• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція № 14

Тема: Анатомія венозної системи та загальна анатомія лімфатичних судин.

План:

1. Судини верхньої порожнистої вени:

a. плечоголовна вена

b. яремні вени

c. підключична вена

d. непарна вена

2. Вени голови і шиї (внутрішня і зовнішня яремні вени, лицева вена)

3. Вени верхньої кінцівки:

a. поверхневі

b. глибокі

4. Вени грудної клітки:

a. непарна вена,

b. напівнепарна вена

5. Нижня порожниста вена:

a. загальна клубова,

b. внутрішняі зовнішня клубові вени

6. Вени нижньої кінцівки (поверхневі та глибокі)

7. Воротна печінкова вена і її гілки

8 .Загальний план будови лімфатичної системи,лімфатичні органи.

Самостійне вивчення теми:

Загальний план будови лімфатичної системи.Лімфатичні стовбури та протоки.Лімфа та її склад

Виконати завдання №11 збірника позааудиторної самостійної роботи

Література:

Основна Л – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.348-350, 362, 365 - 367.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1

Методичні вказівкидля позааудиторної самостійної роботи

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 22.

Вени великого кола кровообігу

З усіх органів і тканин кров відтікає у верхню та нижню порожнисті вени , які впадають у праве передсердя. Виділяють окремо систему ворітної вени.

Система верхньої порожнистої вени

Верхня порожниста вена (v. cava superior) збирає кров з голови, шиї, верхніх кінцівок, стінок грудної порожнини. Вона утворюється при злитті правої та лівої плечоголовних вен на рівні з’єднання І ребра з грудниною. В неї впадає непарна вена.

Плечоголовні вени (права і ліва) формуються внаслідок злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. У плечоголовні вени впадають вени щитоподібної залози та внутрішні грудні.

Вени голови та шиї вливаються у три основні парні стовбури:

• внутрішню,

• зовнішню

• передню яремні вени.

Внутрішня яремна вена збирає кров із порожнини черепа, а також із зовнішньої поверхні голови та від язика, глотки, щито­подібної залози. Вона починається в ділянці яремного отвору і на шиї проходить у складі судинно-нервового пучка.

Зовнішня яремна вена збирає кров з потиличної ділянки, вушної раковини. Вона впадає в підключичну вену.

Передня яремна вена збирає кров з передньої ділянки шиї.

Вени верхньої кінцівки. Розрізняють:

• поверхневі

• глибокі вени верхньої кінцівки

Поверхневі вени - це головна вена (латеральна) і основна вена (медіальна). У ділянці ліктьової ямки вони з’єднуютьсяяремною веною, вона формує плечо- головну вену. Ліва та права плечоголовні вени, зливаючись, утворюють короткою проміжною веною ліктя. Головна вена впадає в пахвову, а основна - у плечову. Ці вени формуються на кисті.

Глибокі вени верхньої кінцівки супроводжують артерії (переважно по дві вени одну артерію). Ліктьові та променеві вени формують дві плечові вени, які утворюють одну пахвову вену. Пахвова вена продовжується в підключичну вену.

Підключична вена лежить на верхній поверхні I ребра, попереду від одно­йменної артерії. Зливаючись із внутрішньою верхню порожнисту вену.

Вени грудної порожнини представлені

• непарною

• напівнепарною венами

які збирають кров із стінок і органів правої та лівої половин грудної порожнини. Вони лежать у задньому середостінні, напівнепарна вена впадає у непарну, а остання - у верхню порожнисту вену.

На передній стінці грудної порожнини розташовані внутрішні грудні вени. Вони супроводжують однойменні артерії і впадають у плечоголовну вену.

Система нижньої порожнистої вени

Нижня порожниста вена (v.cava inferior) лежить на задній стінці черевної порожнини, справа від аорти. Вона формується на рівні IV поперекового хребця при злитті правої та лівої загальних клубових вен, проходить через діафрагму в грудну порожнину і впадає у праве передсердя.

Нижня порожниста вена має такі притоки:

• поперекові,

• нижні діафрагмальні,

• ниркові, надниркові,

• праві яєчкові (яєчникові),

• печінкові вени.

Вени нижньої кінцівки, як і вени верхньої кінцівки, поділяються на поверхневі та глибокі.

До поверхневих вен належать

• мала

• велика підшкірні (заховані) вени.

Мала захована вена починається із вен внутрішнього краю стопи, піднімається по задній поверхні гомілки, де в ділянці підколінної ямки впадає у підколінну вену.

Велика захована вена , починаючись від венозного сплетення тильної поверхні стопи, проходить по медіальній поверхні гомілки та стегна і по передній поверхні його досягає розтвору захованої вени, де й впадає у стегнову вену.

Глибокі вени нижньої кінцівки на стопі та гомілці попарно суповоджують однойменні артерії. В підколінній ямці вони, зливаючись, утворюють підколінну вену.

Підколінна вена переходить у стегнову вену.

Стегнова вена проходить під пахвин­ною зв’язкою в черевну порожнину і продовжується у зовнішню клубову вену.

Зовнішня клубова вена на рівні крижово-клубового суглоба зливається із внутрішньою клубовою веною, яка збирає кров із органів і стінок малого таза, і утворює загальну клубову вену.

Ліва та права загальні клубові вени формують нижню порожнисту вену.

Система ворітної вени

Ворітна вена (печінки) v. portae (hepatis) формується із вен непарних органів черевної порожнини: шлунка, тонкої і товстої кишок (за винятком відхід­никового каналу), селезінки, підшлункової залози.

Основними притоками воріт­ної вени є

• верхня

• нижня брижові

• селезінкова вени , які зливаються між собою позаду головки підшлункової залози.

Ворітна вена розміщена в товщі печінково-дуоденальної зв'язки позаду печінкової артерії і загальної жовчної протоки. У складі цієї зв'язки вона проходить у ворота печінки, де поділяється на праву та ліву гілки, які у паренхімі печінки розпадаються на дрібні гілки, що дають початок синусоїдним капілярам

Венозна кров від печінки відтікає у нижню порожнисту вену по печінкових венах.

Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози

Притоки ворітної вени анастомозують з притоками вен, які належать до систем верхньої та нижньої порожнистих вен, утворюючи так звані порто-кавальні анастомози які мають практичне значення.

Порто-кавальні анастомози є

• В ділянці черевної частини стравоходу між коренями лівої шлункової вени, яка впадає у ворітню вену та стравохідними венами системи верхньої порожнистої вени.

• У нижній частині прямої кишки є анастомози між верхньою прямокишковою веною, яка через верхню брижову вену впадає у ворітну вену та середньою прямокишковою веною - гілкою внутрішньої клубової артерії системи нижньої порожнистої вени.

• У товщі передньої черевної стінки, навколо пупка, анастомозують навколопупкові вени, які є притоками ворітної вени, із верхньою надчеревною веною системи нижньої порожнистої вени. Утворюється порто-кавальний анастомоз.

• В умовах затруднення проходження крові по системі

• ворітної вени ці анастомози розширюються, хід вен стає видимим через шкіру. Рисунок розширених, звивистих вен у навколопупковій ділянці отримав назву “голови медузи”.

• У ділянці задньої черевної стінки є каво-кавальний анастомоз між попере­ковими венами - із системи нижньої порожнистої вени та висхідними попереко­вими венами, які дають початок непарній та півнепарній венам.

В умовах, коли створюються перешкоди току крові в системі ворітної вени (цироз печінки, перетиснення ворітної вени пухлиною тощо), кров по анастомозах прямуватиме від стравоходу і прямої кишки у систему верхньої та нижньої порожнистих вен, що спричинить розширення і переповнення кров’ю анастомозів. У таких випадках легко виникають кровотечі з кардіального відділу стравоходу та із прямої кишки.

ФУНКЦІОНАЛЬНА АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ.

ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ

Лімфатична система є частиною судинної системи. Лімфа рухається в напрям­ку до великих вен шиї, де потрапляє у венозну кров. Лімфатична система - це розгалужена система судин із лімфатичними вузлами, які розташовуються по ходу кровоносних судин

Разом з венозною системою лімфатична система

• забезпечує всмоктування з тканин води з розчиненими у ній речовинами, а також колоїдних розчинів, білків, жирів, чужорідних частинок (бактерій, продуктів розпаду клітин і т.ін.), які не всмоктуються в кровоносні капіляри. К

• у ній відбувається лімфопоез, що має велике значення для імунологічних реакцій.

Лімфатична система починається

замкненими ендотеліальними трубка­ми - капілярами, які утворюють в органах сітки. Капіляри знаходяться в усіх органах, крім нижньої кінцівки, як і вени верхньої кінцівки, поділяються на поверхневі та глибокі головного і спинного мозку, очного яблука, внутрішнього вуха, епітеліального покриву шкіри і слизових оболонок, хрящів, паренхіми селезінки, кісткового мозку і плаценти.

Від капілярів починаються лімфатичні судини, які мають досить багато клапанів. Клапани забезпечують просування лімфи в одному напрямку. Лімфатичні судини, що йдуть від органів, прямують до регіонарних лімфатичних вузлів. Судини, що відходять від тонкої кишки, несуть лімфу, яка містить краплі жиру. Вони надають лімфі білого кольору, тому ці судини назвали молочними.

Отже, лімфатична система у своєму складі має:

• замкнені лімфатичні капіляри, що утворюють в органах сітку;

• внутрішньоорганні судини, що виходять з лімфокапілярної сітки і утворю­ють свою сітку;

• вивідні судини, що виходять з органа і перериваються на своєму шляху у лімфатичних вузлах;

• великі лімфатичні судини, що вливаються у лімфатичні стовбури. Розріз­няють поперекові, кишкові, підключичні, яремні та бронхомедіастинальні стовбури.

• Стовбури зливаються у дві лімфатичні протоки, які впадають у великі вени шиї

Грудна протока (ductus thoracicus)

утворюється в черевній порожнині внаслідок злиття двох поперекових стовбурів. Вона проходить через діафрагму, лежить у задньому середостінні, піднімається в ділянку шиї і впадає у лівий венозний кут. Ця протока збирає лімфу із нижніх кінцівок, органів і стінок таза, черевної та лівої половини грудної порожнини, лівої верхньої кінцівки та

лівої половини голови і шиї

.

Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) має довжину 10-12 мм, утворюється при злитті правих бронхомедіастинального, підключичного і яремного стовбурів. Ця протока збирає лімфу з правої половиниголови, шиї, груд­ної порожнини та правої верхньої кінцівки і впадає у праву підключичну вену або правий венозний кут.

ЛІМФОЇДНІ ОРГАНИ

Органи, в яких утворюються і дозрівають лімфоцити, називаються лімфоїдними, а тканина, яка становить цей орган - лімфоїдною тканиною.

До лімфоїдних органів належать: кістковий мозок, вилочкова (загруднинна) залоза, лім- фоїдні групові та поодинокі вузлики травної та дихальної систем, лімфатичні вузли, селезінка.

Кістковий мозок і вилочкова залоза є центральними органами кровотво­рення. У кістковому мозку є стовбурові клітини, які шляхом поділу і перетворень стають елементами крові: еритроцитами, лейкоцитами, тромбоцитами. Із стовбу­рових клітин розвиваються також і клітини імунної системи: лімфоцити та плазмоцити. Імунна система об’єднує органи та тканини, які захищають організм від генетично чужорідних клітин чи речовин, що утворюються в організмі або потрапляють в організм зовні. Лімфатичні вузли (nodi lymphatici) - це утвори різноманітної форми (округлої, овальної, бобоподібної та ін.), розміром від 1 до 20 мм, які беруть участь у захисних реакціях організму і регулюють рух лімфи.

Лімфатичний вузол з одного боку має втиснення - ворота, через які в нього входять артерії та нерви, а виходять вени та виносні лімфатичні судини . Приносні судини підходять до вузла з його опуклої сторони. Лімфа­тичний вузол покритий щільною сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перетинки (трабекули), що ділять вузол на часточки. Паренхіма вузла побудована з кіркової та мозкової речовин.

Селезінка (lien, splen) належить до лімфоїдних органів. Вона є “кладови­щем еритроцитів”, тому що тут відбувається їх розпад. Поряд з печінкою, шкірою селезінка може накопичувати значну кількість крові (депо крові).

Селезінка розташована в черевній порожнині у лівому підребер’ї на рівні ІХ-ХІ ребер. У ній розрізняють діафрагмальну та вісцеральну поверхні (до останньої прилягають шлунок, ліва нирка, хвіст підшлункової залози). На вісцеральній поверхні знаходяться ворота селезінки - місце входу та виходу судин і нервів. Селезінка покрита очеревиною з усіх боків (лежить інтраперитонеально). Під очеревиною знаходиться сполучнотканинна капсула, від якої всередину органа відходять перетинки (трабекули). Між трабекулами розташо­вана м’якоть селезінки - пульпа. Пульпа селезінки побудована побудована із ретикулярної тканини, між петлями якої знаходиться значна кількість лімфоцитів та еритро­цитів. Розрізняють червону та білу пульпу. У червоній знаходяться еритроцити, лейкоцити, лімфоцити, макрофаги. Біла пульпа утворена лімфоїдними вузликами, що складаються із лімфоцитів та інших клітин лімфоїдної тканини.

ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ ТА ВУЗЛИ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК ТІЛА

Лімфатичні судини тулуба, голови і кінцівок поділяються на поверхневі та глибокі. Межею між ними є власна фасція даної ділянки. Тобто, до поверхневих будуть належати судини шкіри, підшкірної клітковини, а до глибоких - усі решта, які лежать під фасцією. Глибокі лімфатичні судини йдуть у складі судино- нервових пучків, а потім вливаються у великі судини даної ділянки, які прямують у регіонарні лімфатичні вузли.

Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки

На нижній кінцівці розрізняють такі вузли:

• підколінні лімфатичні вузли - сюди тече лімфа із латерального краю стопи і нижньо-латеральної поверхні гомілки

• пахвинні лімфатичні вузли - по­верхневі та глибокі - збирають лімфу з решти ділянок нижньої кінцівки, а також із сідниці, перед­ньої стінки живота та зовнішніх статевих органів. Цим пояснюється реакція пахвин­них вузлів (збільшення і біль) при гнійному запаленні шкіри, наприклад, нігтьової фа­ланги великого пальця.

Лімфатичні судини та вузли таза

• загальні клубові;

• зовнішні клубо­ві;

• внутрішні клубові; крижові.

Усі ці вузли розташовуються уздовж кровоносних судин і збирають лімфу з органів малого таза.

Тонка кишка має особливу систему лімфатичних судин, вони називаються молочними судинами, тому що транспор­тують жир, який всмоктується і надає лімфі вигляду молочної емульсії (хілус).

Від товстої кишки лімфовідтік відбу­вається у клубово-сліпокишкові, ободові праві та ліві, медіальні, брижові нижні лім­фатичні вузли (рис. 7.48 - див. додаток)

Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини

У грудній порожнині розрізняють теж парієтальні та вісцеральні лімфатичні вузли.

Парієтальні вузли розташовані на задній стінці грудної клітки (передхребет­ні, міжреберні) і на передній стінці (молоч­ної залози, пригруднинні, діафрагмальні).

Вісцеральні вузли утворюють три групи: передні середостінні, задні середо­стінні та трахеобронхіальні верхн ниж­ні. Вони збирають лімфу від органів перед­нього та заднього середостіння.

Від молочної залози лімфатичні судини йдуть до пригруднинних, пахвових, надклю­чичних вузлів.

Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки

Лімфатичні судини верхньої кінцівки, як і нижньої, поділяються на поверхневі та глибокі. Глибокі збирають лімфу з кісток, суглобів, м’язів та фасцій і несуть її у пах­вові лімфатичні вузли. Поверхневі лімфа­тичні судини збирають лімфу зі шкіри, підшкірної клітковини і несуть її у ліктьові та пахвові лімфатичні вузли і У пахвові лімфатичні вузли відтікає лімфа і від прилягаючих ділянок грудей та спини, молочної залози. Виносні судини пахвових вузлів формують правий та лівий підключичні стовбури, з яких лівий впадає у грудну протоку, а правий - у праву лімфатичну протоку.

Лімфатичні судини та вузли голови та шиї

Поверхневі та глибокі лімфатич­ні судини голови і шиї знаходяться уздовж кровоносних судин і несуть лімфу зверху униз.

Розрізняють:

• поти­личні,

• задні вушні,

• поверхневі шийні лімфатичні вузли.

• щічні, при­вушні, підборідні та піднижньощелепні лімфатичні вузли

У підборідні та піднижньощелепні лімфатичні вузли лімфа тече від ясен, зубів, язика, слизової обо­лонки ротової та носової порожнин.

У глибокі шийні лімфатичні вуз­ли лімфа надходить від глотки, гор­тані, верхніх відділів стравоходу та трахеї, щитоподібної залози. Ці вуз­ли лежать уздовж судинно-нервового пучка шиї.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1962