Методи боротьби з депресією

Програми

Законопроект "Про стимулювання розвитку регіонів" передбачає розробку на місцях регіональних програм боротьби з депресією. Вони лише поповнять довгий список вже існуючих проектів державної підтримки територій. При цьому нічим принциповим від них відрізнятися не будуть. У тому числі і ефективністю.

Залишається лише додати, що для фінансування всіх діючих в Україні програм, за підрахунками фахівців, необхідна сума, що перевищує в 4 рази бюджет країни! І якби воно велося в повному об'ємі, то, наприклад, гірське вугільне багатофункціональне депресивне мале місто могло б претендувати на отримання додаткового фінансування по 5 програмах. Причому для рішення одних і тих же задач. При крайній незначності коштів така політика веде тільки до розпилення грошей.

Підписання угод

Це принципова новація. Суть її викладена в новому законопроекті "Про стимулювання розвитку регіонів". Уряд, Верховна Рада і обласні ради будуть укладати угоди про регіональний розвиток. У них, знов-таки, "додатково" до програм будуть визначатися пріоритети, механізми і джерела фінансування.

На думку уряду, підписання угоди відразу ж поліпшить взаємодію центральних і місцевих органів влади, а також підвищить їх відповідальність за розв'язання проблем регіонів. Що заважає зробити це без висновку "троїстого союзу"?

Бюджетні вирівнювання

Нажаль, в законопроекті немає ні слова про те, чи будуть внесені відповідні зміни в бюджетну резолюцію і чи вплинуть вони на формування бюджетів подальших років.

Зараз регіони розпоряджаються більш ніж скромними фінансами. Прибуткові частини місцевих бюджетів лише на 3-5% формуються за рахунок місцевих податків і зборів. У той же час в США прибуткова частина регіональних бюджетів на 66% складається з місцевих податків і зборів, у Франції – на 67%, а в Німеччині – на 46%.

Місцева влада не зацікавлена ні в розвитку регіонального бізнесу, ні в зборі податків, оскільки той же податок на прибуток підприємств йде в центр.

Прибутки місцевих бюджетів формуються надто нерівномірно. На 5 регіонів, включаючи Київ, доводиться більше половини загального об'єму прибутків всіх місцевих бюджетів! При цьому лише 3 області в Україні не є дотаційними, а деякі сільські бюджети формуються виключно на основі трансфертів.

У 2002 році найбільші прибутки місцевих бюджетів в перерахунку на душу населення були у Києві (1766,9 грн.), а найменші – в Чернівецькій області (453,9 грн.). Різниця майже чотирикратна! Тільки в 4 регіонах України (Києві, Севастополі, АР Крим і Харківської області) їх рівень перевищував середній по країні показник. Не змінило ситуацію і прийняття Бюджетного кодексу з його системою формульного розрахунку трансфертів і обліком коефіцієнту депресивності території. У цьому році на дотації вирівнювання в держбюджеті передбачене 106,6 млн грн. Тобто в середньому по 4 млн грн. на область, або приблизно по 200 тис. грн. на район.

Пряма фінансова підтримка і капіталовкладення

Законопроект не передбачає пільг для депресивних територій. Залучення прямої державної фінансової підтримки при відсутності коштів представляється досить сумнівною витівкою.

За останні декілька років розмір державних капіталовкладень істотно скоротився. "Головними розпорядниками цих коштів в регіонах виступають міністерства і інші органи центральної влади. Облдержадміністрації, як правило, навіть не інформовані щодо планів і об'ємів фінансування. З ними не узгоджуються місцеві програми. Тому капіталовкладення не забезпечують збільшення ділової активності".

Введення спеціальних режимів інвестування

Мова йде про вільні економічні зони (СЭЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР). У свій час, розуміючи безперспективність очікування скоординованих дій уряду, місцева бізнес-еліта підтримала ідею їх створення.

Тепер уряд намагається розв’язати ситуацію. Головна ж мета відкриття "пільгових" зон досягнута не була. У відсталі регіони великий інвестор так і не прийшов.

Причина не завжди криється у відсутності інфраструктури. "Європа пішла шляхом надання депресивним територіям грантів на розвиток. Короткостроковий ефект був досягнутий: бізнес ринувся освоювати гроші, виділені на будівництво. Але потім пішов назад", – коментує ситуацію економіст Міжнародного центра перспективних досліджень.

Інвесторів налякує, передусім, відсутність умов рушення капіталу і складність спілкування з місцевими чиновниками.

Це і є причиною регіональних диспропорцій розміщення іноземних інвестицій і інвестицій в основний капітал. Інвестиційні гроші сконцентровані переважно у Києві і 7 найбільш благополучних областях – Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Одеської, Луганської і Харківської. На їх частку доводиться більше за 60% загальноукраїнських об'єми інвестицій в основний капітал і до 76% об'єму розміщених в Україні іноземних капіталовкладень.

Щоб дещо "вирівняти" ситуацію, уряд зважився на створення двох інвестиційних банків – Українського банку реконструкції і розвитку (засновник – Українська державна інноваційна компанія) і Банку сприяння розвитку (засновник – Німецько-Український фонд). Їх "довгі" кредити планується використати і для реалізації регіональних інвестиційних проектів. Поки ж жоден з цих банків не запрацював. Крім того, їх коштів не достатньо навіть для часткового задоволення інвестиційного голоду.

Наївно чекати яких-небудь кардинальних змін від прийняття Закону "Про стимулювання розвитку регіонів". Для боротьби з депресією у уряду немає ні інструментів, ні розуміння того, що необхідно зробити. Тим часом регіони роками не можуть дозволити собі сподіватися на прихід інвестора. Вони безповоротно деградують: розвалюються підприємства, мігрує активна частина населення, занепадають комунікації.

Така ситуація надто невигідна бізнесу. Що підхльостується конкуренцією, він вимушений йти на периферію. Однак дозволити собі "регіональний прорив" можуть зараз тільки дуже великі компанії, що мають лоббі в парламенті і уряді. Небагато які найбільш привабливі регіони будуть ними освоєні. Іншим уготоване тихе згасання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічна криза (депресія) в україні та шляхи виходу з неї	\|	Методология технологической зрелости.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.