ЛЕКЦІЯ 2

1. Біологічні особливості птиці

2. Конституція

3. Екстер’єр

4. Інтер’єр с.-г. птиці

Птиця – клас хребетних тварин, тіло яких вкрите пір’ям і передні кінцівки видозмінені в органи польоту – крила.

Біологічні особливості птахів: це інтенсивність протікання життєвих процесів і здатність до польоту. Саме ці властивості суттєво відрізняють птахів від інших хребетних. У польоті птахи здійснюють велику кількість рухів, що супроводжується великими витратами енергії і інтенсивним обміном речовин, який у свою чергу визначає і високу постійну температуру тіла (32-42,2⁰С). все це вимагає від серця посиленої роботи. Так, наприклад, у куроподібних кількість ударів серця складає 128-340 ударів/хвилину, тоді як у свиней і корів 50-80 ударів.

Рухливість птахів пов’язана з інтенсивною роботою м’язів. Найбільш розвинутими є грудні м’язи, що приймають участь у русі крил, прикріпленні до грудини і досягають 15-20% маси всього тіла, а крупні м’язи, що рухають ногу,- до кісток тазу. Таке розташування м’язів ближче до центру тяги допомогає утримувати рівновагу при польоті.

Не дивлячись на те, що легені птахів малоеластичні і відносно невеликі, збагачення організму О₂іде досить інтенсивно, що пояснюється дією системи повітряних мішків, об’єм який в декілька разів перевищує об’єм легенів. Повітряні мішки розташовані між внутрішніми органами, а їх розгалуження йдуть під шкіру, між м’язи, заходячи до пустот кісток. Додаткова і важлива роль повітряних мішків полягає у терморегуляції : з їх поверхні випаровується через дихальні шляхи волога, завдяки чому усувається можливість перегріву організму.

В організмі птахів проходить високий обмін речовин, вони споживають велику кількість корму, який засвоюється дуже швидко.

Температура тіла у птахів вища ніж у ссавців, і складає в середньому 42 ^оС. Це певною мірою забезпечується за рахунок теплоізольованого покриву з пір’я.

Кістки (скелет) у птиці легкий і міцний. Легкість його завдяки повітряним порожнинам, міцність – високому вмісту мінеральних солей в порівнянні з іншими хребетними. Легкість скелету дозволяє збільшити його довжину, не позначившись на загальній масі.

Пташині кістки мають добре розвинену надкісницю, що сприяє швидкому зростанню при переломах. Тулубовий відділ хребта малорухомий, проте міцний завдяки особливій будові и великій кількості хребців (до 25) є дуже маневровий. Птиця може вертіти головою на 180 о. Череп птахів полегшений за рахунок заміни масивних щелеп беззубим клювом.

Органи травлення. Оскільки у птиці відсутні зуби, то корм подрібнюється у шлунку з міцними м’язами і має з внутрішнього боку щільну плівку – кутикулу. Підвищує перетирання корму дрібний гравій або крупнозернистий пісок.

У птахів відсутні потові залози. Випаровування вологи відбувається через органи дихання, тому при високій в температури птахі завжди відкривають рот. Над останнім хребцем є купринова (сальна) залоза, секретом якої птахи, особливо водоплавні, змащують своє пір’я.

Птиця має чудовий слух і добрий зір. Поле зору у курки становить 300^о, у качки до 360 ^о. Гострота зору у птахів визначається, що на сітчатці ока є 2-3 чутливі плями (місця найбільш гострого зору), де зосереджується велика кількість чуттєвих клітин, що являють собою закінчення зорового нерва. У людини лише одна така пляма, тому гострота зору у птахів у 4-5 разів вища ніж у людини.

Поверхня тіла птахів покрита пір’ям. Перо – складне утворення, що відіграє важливу роль в механізмі польоту, забезпечує теплоізоляцію та захищає шкіру від пошкоджень.

Важлива біологічна особливість птахів – зародок розвивається у яйці поза організмом матері, що дає можливість використовувати штучну інкубацію яєць..

За способом розвитку потомства всі птахи поділяються на 2 групи: - виводкові (пташенята здатні практично відразу після вилуплювання самостійно рухатися і поїдати корм);

- птенцові (пташенята виводяться голими, або слабоопушеними, часто сліпими і зовсім зі слабо розвиненою м’язовою системою);

Більшість видів домашньої птиці, за вийнятком голубів, належить до виводкових.

Домашня птиця має свої особливості, що відрізняють її від диких предків: - більшість видів домашньої птиці повністю або частково втратили здатність до льоту;

-у них багатократно збільшилась продуктивність;

у домашньої птиці шляхом цілеспрямованої селекції змінено екстер’єр та конституцію, співвідношення між м’язовою та кістковою тканинами, а також внутрішніми органами;

відсутність сезонності яйцекладки;

у птиці багатьої порід практично видалено інстинкт насиджування;

Біологічні особливості індиків: ярко виражений статевий диморфізм (дорослі самці 15-20 кг, самки 5-10 кг), така різниця прід з особливостями поведінки під час парування призводить до травматизму самок самцями, тому у промисловому виробництві застосовують штучне запліднення. У індичок більш короткий період яйценоскості проти курей. Індички несуть яйця протягом 5-6 міс., а потім настає линька (2-3міс), після чого постає ІІ період продуктивності- 4-5 міс.

Водоплавна птиця: придатна до водного середовища. Так, у качок та гусей на лапках між пальцями є шкіряні перетинки, що дозволяє досить швидко рухатись у воді. Оперіння щільне, водонепроникне, що забезпечується за рахунок змащування секретом куприкової залози. У курей та качок своєрідна будова дзьоба: він довший, плоский, кінець округлої форми. У гусей края надзьобу мають рогові зубці або пластинки, за допомогою яких вони проціджують воду, видаляють з неї кромові частки, або відкусюю траву на пасовищі.

У кур, індичок, цесарок, голубів, клюв короткий, загострений, твердий, добре придатний для зкльовування зернового корму.

Качки найвибагливіші, скоростиглі, всеядні, високо життєздатні. Яйцекладка розпочинається як правило у 6-7 місячному віці (240-250 яєць/рік). У качок інтенсивний обмін речовин (на 12-15% вище, ніж у курей), в результаті чого вони виділяють більше СО² і вологи і потребують більшої кількості свіжого повітря.

Гуси більшості порід характеризуються невисокою яйценоскістю (20-60 яєць/ рік), інкубаційними якостями та ярко виражений инстинкт насиджування. Зустрічаються випадки моногамії (гусак парується з однією гускою). На відміну від самиць інш видів птиці яйценоскість гусок збільшується з віком до 5-7 річного віку. Гуси добре перетравлюють клітковину (споживають багато соковитих і зелених кормів).

До більшості особливостей цесарок відносять: - короткий період яйценоскості (6-7 міс);

- відсутність інстинтку насиджування;

- слабо виражений статевий деморфізм;

- у м’ясі цесарок вміщується мало жира та багато сухих речовин, що визначає його смакові якості.

- м’ясо цесарок відносять до дієтичного.

- Шкарлупа цесариних яєць більш товста і менш пориста підшкаралупна оболонка та покривна кутикула виконує функцію фільтра, що захищає яйця від вредної дії зовнішніх факторів. Ці особливості сприяють як збереженню біологічної повноцінності яєць протягом тривалого часу, так і їх цілісності під час транспортування. Цесарині яйця можливо добре зберігати без використання спеціального обладнання.

Конституція птиці. Під конституцією розуміють сукупність морфологічних і фізіологічних особливостей організму, що обумовлені спадковістю (вид, порода, лінія, стать, індивідуальні особливості), умовами середовища (технологія годівлі, утримання, світлові і температурні режими) і пов’язані з характером продуктивності.

Під час оцінки конституції птахів враховують її : міцність;

- витривалість;

- адаптованість до навколишнього середовища;

- протистояння до хвороб;

- здатність до розмноження;

- здатність давати необхідну продукцію.

Існує багато класифікацій типів конституції. У нашій практиці найбільш поширеною є класифікація П.М. Кулєшова та доповнена М.Ф. Івановим (міцний). Проте типи конституції тварин не завжди відповідають типам конституції птиці. Так, серед домашньої птиці практично не зустрічаються особин з ознаками грубої конституції.

Щільна конституція –тонкий кістяк, оперіння щільно прилягає до тіла, добре розвинені м’язи, інтенсивний обмін речовин, добра життєздатність, висока швидкість росту, яйценоскість і відтворні якості., рухливий темперамент. Характерна для курей яєчних порід і кросів, качки породи індійські бігуни, кубанські та китайські гуси, цесарки більшості порід, перепели яєчного напрямку продуктивності, багато порід голубів.

Рихла конституція – міцний кістяк, рихле оперіння, малорухомі м’язи, понижений обмін речовин, не дуже високі життєздатність і відтворні якості, схильність до жировідкладення, флегмантичний темперамент. Сюди відносять курей м’ясного напрямку продуктивності, індиків важкого типу, тулузьких і італійських гусей, руанських качок, м’ясних перепелів і голубів.

Ніжна конституція характерна для птиці декаративних порід. Вона невеликого розміру, з тонким кістяком, слабо розвиненими м’язами, тонкими кінцівками, “нервовим” темпераментом, вибаглива до умов утримання і годівлі.

Частіше всього зустрічаються змішані типи конституції: ніжна щільна у птахів яєчного напрямку продуктивності (кури породи легорн, індики легкого типу, качки –індійські бігуни, кубанські гуси), ніжна рихла у птахів м’ясного напрямку продуктивності (кури породи корніш, плімутрок і ін, індики важкого типу, пекінські качки, гуси італійські, ) міцна щільна у птахів комбінованої продуктивнсті.

В середині породи можуть зустрічатися особини, що мають різний тип конституції, що обов’язково слід враховувати при оцінці і віборі птиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Ектер’єр птиці і методи його оцінки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.