелами ревізії матеріальних цінностей є:

1) договори, укладені між підприємством-постачальником і підприємством-споживачем, а також замовлення і специфікації, обумов лені з постачальником;

2) норми витрат по сировині, паливу і т.д.;

3) первинні документи по обліку матеріальних цінностей (товари транспортні накладні, накладні, рахунки-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки банку, товарні звіти, векселі тощо)

4) інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунки природних втрат;

5) книги складського обліку;

6) книги обліку придбання та продажу товарів;

7) облікові реєстри;

§) Головна книга;

9) фінансова, оперативна та статистична звітність.

2 Ревізія матеріально-технічного забезпечення

Планування матеріально-технічного забезпечення великою мірою зу­мовлює ритмічну роботу підприємства з випуску продукції в заданій номенклатурі та асортименті. Тому на підприємстві, яке ревізується, не­обхідно встановити:

а) питому вагу матеріальних ресурсів згідно з укладеними договора­ми по прямих господарських зв'язках;

б) питому вагу придбаних матеріальних ресурсів на фондовій біржі.

Наступним кроком ревізора є перевірка правильності та своєчасності укладення договорів, стану оперативного обліку і контролю за їх вико­нанням. Ревізор також виясняє, які заходи вживались до постачальни­ків, котрі не виконують своїх договірних зобов'язань.

Ревізор вибірково здійснює перевірку правильності визначення планової потреби матеріальних ресурсів.

Виявивши факти завищення потреби, купівлі зайвих матеріальним цінностей, ревізор визначає суму придбаних матеріальних цінностей, Ь кількість, час придбання тощо.

До умов збереження товарно-матеріальних цінностей належать:

1) належний підбір матеріально відповідальних осіб;

2) організація і стан складського господарства;

3) організація охорони складських приміщень, перепускної системі внутрігосподарського контролю за наявністю матеріальних цінностей.

Стосовно матеріально відповідальних осіб ревізору потрібно вияснити:

а) наявність договору про матеріальну відповідальність;

б) чи не притягалась особа до кримінальної відповідальності;

в) правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на виробництво,

Важливим моментом ревізії є перевірка складського господарства, збе­реження матеріальних цінностей, забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони та наявність сигналі­зації, організація видачі перепусток. Дієвим методом перевірки прави­льного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвента­ризація, яка проводиться згідно з інструкцією не менше ніж один раз в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентариза­ція проводиться на кожне перше число місяця.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знати технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово одночасно на усіх об'єктах з залученням фахівців, які добре знають технології виробництва на підприємстві, що ревізується, і обов'язково присутності матеріально відповідальної особи.

До початку інвентаризації ревізор у присутності інвентаризаційне комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення у тому разі, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію на усіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місце знаходження та назва склад} кількість пломб та їхні номери. Акт підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.

Для забезпечення недоторканості пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, для матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або лишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може становити 1-5% в вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах.

Дуже важливо ще до початку інвентаризації отримати усі документ надходження та витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час ревізії забороняється використовувати первинні документи без позначок ревізора.

Після цього матеріально відповідальна особа пише розписку про т що усі первинні документи з надходжень та витрат занесені до звіту ніяких інших документів більше не подаватиметься. Потрібно також взяти розписку про те, що на відповідальному збереженні немає матеріальних цінностей, які належать іншим організаціям чи стороннім особам Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї і де зберігаються.

Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом.

Під час ревізії слід брати до уваги факти проведення інвентаризації із зміною матеріально відповідальних осіб. У разі виявлення порушені коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.

Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти к( жне п'яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.

Сипучі матеріали зважуються вибірково. Для цього виготовляється ящик об'ємом 1куб.м і відбирається 5 проб із різних місць. Загальна вага усіх проб вираховується за значенням питомої ваги матеріалу.

За проведеною таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не скеровуються до слідчих органів. Така інвентаризація доводиться для того, щоб пересвідчитися, чи немає великих відхилень. У тому разі, якщо вибірковою інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і обліковими даними, проводиться суцільне переважуванню

Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назв Цінностей, щоб вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій карті чи оборотній відомості. Обов'язково мусить бути вказана одиниця виміру і кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису має бути підписана усіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обумовлюються, а потім підписуються усіма членами комісії.

Бухгалтер складає порівняльну відомість тільки за тими позиціями, де є відхилення.

Усі цінності перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності матеріально відповідальної особи і заносяться до акту інвентари­зації, який складається у двох примірниках і підписується усіма члена інвентаризаційної комісії.

У тому разі, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного збері­гання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті ревізії,

Під час інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва і незавершеного ремонту до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників та інших фахівців.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що є на робочих міс­цях і не оброблялися, заносяться до окремих описів матеріальних цінностей.

Кількість сировини та матеріалів, що є складовими неоднорідної маси та сумішей у незавершеному виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців — членів інвентаризаційної комісії згідно з галу­зевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, яка їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.

Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємст­ва. За ними виводяться наявні лишки або нестача.

Усі факти розбіжностей заносяться до відомостей інвентаризаційних різниць. Якщо є розбіжності даних обліку фактичної наявності матеріа­льних цінностей з бухгалтерськими даними, то лишки оприбутковуються з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а недоста­ча цінностей у межах затверджених норм втрат списується на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише у разі вияв­лення фактичних нестач та після заліку нестач цінностей над лишками у пересортиці.

Понаднормовї нестачі цінностей, а також втрати від псування ціннос­тей відносяться на винних осіб за такими цінами, за якими вираховується обсяг шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, знищенням та псуванням матеріальних цінностей,

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку ви­значення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р.№ 116. Згідно з цим Порядком розрахунок повинен здійснюватися за такою формулою:

Рз = [(Бв-А) – І інф + ПДВ + Азб 2,

де Рз — розмір збитків та нестач;

Бе — балансова вартість на момент встановлення факту розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних ціннос­тей;

А — амортизаційні відрахування;

Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на під­ставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

Азб — розмір акцизного збору.

Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, зокрема й го­тової продукції, у тому разі, якщо винуватців не встановлено або якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки під­приємства.

Слід пам'ятати, що взаємозалік лишків і нестач внаслідок пересор­тиці можна здійснити тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування або схожих зовні, чи упакованих тотожною кількістю у одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли протягом одного і того ж періоду, що перевіряється, а також протягом того часу, коли матеріаль­ну відповідальність несла одна матеріально відповідальна особа.

За відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього за журналом-ордером або іншими бухгалтерськими облікови­ми регістрами аналітичного обліку треба визначити дебіторську заборго­ваність підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки чи бухгалтерських документів щодо придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно пересвідчитися, чи оприбутковано за бухгалтерським обліком виявлені лишки, чи списано, згідно з рішенням керівника господарства, на відповідні рахунки нестачі за рахунок винних осіб, за рахунок коштів підприємства, що залиша­ються у розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.

Якщо рішення керівника щодо покриття нестач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки слід було б віднестизаРахунок винних осіб, а віднесено за рахунок коштів підприємства,топеревіряючий робить відповідні записи в акті.

У разі встановлення фактів нестачі великих обсягів цінностей мате­ріали ревізії передаються слідчим органам.

Під час ревізії руху матеріальних цінностей слід, насамперед, за кни­гою реєстрації доручень перевірити наявність у ній невідмічених доку­ментів про отримання за ними матеріальних чи інших цінностей. Якщо такі документи є, слід вимагати пред'явлення невикористаних доручень або прибуткових документів на отримані цінності. В організаціях, куди видані доручення, доцільно зробити перевірки про видані товарно-мате­ріальні цінності.

З метою перевірки достовірності відображення за даними бухгалтер­ського обліку руху матеріальних цінностей ревізор повинен скласти ба­ланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані зали­шку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю мате­ріальних цінностей.

У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цін­ностей над даними інвентаризації можна зробити висновок, що матері­альні цінності при надходженні не оприбутковувалися.

Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного облі­ку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.

У разі встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обся­гах, не передбачених технологічним процесом, ревізор повинен перераху­вати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей та ставити питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з по­ложенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, не­стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Читайте також:

1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
2. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
3. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
4. Амортизація нематеріальних активів
5. Амортизація нематеріальних активів
6. Аналіз використання матеріальних ресурсів
7. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
8. Аналіз прямих матеріальних витрат
9. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
10. Аудит нематеріальних активів
11. Аудит основних засобів, нематеріальних активів та матеріальних цінностей
12. Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження СРСР.

Переглядів: 1502