• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Продуктивність та ефективність праці в торгівлі

Структура основних фондів підприємства і фактори, що на неї впливають.

Класифікація основних фондів у відповідності до п.5 П(с)БО № 7.

Основні завдання основних фондів підприємства та шляхи їх рішення.

Характеристика терміну «основні засоби» у відповідності до П(с)БО № 7.

6. Натуральні та вартісні показники оцінки основних фондів.

7. Види оцінки основних фондів.

8. Первісна вартість основних фондів та її характеристика.

9. Відновлена вартість основних фондів та її характеристика.

10. Залишкова вартість основних фондів та її характеристика.

11. Характеристика видів зносу основних фондів підприємства.

12. Показники використання основних фондів та їх характеристика.

ЛЕКЦІЯ № 12

План

1. Продуктивність та ефективність праці в торгівлі, показники вимірювання та шляхи підвищення.

2. Чинники, що впливають на продуктивність праці.

3. Методика аналізу продуктивності праці

Література:

Л [4.c.1-10], [6.c.136-146], [9.c.388-391],

Л_д [1.c.74-85], [3.c.310-318, 344-347].

1. Продуктивність та ефективність праці в торгівлі, показники вимірювання

та шляхи підвищення

Продуктивність праці робітників є найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства. В загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов’язаних з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

Продуктивність праці, як економічна категорія, характеризує ефективність трудових витрат і показує здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Різноманітність підходів до визначення результату праці в торгівлі та оцінки розмірів використаних трудових ресурсів обумовила формування системи показників продуктивності праці (схема 5.1).

Продуктивність праці розраховується прямим або оберненим методами, залежно від чого визначаються два показники: виробіток і трудомісткість. Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці робітників торговельного підприємства є виробіток який визначається середнім розміром товарообігу на одного працівника підприємства. Цей показник характеризує обсяг товарообігу, реалізованого одним робітником підприємства торгівлі за певний проміжок часу

Незважаючи на широке використання та простоту розрахунку, рівень та динаміка цього показника не дозволяє повною мірою відтворити рівень продуктивності праці та його зміну, провести порівняльний аналіз. Він не враховує трудомісткості реалізації окремих товарних груп, зрушень в структурі товарообігу та змін в трудомісткості продажу товарів. Трудомісткість – це показник, що характеризує витрати часу на одиницю продукції або одиницю реалізації (тобто обернена величина виробітку) . Крім того, в умовах інфляції зростання обсягу товарообігу відбувається не в результаті зростання реалізації фізичної маси товарів, а у зв’язку зі зміною рівня цін на товари

Схема 5.1. Система показників продуктивності

З метою нейтралізації означених недоліків для дослідження динаміки продуктивності праці доцільно додатково використовувати наступні показники: продуктивність праці у порівняльних цінах, продуктивність праці у порівняльних цінах та структурі товарообігу, коефіцієнт трудомісткості та інші. Розрахунок продуктивності праці на базі оцінки трудомісткості реалізації окремих товарних груп дозволяє порівнювати рівень продуктивності праці при зміні в структурі товарообігу, по товарних відділах одного підприємства та кількох підприємств аналогічного профілю. Незважаючи на певну неточність розрахунку трудомісткості практичне використання даного показника дозволяє отримати певне уявлення про вплив структурного фактора та його значення.

Усі розглянуті вище показники продуктивності праці в якості результату праці використовують обсяг реалізації товарів у вартісному або натуральному вимірі. Витрати праці оцінюються кількістю робітників чи обсягом відпрацьованих людино-годин.

При оцінці результатів та витрат праці можуть використовуватися й інші показники. Для визначення рівня продуктивності праці окремих категорій працівники можуть використовуватися також: кількість покупців, тонно-кілометраж перевезень, обсяг фасування, кількість оброблених або перевірених документів тощо. Витрати праці на реалізацію продукції можуть характеризуватися не лише тільки кількістю робітників та числом відпрацьованого часу, а й: обсягом коштів на оплату праці та стимулювання персоналу; обсягом загальних витрат на утримання трудових ресурсів.

Обернені показники продуктивності праці використовуються під час аналізу та планування продуктивності праці і характеризують трудомісткість діяльності в досягненні одиниці результату (товарообігу). Вони можуть обчислюватися як обернена величина в усіх методиках, що були розглянуті.

В процесі оцінки показників продуктивності праці робітників торговельних підприємств необхідно враховувати:

- поняття «продуктивність праці» застосовується до всіх категорій та професій працівників торговельного підприємства. Але враховуючи відмінності, які існують між виміром результатів праці окремих категорій працівників, доцільно використовувати узагальнюючі показники продуктивності праці для оцінки ефективності праці усього персоналу та допоміжні показники продуктивності для оцінки рівня продуктивності праці окремих категорій персоналу;

- продуктивність праці на торговельному підприємстві характеризує витрати тільки живої праці працівників;

- в системі показників оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства продуктивність праці відіграє допоміжну роль, оскільки характеризує лише один аспект діяльності – рівень використання персоналу.

Зростання продуктивності праці в торгівлі є одним з факторів зростання обсягів товарообігу та прибутків торговельного підприємства.

Показник продуктивності праці, виражений сумою товарообігу в розрахунку на одного робітника не завжди об’єктивно відображає дійсні трудові витрати. Тому поруч із показниками продуктивності праці у торгівлі використовують показник ефективності праці.

Ефективність праці в торгівлі це складна економічна категорія. Вона характеризується відношенням одержаних результатів до трудових і матеріальних витрат. Трудові витрати показують скільки чоловік повинно працювати в магазині протягом року, щоб продати товарів на визначену суму. Показник трудових витрат використовується для порівняльної оцінки ефективності використання трудових ресурсів. Поняття ефективності з якісного боку – це співвідношення між результативністю праці і економічністю витрат, з кількісного боку ефективність праці визначається як співвідношення одержаного ефекту (результату) на трудові витрати (витрати на оплату праці).

; ;де -коефіцієнт ефективності праці по товарообігу; -коефіцієнт ефективності праці по прибутку; ФОП – фонд оплати праці.

Підвищення ефективності праці в магазині означає збільшення товарообігу, підвищення продуктивності праці зниження витрат підприємства, підвищення рентабельності скорочення часу, який витрачають покупці на придбання товарів, висока якість обслуговування покупців.

Ефективність праці є більш широким поняттям, яке враховує не лише кількісні результати діяльності торговельного підприємства, а й якісні досягнення: якість торговельних послуг, ступеня задоволення споживчого попиту, витрати часу та коштів населення на придбання товарів, імідж підприємства. Хоча ці показники важко оцінити кількісно, їх врахування є необхідною умовою об'єктивної оцінки кінцевого результату праці робітників підприємств торгівлі.

2. Чинники, що впливають на продуктивність праці

Будь яке торговельне підприємство зацікавлене в зростанні продуктивності та ефективності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продукції (робіт, послуг) підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Вплив продуктивності праці не обмежується лише обсягом товарообігом, а має більш широку сферу впливу (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. Вплив продуктивності праці на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства

Зростання продуктивності праці може бути забезпечене при виконанні таких умов: збільшення результатів праці при зниженні витрат праці; збільшення результатів праці при стабільних витратах праці; стабільність результатів при зниженні витрат праці; темпи збільшення результатів випереджають темп зростання витрат праці; темпи зниження результатів нижчі в порівнянні з темпами зниження витрат праці.

На підвищення продуктивності праці впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх чинників належать:

- загальноекономічні, які визначають загальні умови зростання продуктивності праці на всіх підприємствах (політика держави, розвиток науково-технічного прогресу, кваліфікаційний рівень населення, рівень інфляції, рівень матеріального добробуту населення та ін.);

- галузеві чинники, які обумовлюють рівень продуктивності праці в окремій галузі порівняно з іншими (спеціалізація галузі, стабільність попиту на продукцію, кон’юнктура споживчого ринку, динаміка грошових доходів населення та ін.). Торговельне підприємство не може активно впливати на перелічені чинники, воно має врахувати їх в своїй діяльності, перш за все – при розробці перспективних програм розвитку.

Внутрішні чинники зростання продуктивності праці мають більш практичне значення з точку зору мобілізації наявних резервів. До них належать наступні:

- організаційні (поглиблення спеціалізації, зменшення широти асортимент, вдосконалення системи управління на підприємстві, введення прогресивних форм організації праці, забезпечення ритмічності постачання та реалізації товарів);

- технічні (підвищення рівня механізації, автоматизації праці та ступеня використання наявної техніки і обладнання, заміна обладнання біль потужним та прогресивним);

- технологічні (удосконалення торговельно-технологічного процесу та технології проведення окремих операцій (складських, фасувальних, касових), впровадження прогресивних форм обслуговування покупців);

- економічні (зростання обсягу товарообігу, якості товарів і широти асортименту, скорочення апарату управління та допоміжного персоналу, удосконалення методів планування і контролю, удосконалення системи оплати та стимулювання праці, удосконалення форм організації трудових відносин, застосування системи участі в прибутках та капіталі);

- соціальні (створення умов праці та відпочинку, наявність профілактично-лікувальних установ, дитячих садочків та ін.).

Зміна внутрішніх чинників і характер їх впливу на рівень продуктивності праці дає змогу знайти і оцінити наявні резерви зростання продуктивності праці та організувати роботу по їх мобілізації.

Резерви зростання продуктивності та ефективності праці на підприємствах розрізняються за двома ознаками: за характером використовуваних чинників - екстенсивні та інтенсивні, за напрямками впливу - по групах використовуваних ресурсів. Резерви екстенсивного зростання: покращення використання фонду робочого часу; залучення в оборот невикористовуваних матеріалів і енергії; покращення використання устаткування та інших технічних засобів у часі; освоєння нових природних ресурсів; залучення фінансових коштів (кредит, акціонування та ін.). Резерви інтенсивного зростання: зниження витрат праці на одиницю реалізованих товарів; зниження витрат матеріалів та енергії на одиницю реалізованих товарів; покращення використання техніки у порівнянні з паспортною характеристикою потужності; збільшення обсягу продукції з одиниці використовуваних природних ресурсів; економне використання та вигідне вкладення фінансових коштів.

Забезпечення зростання продуктивності праці пов’язане, як правило, з необхідністю понесення певних витрат на купівлю нового обладнання, підвищення рівня оплати праці, проведення ремонту та обладнання об’єктів соціальної сфери, оплату розробки нових технологій, навчання персоналу, збільшення частки прибутку, що споживається та ін. Доцільність їх проведення визначається шляхом розрахунку чистого прибутку, отриманого завдяки цим заходам. При цьому слід враховувати всі можливі наслідки впливу зміни товарообігу, обсягу та рівня доходу, поточних витрат та ін. Пошук резервів покращення використання ресурсів здійснюють по кожному виду ресурсів: трудовим, матеріальним, фінансовим.

Під час аналізу продуктивності праці вплив кожного чинника повинен бути врахований і виміряний. До основних чинників, що впливають на продуктивність праці робітників торговельного підприємства відносяться:

- кваліфікація робітників, їх кількість і ставлення до праці, в цих чинниках закладені великі резерви росту продуктивності праці;

- розміри торговельних підприємств та їх спеціалізація (на великих спеціалізованих торговельних підприємствах виробіток продавців вищий, ніж у дрібних і неспеціалізованих, що обумовлено механізацією трудомістких процесів);

- структура товарообігу. Безпосереднього впливу на виробіток надає структура товарообігу. Продаж різних товарів вимагає різних витрат часу і праці, так як товари мають різну трудоємкість. Не можна порівнювати продавців гастрономічних і бакалійних товарів, овочів і молочних продуктів, швейних виробів і галантереї. На продуктивність праці впливає повнота асортименту груп товарів: цим ширший асортимент тим вище виробіток продавця;

- місце розташування підприємства його структурних одиниць(центр міста магістральні вулиці, мікрорайони, околиці - від цього залежить інтенсивність купівельного потоку, а відповідно і продуктивність праці;

- удосконалення матеріально-технічної бази торгівлі, механізація процесів. Сучасне планування магазину, оптимальні розміри торговельного залу і підсобних приміщень, правильне розташування та обладнання робочих місць, висока пропускна здібність вузлів розрахунку, використання механізмів для розвантаження товарів та їх доставки на робочі місця, впровадження техніки для нарізання, фасування (продаж фасованих товарів збільшує виробіток продавців на 20 – 40%), відпуску товарів покупцям є важливим резервом покращення умов роботи та підвищення продуктивності праці;

- використання різноманітних форм продажу товарів (продаж товарів з тари-обладнання, торгівля за зразками, попередніми замовленнями, з доставкою товарів до місця проживання покупця та ін. не тільки збільшують виробіток, але й підвищують культуру торгівлі;

- система оплати праці поєднання моральних і матеріальних стимулів. Діюча система оплат праці повинна передбачати матеріальне заохочення робітників та підвищення продуктивності праці (премії за виконання та перевиконання плану товарообігу, а під час використання індивідуальних і потоварних розцінок матеріальні заохочення збільшення виробітку та ін.);

- скорочення втрати робочого часу, сумісництво професій, покращення структури штату, удосконалення управління, зміна цін на товари (при оцінці фактичного виробітку одного робітника необхідно враховувати величину впливу на цей показник зміни цін на товари, так, щоб виконати план товарообігу при знижених цінах потрібно продати більшу кількість товарів і навпаки).

Підвищення продуктивності праці в торгівлі тісно пов’язані з економією трудових ресурсів країни і ростом продуктивності праці в сфері матеріального виробництва. Якщо збільшення товарообігу на одного робітники відбулося за рахунок погіршення обслуговування покупців, збільшення витрат часу на купівлю товарів, то виростуть витрати споживання і може знизитися продуктивність праці у сфері виробництва. Тому оцінювати зміни продуктивності праці в торгівлі потрібно з урахуванням якості обслуговування покупців, скорочення витрат часу на купівлю товарів.

3. Методика аналізу продуктивності праці

В процесі аналізу продуктивності праці проводиться відповідна аналітична робота. Аналіз продуктивності праці починається з аналізу рівня та динаміки виробітку працівників, який проводиться з метою дослідження загальної зміни рівня виробітку і трудомісткості в цілому по підприємству та передбачає розрахунок і аналіз значення товарообігу на одного робітника та оберненого показника – трудомісткості товарообігу в фактичних та напівставних цінах. Наступним етапом аналізу продуктивності праці являється напівставний аналіз рівня та динаміки виробітку робітників структурних підрозділів підприємства, що дозволяє більш реально оцінити зміни рівня виробітку по окремим підрозділам підприємства.

Аналіз рівня та динаміки інших показників продуктивності праці проводиться з метою розрахунку та визначення змін порівняно з попереднім періодом інших показників продуктивності праці.

Одним із основних етапів аналізу продуктивності праці являється аналіз чинників, що обумовили зміну рівня виробітку робітників, який проводиться з метою надання кількісної оцінки впливу на рівень виробітку окремих чинників, а саме: обсяг товарообігу в фактичних і напівставних цінах, середньосписочна чисельність торгово-оперативного персоналу, склад персоналу (доля торгово-оперативного персоналу у загальній чисельності робітників), асортиментна структура товарообігу (середньозважений індекс трудомісткості в умовних одиницях). Оцінка впливу цих чинників на продуктивність праці проводиться із використанням різних способів економічного аналізу (спосіб ланцюгових підстановок, індексний спосіб, спосіб різниць та ін.).

Заключним етапом аналізу продуктивності праці є оцінка наслідків зміни рівня продуктивності праці. Результатом зростання продуктивності праці є додатковий товарообіг, дохід і прибуток, що умовно отримані. Зниження рівня продуктивності праці обумовлює умовні витрати товарообігу, а, відповідно, доходу і прибутку підприємства. Проведення оцінки наслідків зміни рівня продуктивності праці дозволяє наочно відобразити та усвідомити необхідність зусиль спрямованих на зростання продуктивності праці, а при проведенні організаційно-економічних заходів з пошуку та мобілізації результатів зростання продуктивності праці – оцінити ефективність і доцільність їх проведення.

Аналіз продуктивності праці проводиться методом зіставлення фактичних показників із плановими, фактичних (або очікуваних) даних одного періоду з фактичними показниками минулих періодів. В процесі аналізу з’ясовують причини відхилення фактичних показників від запланованих, вивчають зміну товарообігу, який приходиться на одного робітника або на одного продавця, виявляють чинники, які вплинули на підвищення або зниження продуктивності праці та визначають величину впливу кожного чинника. Виявлені резерви витрат праці повинні бути використані для збільшення обсягу товарообігу, доходів від реалізації товарів та підвищення культури обслуговування покупців.

Приклад 1. Визначити середньорічний виробіток на одного робітника підприємства, зробити висновок про зміни продуктивності праці

1) Визначимо товарообіг на одного робітника (продуктивність праці) щодо кожного періоду

;

;

2) Визначимо очікуваний відсоток виконання кожного показника у поточному році

(інші показники розраховуємо аналогічно)

3) Визначимо очікуване виконання у відсотках до минулого року

Проведені розрахунки показують, що до кінця поточного року очікується перевиконання плану товарообігу на 1,8% (101,8 – 100,0), що в сумі буде складати 72,0 тис. грн. (3992,0 – 3920,0), а у порівнянні із минулим роком перевиконання плану товарообігу очікується у розмірі 5,1%. Такий результат може бути забезпечений за рахунок збільшення чисельності робітників на одного чоловіка і підвищення продуктивності праці у поточному році на 0,2%, а у порівнянні із минулим роком на 3,4%.

Вплив росту продуктивності праці на приріст товарообігу визначимо у відповідності із методикою:

, де – доля приросту товарообігу за рахунок росту продуктивності праці, %; Тп – приріст товарообігу, %;

Чп – приріст чисельності, %.

або

Відповідно, доля приросту товарообігу одержана за рахунок підвищення продуктивності праці, склала 11,1% або 8,0 тис.грн., а інша сума приросту товарообігу (72,0–8,0) 64,0 тис.грн. одержана за рахунок збільшення чисельності робітників.

Приклад 2. Проаналізувати продуктивність праці робітників звітного періоду, враховуючи, що фактично отримано показники в межах очікуваного обсягу, визначити вплив зміни обсягу товарообігу і чисельності робітників на підставі інформації, що надана у прикладі 1.

1) Визначимо відхилення щодо кожного показника

(інші показники розраховуємо аналогічно)

2) Визначимо вплив кожного чинника на продуктивність праці із використанням способу ланцюгових підстановок

2.1. вплив зміни обсягу товарообігу на продуктивність праці

а) продуктивність праці при плановому товарообігу і плановій чисельності

б) скоригована продуктивність праці (продуктивність при фактичному товарообігу та плановій чисельності)

в) вплив фактора визначимо як різницю між скоригованою продуктивністю праці та плановою

2.2. вплив змін чисельності робітників на продуктивність праці:

а) продуктивність при фактичному товарообігу і фактичній чисельності

б) скоригована продуктивність праці (продуктивність при фактичному товарообігу та плановій чисельності)

в) вплив фактора визначимо як різницю між фактичною продуктивністю праці та скоригованою

Результат:

Зміна обсягу товарообігу, а саме його збільшення, призвело до підвищення продуктивності праці робітників на 1,1 тис. грн., а збільшення чисельності робітників, навпаки, знизило продуктивність праці на 1,2 тис. грн. Таким чином, два чинники вплинули на продуктивність праці, у результаті чого вона підвищилася на 0,1 тис. грн. (64,4 – 64,3).

Приклад 3. Вплив чисельності та продуктивності праці на товарообіг можна визначити із використанням способу різниць (на прикладі 2).

: План товарообігу перевиконано на 72,0 тис грн. за рахунок:

- впливу зміни чисельності робітників на товарообіг

- впливу зміни продуктивності праці на товарообіг

Результат:

Таким чином за рахунок двох чинників: збільшення чисельності робітників на одного чоловіка і росту продуктивності праці на 0,124 тис. грн. товарообіг підприємства перевиконано на 72,0 тис.грн. (64,3 + 7,7).

Якщо чисельність робітників залишилася незмінною або скоротилася то весь приріст товарообігу відбувається за рахунок росту продуктивності праці.

Питання для самоконтролю

1. Сутність продуктивності праці як економічної категорії.

2. Характеристика системи показників продуктивності праці.

3. Використання в аналізі обернених показників продуктивності праці.

4. Фактори зростання продуктивності праці.

5. Недоліки, що притаманні показнику продуктивності праці.

6. Вплив продуктивності праці на ефективність господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства.

7. Методичні підходи до оцінки наслідків зміни продуктивності праці.

8. Сутність етапів аналізу продуктивності праці робітників підприємства.

9. Методика визначення впливу факторів на продуктивність праці.

ЛЕКЦІЯ № 13

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. Автомати для комбінованої торгівлі
3. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
4. Адаптація працівників.
5. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
6. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
7. Акти з охорони праці в організації.
8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
9. Алкоголізм і безпека праці.
10. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
11. Аналіз і оцінка стану охорони праці
12. Аналіз оплати праці

Переглядів: 3950