Планування оплати праці

План

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Т Е С Т И

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

ПЛАН ПІДГОТОВКИ І ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ НА 200__ р.

ПЛАН ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ НА 200__ р.

Показники	План на рік	У тому числі за кварталами
І	ІІ	ІІІ	ІV
1. Загальна чисельність персоналу
Усього
У тому числі:
1.1. Промислово-виробничий персонал
з них
1.1.1. Виробничих робітників
1.1.2. Допоміжних робітників
1.1.3. Спеціалістів
1.2. Непромисловий персонал
1.3. Додаткова потреба в персоналі
Усього
У тому числі:
1.3.1. Робітників
1.3.2. Спеціалістів
1.4. Забезпечення додаткової потреби
Усього
У тому числі:
1.4.1. Робітників
За рахунок
1.4.1.1. Випускників ПТУ
1.4.1.2. Направлення служби зайнятості
1.4.1.3. Іншого прийому
1.5. Вивільнення робітників
Усього
У тому числі:
1.5.1. Робітників
1.5.2. Службовців
1.5.3. Інші категорії

На підставі плану потреби в персоналі складають «План підготовки і підвищення кваліфікації працівників»

Показники	План на рік	У тому числі за кварталами
І	ІІ	ІІІ	ІV
1. Підготовка нових робітників — усього
У тому числі:
1.1. Для основного виробництва
З них за професіями:

1.2. Для допоміжного виробництва
З них за професіями:

2. Підвищення кваліфікації працівників — усього
У тому числі:
2.1. Для основного виробництва — усього
З них за професіями:

2.2. Для допоміжного виробництва
З них за професіями:

Література:Фролова Л.В. Планирование деятельности предприятия, с. 68-81.

Шваб Л.І. Економіка торговельного підприємства, с. 89-109, 413-425.

ЛЕКЦІЯ №

ТЕМА «Планування оплати праці»

1. Задачі планування оплати праці та вихідні дані для розробки плану.

2. Методи визначення планового фонду заробітної плати.

3. Співвідношення росту продуктивності праці та середньої заробітної плати.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці.

Дієвість оплати праці забезпечується:

- встановленням норм оплати праці на рівні, який забезпечує відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, спонукає кожного найманого працівника до ефективної роботи, що гарантує власнику отримання необхідного результату господарської діяльності;

- диференціацією рівня заробітної плати за кваліфікацією, важливістю та складністю трудових завдань;

- однаковою оплатою за однакову роботу.

Практична організація оплати праці ґрунтується на поєднанні державного й договірного регулювання оплати праці.

Державна політика оплати праці реалізується через:

- механізм установлення мінімальної заробітної плати; інших державних норм і гарантій щодо оплати за роботу у святкові та вихідні дні та за час виконання державних обов’язків тощо:

- умови визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці;

- міжгалузеві співвідношення в оплаті праці;

- рівень оподаткування підприємств і доходів працівників.

Конкретна реалізація політики оплати праці здійснюється на підставі укладання генеральної, галузевої та виробничої тарифних угод. Предметом тарифної угоди на виробничому рівні є:

- форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій і груп працівників;

- мінімальні тарифні ставки, диференційовані за видами (типами) виробництв;

- розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів відповідних працівників;

- види й розміри доплат і надбавок, премій та інших виплат.

Для оцінювання розміру заробітної плати найманих працівників застосовують показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці належать нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формах (оцінені в грошовому виразі) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерел фінансування цих витрат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної та фонду додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати охоплює нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

Фонд додаткової заробітної плати містить доплати, надбавки, гарантії та компенсаційні виплати, передбачені законом, премії за виконання виробничих завдань і функцій, а саме: надбавки й доплати до тарифних ставок і окладів у розмірах, передбачених законом (за роботу у важких і шкідливих умовах, у нічний час, за керівництво бригадою, високу майстерність і т. ін.). У цей фонд включають премії та винагороди, у тому числі за вислугу років; оплату праці у святкові та вихідні дні; оплату за невідпрацьований час у розмірах, передбачених законом.

У фонд оплати праці входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме: премії, які мають одноразовий характер; компенсаційні виплати, які не передбачено законом або понад норми призначено законами (щорічні виплати за вислугу років, премії спеціальними системами преміювання, за виконання особливо важливих виробничих завдань і т. ін.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО ПРАЦІВНИКА НА 200__ р.	\|	Структура фонду оплати праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.