• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Внутрішні фактори

Зовнішні фактори

ПРИЛОЖЕНИЕ №1

Мікро Макро

Постачальники політико-правові фактори

Споживачі економічні фактори

Маркетингові посередники науково-технічні фактори

Конкуренти природні фактори

Соціокультурні фактори

Організаційно правові фактори Ресурси підприємства

Форма власності підприємства Виробничі потужності підприємства

Організаційна структура підприємства Сировина, матеріали та комплектуючі

Кадрова політика Фінансові ресурси

Система менеджменту і прийнятий стиль керівництва Інтелектуальні ресурси

Інформаційні ресурси

Трудові ресурси

Споживач – фізична особа, яка замовляє , використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих майнових потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Термін придатності – строк, визначений нормативно правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання, експлуатації або споживання продукції якісні показники і показники безпеки якої повинні відповідати вимогам нормативно правових актів, нормативних документів та договору.

Фальсифікована продукція – це продукція виготовлена з порущенням технологій або з неправомірним використанням знака для товарів та послуг чи копіювання форми упаковки, зовнішнього оформлення а токож неправомірне відтворення товару іншої особи.

Демографічні фактори:

- Динаміка чисельності та приросту населення

- Рівень урбанізації

- Міграція населення

- Сімейний стан

- Статевий склад

Організаційні структури підприємств

Орг. Структура підприємства – складається із зв’язку окремих підприємств, структур, організацій. Створення такої структури спрямоване на розподіл між окремими підрозділами підприємства повноважень і відповідальності.

У структурі управління підприємством виділяють елементи:

1) Ланки або відділи

2) Рівні або ступені управління і зв’язку – вертикальні і горизонтальні

Типи організаційних структур управління підприємством:

1) Лінійні

2) Функціональні

3) Лінійно- функціональні

Лінійна – коли накази від керівника передаються до підлеглих і до інших підлеглих. Є логічно побудованою і формально визначеною, але менш гнучкою.

+: Єдність і чіткість розпоряджень, погодженість дій виконавців, простота управління, один канал зв’язку, чітко виражена відповідальність, особиста відповідальність керівника за кінцеві результати досягнень свого підрозділу.

-: високі вимоги до керівника, відсутність ланок з підготовки і планування рішень, концентрація влади в руках верхівки.

Функціонально-організаційна - коли накази делегуються керівником вищого рівня управління, який керує певною групою менеджменту, тобто керівниками нижчого рівня.

+: Висока компетентність фахівців що відповідають за здійснення певних функцій, стандартизація, форматизіція явищ і процесів, зменшення потреби у фахівцях широкого профілю

-: надмірна зацікавленість у реалізації своїх ідей, надмірно централізована процедура прийняття рішень, труднощі в підтримці постійних взаємозв’язків між різними підрозділами.

Кадрова політика підприємства

Це система принципів ідей, вимог, що визначають основні напрямки роботи з персоналом, їх форми і методи.

Основою формування кадрової політики підприємства виступає аналіз структури персоналу, ефективність використання робочого часу, прогноз розвитку підприємства і зайнятості персоналу.

Конкуренція – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, в наслідок чого споживачі - суб’єкти господарювання можуть оберати між кількома продавцями, конкуренція між окремими суб’єктами господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Види:

1.Цінова

2.Нецінова

3.Чиста

4.Монополістична

5.Олігополістична

Інтелектуальні ресурси – нематиріальзовані надбання підприємства або інтегрована сукупність у вигляді знань, умінь, досвіду які є результатами науково технічної діяльності, організаційно методологічних рішень за різними напрямками функціонування підприємства.

1. Авторські та суміжні права – літературні та художні твори, комп’ютерні програми, інше.

2. Обєкти промислової власності – винаходи, пром. зразки.

3. Рослини і породи тварин прирівнюються до об’єктів промислової власності за своїм правовим режимом

4. Комерційні найменування – торгові марки, географічні позначення, комерційні таємниці.

Всі ресурси поділяються на три группи

- Загальні

- Спеціальні

- Інтерспецифічні

Інтерспецифічні ресурси – взаємодоповнюючі до найбільшого синергетичного ефекту ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі. Фірма розглядається як об’єднання щодо спільного використання передусім інтерспецифічних ресурсів.
Унікальність інтерспецифічних ресурсів, об’єднуваних коаліцією, та різноманітність трансакційних витрат й обумовлюють численність видів сучасних фірм.

Фінансові ресурси підприємств — це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.
Таким чином, фінансові ресурси підприємств — це не грошові кошти підприємств, як це стверджують деякі економісти, а джерела підприємств, спрямовані на формування активів.

Статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК – прибуток компанії, фірми, акціонерного товариства, що залишається після сплати податків і виплати дивідендів та використовується для реінвестування, на цілі розвитку.

Маркетингові посередники — це фірми, організації, окремі особи, які забезпечують компанії просування, розподіл і продаж товарів на ринку.

Класифікаційні ознаки:

Читайте також:

1. Абіотичні та біотичні фактори.
2. Агрегування та факторизація
3. Аналіз внутрішніх ризиків
4. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
5. Біологічні фактори
6. Біотичні фактори
7. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
8. В.Винниченко – голова і генеральний секретар з внутрішніх
9. Валовий внутрішній продукт
10. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
11. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
12. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів.

Переглядів: 814