Сутність цього методу полягає у визначенні норм за елементами запасу, що виділяються виходячи з цільового використання товарних ресурсів. Розрахунок товарних нормативів при цьому здійснюється по товарним групам з виділенням трьох складових елементів запасу: робочого запасу, запасу поповнення і страхового (гарантійного) запасу. Робочий запас та запас поповнення в сукупності складають торговий запас підприємства.
Складовою частиною загального нормативу планових запасів являється термін перебування товарів у формі торгового запасу.
Перша частина торгового запасу - робочий запас. Це запас, що повинен постійно знаходитися в торговому залі для показу наявних у продажу товарів і безпосередньої відпустки їх покупцям.
Друга частина торгового запасу - це запас, призначений для безперебійного продажу товарів на період до чергового надходження.
Для визначення l-ої частини торгового запасу щодо кожної групи товарів встановлюють кількість асортиментних різновидів, яким повинне торгувати підприємство, і середню ціну одиниці товару. Потім до добутку цих двох величин додають суму одноденного товарообігу і отриманий результат поділяють на одноденний товарообіг щодо даної товарної групи.
Другу частину торгового запасу встановлюють щодо кожної групи товарів виходячи із частоти завезення, що характеризує періодичність надходження товарів. Частота завезення визначається по договорах з постачальниками. По товарним групам складного асортименту враховують також комплектність надходження (середня кількість різновидів товару, що надходять в одній партії), тому що весь асортимент таких товарів не обновлюється щодо кожного чергового надходження. Відношення кількості різновидів товарів, що надходять в одній партії до всієї кількості різновидів, що постійно повинне бути у продажу, характеризує комплектність постачання.