Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Забруднення харчових продуктів пестицидами

Харчові добавки, як можливі забруднювачі

Харчові добавки - це речовини, або група речовин, що не є основними харчовими продуктами і які спеціально вводяться до складу продуктів.

Значна частина синтетичних харчових добавок, як правило, є токсичними, а тому забороненими для використання. Крім того, особливу увагу звертають на забруднення харчових добавок супутніми токсичними речовинами.

До харчових добавок відносять речовини, які:

· покращують зовнішній вигляд продуктів (барвники, освітлювачі, загусники, в'яжучі речовини та ін.)

· речовини, що продовжують термін зберігання продуктів (консерванти, інгібітори, антиоксиданти, синергічні речовини)

· змінюють фізичні властивості продуктів (поверхнево-активні речовини);

· поліпшують смак і аромат (ароматичні, підкислюючі речовини, кислоти, цукри та ін.);

· підвищують харчову цінність продуктів (мікро- і макроелементи, вітаміни, біологічно активні речовини).

Використання харчових добавок(особливо синтетичних) виправдане лише тоді, коли досягається технологічний, економічний та соціальний ефект і коли їх не можна замінити

При збагаченні харчових продуктів і напоїв добавками слід керуватися рекомендаціями:

· продукт, чи напій повинен бути розрахований на значну частку населення (або населення окремих регіонів);

· продукти чи напої повинні бути стійкими при споживанні та зберіганні;

· добавка поживних речовин до продукту не повинна викликати дисбаланс незамінних речовин;

· при споживанні надмірної кількості продукту повинна забезпечуватись токсикологічна безпека;

· вартість продукту, збагаченого добавками, має бути в розумних межах для передбачуваного споживача.

Пестициди (лат. pestis - зараза, чума; cidus – вбиваючий) - загальна назва різних хімічних засобів, призначених для боротьби з шкідливими організмами рослинного та тваринного походження, або зміни фізіологічного стану сільськогосподарських культур.

Пестициди за призначенням поділяються на :

· гербіциди - речовини призначені для знищення бур 'янів;

· альгіциди - для знищення водоростей, та іншої водяної рослинності;

· інсектициди - для знищення комах;

· фунгіциди - для боротьби з хворобами рослин;

· акарициди - для знищення кліщів;

· зооциди, родентициди - для знищення мишей, пацюків та інших гризунів;

· овіциди - для знищення яєць комах;

· ларвіциди - для знищення личинок комах і кліщів;

· нематоциди - для знищення нематод;

· репеленти - для відлякування комах;

· атрактанти - для принаджування комах;

· дефоліанти та десиканти - викликають опадання листя у рослин та мають висушуючий ефект;

· регулятори росту - засоби для стимуляції або пригнічення росту.

Значна частина пестицидів здатна до кумуляції.

Існує два типи кумуляції: матеріальна (характеризується нагромадженням в організмі токсичних речовини та їх метаболітів) і функційна (супроводжується нагромадженням патологічних ефектів).

Для визначення і уніфікації критеріїв оцінок фактичної забрудненості пестицидами застосовується ряд показників:

Ø частота виявлення пестицидів;

Ø рівень вмісту залишків;

Ø максимально допустимий рівень залишків пестицидів у харчових продуктах (МДР);

Ø фонові допустимі залишки;

Ø допустима добова доза для людини - добова кількість, щоденне надходження якої протягом усього життя не повинно негативно впливати на організм. гранично допустима концентрація (ГДК);

Ø термін очікування у рослинництві - період від обробки до збирання врожаю в днях (встановлюється для кожної культури та препарату окремо);

Ø термін очікування у тваринництві – допустимий термін забою худоби, птиці і споживання молока та яєць від часу їх контакту з пестицидами, або часу застосування ветеринарних препаратів.

 

 


Читайте також:

  1. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
  2. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
  3. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
  5. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  6. Антропогенні забруднення біосфери
  7. Асиміляція харчових інгредієнтів, мікрофлори товстої кишки.
  8. Баланс основних продуктів харчування в Україні, тис. т
  9. Біологічна безпека харчової сировини і продуктів
  10. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери
  11. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери 1 страница
  12. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери 2 страница




Переглядів: 1809

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Шляхи подолання екологічної кризи | Небезпечним є надходження в організм надмірної кількості нітратів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.