Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Питанння2. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація господарського життя як економічні умови виникнення і розвитку міжнародної економіки

Форми регулювання міжнародних економічних відносин

Міжнародне регулювання та нагляд Економічні Фінансові
Міжнародні організації
Форми МЕВ Міжнародна торгівля Міжнародний рух факторів виробництва Міжнародні валютно-фінансові відносини
Державне регулювання Регулювання зовнішньої торгівлі Регулювання руху факторів виробництва Валютне, банківське та фіскальне регулювання
Мікроекономічна політика Макроекономічна політика
Базові поняття Світове господарство
Світовий ринок
Міжнародний поділ праці
         

3. Певна структуризація міжнародної економіки можлива за критерієм належності країн до регіональних інтеграційних угрупувань.

Важливими передумовами економічної інтеграції країн є спільність економічних інтересів, компліментарність національних господарських механізмів, достатній рівень індустріального розвитку, а також територіально-географічна близкість. З огляду на зазначене найбільш сталими та впливовими є наступні регіональні інтеграційні угрупування: а) європейське - ЄС; б) євразійське - СНД; в) північно-американське - НАФТА; г) південно-східно-азійське - АСЕАН.

4. За характером економічних об'єктів ринкових відносин в міжнародній економіці виділяють наступні складові світового ринку: ринок товарів та послуг; ринок робочої сили; ринок капіталів; валютний ринок; ринок цінних паперів.

Сукупність організаційно-правових форм, що обслуговують світовий ринок та забезпечують нормальний режим його функціонування, складає світову інфраструктуру. До її складу входять водна, повітряна, залізнична та автомобільна транспортна системи; енергосистема; мережа інформаційних комунікацій (супутникова, космічна, Інтернет); міжнародна система національного рахівництва; уніфіковані міжнародні стандарти тощо.

 

Історично вихідною основою функціонування та розвитку світового господарства є міжнародний поділ праці. Всебічне поглиблення останнього — це той економічний фундамент, на якому ґрунтується вся система світогосподарських зв’язків.

Усі країни тією чи іншою мірою включені до міжнародного поділу праці. Його поглиблення відповідно до розвитку продуктивних сил є об’єктивним процесом, який інтенсифікує міжнародні зв’язки між країнами незалежно від рівня їх розвитку і соціальної орієнтації.

Міжнародний поділ праці (МПП) — спеціалізація країн (їх господарюючих суб’єктів) на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто в інших країнах. Це, як уже зазначалося, вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, що виходить за національні рамки окремих держав.

До основних видів предметної міжнародної спеціалізації виробництва відносять спеціалізацію виробництва готової продукції; подетальну (виробництво та обмін між підприємствами частинами, компонентами продуктів) та технологічну або постадійну спеціалізацію (поділ єдиного техно­логічного процесу на окремі стадії між підприємствами різних країн).

Домінуючим видом предметної спеціалізації в сучасному світовому господарстві є спеціалізація виробництва готової продукції. За існуючими прогнозами, ця тенденція розвитку МПП буде мати місце і в майбутньому. Відносно новою і якісно вищою модифікацією міжнародної спеціалізації вироб­ництва готової продукції виступає спеціалізація по створенню комплектного устаткування та систем машин, що забезпечу­ють повну механізацію та автоматизацію виробничих процесів при спорудженні промислових об'єктів "під ключ".

Невід'ємним від спеціалізації виробництва є міжнародне кооперування виробництва, яке проявляється в узгодженні та об'єднанні спеціалізованих виробничих процесів суб'єктами різних національних економік для виготовлення кінцевої продукції. Як бачимо, міжнародне виробниче кооперування, як форма МПП, зберігає обидві його характерні риси: спеціалізацію (кооперанти на договірній основі розмежовують поміж собою виробничі обов'язки щодо спільного створення узгодженої продукції) та обмін (за умови збереження кооперантами своєї господарської самостійності).

Міжнародне виробниче кооперування являє собою історично обумовлену, вищу форму розвитку кооперації. Водночас, будучи відносно самостійним розвиненим економічним феноменом, міжнародне виробниче кооперування характеризується власними специфічними рисами:

1. Виробничі зв'язки здійснюються поміж різними власниками (на відміну від таких складних видів кооперації, як фірми, промислові об'єднання, ТНК, де мають місце виробничі зв'язки у межах однієї форми власності). Обмін поставками здійснюється через товарний обмін, що потребує зміни власників і відповідних правових відносин.

2. Заздалегідь договірний характер, тобто кооперанти у юридичному порядку розмежовують виробничу спеціалізацію.

3. Зазвичай міжнародне виробниче кооперування носить комплексний характер, охоплюючи всі стадії відтворювального процесу, в тому числі і науково-дослідницьку діяльність, до- та післяпродажне обслуговування тощо.

Взаємопов'язаність міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва забезпечує єдність світового виробничого процесу на всіх його стадіях відповідно до рівня розвитку продуктивних сил і характеру економічних відносин.

Виробниче кооперування, як певна система відносин, характеризується сферою реалізації, галуззю діяльності та методами співпраці. Основними сферами міжнародного кооперування є:

1) виробничо-технологічна співпраця, що включає передання ліцензій та прав власності, розробку та узгодження виробничої документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції та послуг, удосконалення менеджменту, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм;

2) торговельно-економічні процеси, пов'язані з реалізацією продукції;

3) післяпродажне обслуговування техніки.

Методи міжнародного кооперування виробництва:

- підрядний метод або підрядне кооперування передбачає угоду між підприємствами різної національної приналежності відносно спеціалізації. Цей метод має поширення у промисловості та будівництві;

- взаємна часткова спеціалізація означає часткову спеціалізацію кооперантів на виготовленні кожним з них специфічної проміжної продукції, вузлів, агрегатів на основі використання індивідуальних ресурсів і наступну їх поставку один одному для виготовлення власного кінцевого продукту. Цей метод поширений між фірмами, які за характером своєї діяльності знаходяться у прямій двосторонній виробничій залежності;

- реалізація фірмами різної національної приналежності спільної програми створення кожною з них власного кінцевого продукту або єдиного продукту (від науково-технічного проектування до післяпродажного обслуговування);

- спільне будівництво промислових об'єктів;

- створення спільних підприємств.

Важливими матеріальними чинниками розвитку міжнародної економіки виступають інтернаціоналізація вироб­ництва, міжнародний поділ праці та усуспільнення виробництва.

Інтернаціоналізація виробництва (від лат. inter — між та nationis — нація) — об'єктивний історичний процес виникнення та поглиблення взаємозв’язків та взаємозалежності між національними господарствами різних країн, що обумовлений розвитком міжнародної спеціалізації та поділу праці. Інтернаціоналізація виробництва виражає специфічну форму усуспільнення виробництва у світовому масштабі та охоплює продуктивні сили і виробничі відносини, проявляється в усіх сферах: виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Інтернаціоналізація виробництва є об'єктивною основою розвитку всіх форм МЕВ.

Інтернаціоналізація виробництва почалася за доби великої машинної індустрії. Вона означає вихід продуктивних сил за національні кордони, їх взаємодію й формування міжнародних продуктивних сил, які використовуються людством або ок­ремими країнами (їх групами) спільно, незалежно від їх соціально-економічного та політичного устрою. Інтернаціоналізація охоплює практично всі країни світу, галузі та види діяльності. Це означає, що реальністю є закон інтернаціоналізації ви­робництва, який детермінує поглиблення та розширення насамперед соціально-економічних та організаційно-економічних зв'язків національних економік.

Саме завдяки інтернаціоналізації здійснюються головні умови збалансованого економічного розвитку. Вузькість внутрішніх ринків, нестача сировини, палива, засобів вироб­ництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах. Інтернаціоналізація об'єднує структурні елементи міжнародної економіки в єдине ціле. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність міжнародної економіки, зростає її органічна цілісність. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню ефективності виробництва в окремих країнах, прискореному роз­витку науки і техніки, підвищенню життєвого рівня населення.

Сучасними тенденціями та характерними рисами інтернаціоналізації виробництва є:

- зростання кількості галузей, виробництв та видів економічної діяльності, які розраховані на інтернаціональне використання і споживання їх продукції;

- поглиблення міжнародного характеру не тільки загального та часткового, але й одиничного поділу праці;

- домінуючий розвиток міжнародного кооперування виробництва у формі заздалегідь узгодженого постачання товарів та послуг; інтернаціоналізація руху людського капіталу; розвиток розгалуженої світової інфраструктури. Інтернаціоналізація виробництва є економічною формою розвитку міжнародного поділу праці та міжнародного усуспільнення виробництва.

 

Питання 3. Світовий ринок: сутність і механізм функціонування.

При аналізі ціноутворення на світовому ринку враховується пропозиція та динаміка попиту. Якщо криві попиту об'єднати з кривими пропозиції, то можна продемонструвати вплив міжнародної торгівлі на виробництво, споживання і ціни (рис.1.2).

Надлишковий попит (Dm) визначає виникнення дефіциту американських тканин на американському ринку і характеризує можливий обсяг імпорту за визначеною ціною. Ринкова кон'юнктура, що характеризується надлишковою пропозицією (Sх) на англійському ринку, визначає умови можливого експорту. Таким чином, світова ціна визначається точкою перетину кривих надлишкового попиту Dm та надлишкової пропозиції (рис. 1.2, б):

 

 

Рис.1.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі

В умовах відсутності торгівлі на ринку США ринкова рівновага встановлюється у точці А при ціні $2 за метр. Після встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин ціна зменшується до рівня $1, виникає дефіцит (рис. 4.2, а).

Споживчий надлишок зростає на площу (а + Ь + <і), а втрати виробників становитимуть площі (а). Чистий виграш США дорівнюватиме площі (Ь + <).

Світова ціна - це грошове вираження інтернаціональної вартості товарів і послуг, що реалізуються на зовнішньому ринку. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли на один і той же товар можуть встановлюватися різні ціни.

Класифікація світових цін:

1. За напрямком товарних потоків:

Експортна ціна - ціна, за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.

Імпортна ціна - ціна, за якою товар купується у зарубіжного контрагента.

2. За умовами розрахунків:

Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.

Ціна клірингових розрахунків - ціна товару, в якій враховані умови й особливості клірингу (кліринг - це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, що ґрунтується на заліку взаємних вимог та обов'язків).

Ціна програм допомоги - ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.

Трансфертна ціна - ціна товару, за якою здійснюються внутрішньокорпораційні операції.

3. За повнотою врахування витрат:

Ціна нетто - чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу. Ціна споживання - сума витрат покупця, враховуючи витрати на придбання та використання товару в нормативний термін.

4. За мірою фіксації:

Контрактна ціна - ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.

Тверда ціна - встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії.

Рухома ціна - фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його поставки зміниться.

Змінна ціна - ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін у виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту.

Ціна з наступною фіксацією - ціна, за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

Ціна, яка публікується, - ціна, що повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вона, як правило, відображає рівень світових цін.

Проілюструємо на прикладі вплив міжнародної торгівлі на розподіл доходів власників економічних ресурсів (табл. 4.1).

Розвиток зовнішньої торгівлі означає, що в експортних галузях виробництво розширюється, а ціна експортної продукції зростає до рівня світової. Попит на фактори виробництва, які використовуються у цих галузях, а також ціни на ці фактори зростають. І навпаки, у галузях, які конкурують з імпортом, відбуваються протилежні процеси.

Загальна закономірність полягає в тому, що чим більше той чи інший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від вільної зовнішньої торгівлі.

 

Таблиця 1.2


Читайте також:

  1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. IV. Розподіл нервової системи
  7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  8. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  9. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  10. V. Економічні цикли.
  11. V. Розподільний диктант.
  12. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.




Переглядів: 1112

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Питання 1. Міжнародна економіка: сутність, етапи формування, ознаки , структура | Питання1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.