Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Змінна мети обстеження

Тема 6. Організація та проведення психодіагностичного обстеження. Фактори, змінні, що впливають на результати обстеження.

1. Ситуативна змінна.

2. Змінна мети обстеження.

3. Змінна тестового психодіагностичного завдання.

4. Змінна особистості обстежуваного.

5. Змінна особистості психолога в обстеженні.

 

Приступаючи до психологічного обстеження, психолог повинен визначити:

- проблему,

- основний методичний задум,

- знати процедуру дослідження,

- зміст методики,

- підготувати необхідні матеріали,

- заготовити протокол і знати спосіб його заповнення.

- Знати порядок обробки первинної інформації.

 

Артефакт – це штучний, чи хибний результат, отриманий в ході неправильного використання методики.

Артефакт(від лат. artefactum - штучно зроблене) - експериментальний результат, що виникає через відхилення в проведенні експерименту або через дефекти самої методики. Зокрема, результати можуть бути порушений дією на випробовуваного навіювання.

1. Ситуативна змінна – змінна, яка детермінована ситуацією дослідження.

Ситуація дослідження може бути природною, звичною для досліджуваного, або створена штучно.

Діагност повинен:

- враховувати емоційні та поведінкові бар’єри, що проявляються в настороженості, підозрілості, скептицизмі;

- уникати незапланованої „співучасті” інших (багато залежить від того хто присутній);

- уникати чуток про обстеження.

При врахуванні психічного стану випробовуваного, як елементу ситуативної змінної, важливе значення також має рівень мотивації індивіда до обстеження, так званий вихідний рівень мотивації. Одним людям властиво «постійно» мати підвищений фон активації, збудливості, динамічності, інші активізуються тільки в значущих для них ситуаціях. При високому вихідному рівні мотивації подальше підвищення його в умовах психодіагностичного обстеження може привести до гальмування психічних процесів. У свою чергу, рівень мотивації, досягаючи граничної величини, буде знижувати показники психічної активності за рахунок надмірності.

Приймаючи до уваги названу змінну, психодіагносту важливо подбати про оптимальний рівень мотивації на процедуру і результати психодіагностичного обстеження з урахуванням як індивідуальних, так і суто ситуативних факторів результуючого впливу.

При організації психодіагностичного обстеження важливо точно визначитися з метою здійснення діагностики:

- для наукового дослідження (робота для збору інформації),

- для інформування – проміжний рівень (для консультації);

- для психологічної корекції.

Перша форма постановки мети - дослідницька - припускає психодіагностику, яка у підсумку констатує факти. Це сугубо дослідницький рівень роботи з випробовуваним, коли діагностика завершується математичною обробкою матеріалів, відповідним аналізом та обговоренням даних у наукових цілях, з'ясуванням теоретичних положень.

Друга форма постановки мети - інформування - проміжний, перехідний рівень від наукового дослідження практичної роботи психолога з людьми. Тут передбачається не тільки інтерпретація фактів, феноменології взаємозв'язків досліджуваних психічних явищ, але і передачею інформації та рекомендацій користувачам — замовнику, суб'єкту діагностики. У таких випадках інформація змушує випробовуваних оцінювати чи переглядати, бачити по-новому, ніби з боку і глибше свої психологічні особливості, вади і можливості.

Повідомлення результатів діагностики випробовуваним - обов'язкова умова будь-яких психологічних обстежень. Порушення цього правила дискредитує психологічну науку і практику зсередини, викликаючи недовіру і підозрілість до тестування взагалі. Адже людині завжди хочеться довідатися про себе щось таке, що раніш було невідомим, неявним.

Дані про індивідуальні результати видаються випробовуваним прилюдно у зашифрованому (під кодами) вигляді, а зміст коду роз'яснюється в лекції.

Третя форма постановки мети — психодіагностика з корекційною спрямованістю - характеризується тим, що випробуваним не тільки повідомляють результати діагностики, але і дають практичні рекомендації з питань керування станами, розвитку пізнавальних процесів чи вдосконалення їх функціонування, регулювання міжособитісних стосунків та іншого з урахуванням виявлених фактів.

Важливо дотримуватись вектора позитивних оцінок і прогнозів, щоб психологічно підтримати людину, посилити її віру в себе.

Таким чином, мета дослідження (діагностики) також належить до однієї з перемінних, що впливають на результати обстеження, яку, безумовно, треба враховувати.

Мета дослідження багато в чому визначає форму і зміст інструкції, яка пропонується при виконанні завдання. Інструкція буває відкритою, якщо цілком розкриває мету діагностики, і закритою, якщо дійсна мета діагностики приховується. Звичайно, закрита інструкція дозволяє одержати більш достовірні результати, тому що випробовувані не знають, що вивчається, і позбавлені можливості маскуватися. У цьому випадку виникають проблеми, які можуть бути вирішені після того, як наприкінці обстеження, розкривається його істинна мета. Як свідчить практика, прицьому у деяких випробовуваних зберігається негативне відношення до подібних прийомів. Як би там не було, звичайно перемінні цілі «закладаються» в інструкцію.

Інструкція пред'являється випробовуваним перед обсте­женням. Вона може бути повною -докладно пояснюючи мету обстеження, і частковою -яка дає лише загальні орієнтири. Повна інструкція програмує фактично всю логіку дій випробовуваного, часткова ж задає загальний напрямок дій. Наприклад, у словесно-асоціативному експери­менті не задається певна дія: «Розповідайте вільно про все, що бачите і що приходить вам у голову».

Інструкція — певною мірою норматив, що визначає поведінку випробовуваного. Тому за допомогою інструкції можна ставити перед людиною задачі будь-якого рівня складності і тим самим моделювати діяльність, наближати її до життєвих ситуацій.

Отже, перемінні цілі психодіагностики багато в чому визначаються характером використання передбачуваних результатів і звичайно закладаються в інструкції тестових завдань.

 


Читайте також:

  1. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  2. Верхове обстеження, регулювання і ремонт контактної підвіски
  3. ГЕОДЕЗИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА КОНСТРУКЦІЙ
  4. Дані клініко-морфологічного обстеження
  5. Догляд.Хворі легкими формами можуть лікуватися вдома, але якщо забезпечується лабораторне обстеження. Показання до госпіталізації
  6. Заголовок відношення, кортеж, тіло відношення, значення відношення, змінна відношення
  7. Залежна змінна для такої моделі розглядається, як ендогенна змінна, а незалежні змінні – як екзогенні.
  8. Змінна особистості випробовуваного.
  9. Змінна особистості психолога в обстеженні.
  10. Змінна тестового завдання
  11. І Етап. Медсестринське обстеження.




Переглядів: 3655

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Визначення норм для тесту | Змінна тестового завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.