• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конкурентні стратегії підприємства

Процеси опосередкованої організації ринкових відносин – відбувається тоді коли об’єктом купівлі продажу стають виконувані функції, які опосередковуються в процесах продажу інших предметів і послуг.

Процеси прямої реалізації ринкових відносин – активізується тоді коли об’єктом купівлі продажу стає безпосередній фактор навколишнього середовища.

Форми процесів купівлі продажу.

Товар – це об’єкт купівлі продажу ринкових відносин між продавцями і покупцями.

В) вкладання у сировину, функціонування у вигляді засобів виробництва

Б) ресурси створені для виробництва товарів і послуг

А) це те що здатне приносити дохід

Капітал

Організаційно правові форми

Рівень обслуговування

Обсяг операцій купівлі продажу

Функціональне призначення

Правові фактори:

Типи риків та моделі поведінки споживачів на них:

Споживчий ринок - це окремі особи та домашні господарства, які купують товари та користуються послугами для особистого або сімейного споживання чи використання.

Промисловий ринок - це ринок, на якому придбання товарів, послуг відбувається для наступного використання в процесі виробництва, перепродажу чи здачі в аренду.

Промисловий ринок вимагає таких учасників :

Виробники

Посередники

Державні установи

Недержавні, некомерційні заклади і установи

Відбір цільових ринків

Будь яке підприємство усвідомлює що товар цього підприємства не може подобатися одразу всім покупцям, тому з точки зору економіки кожному підприємству рекомендується зосередитися на частині ринку або сегменті.

Процес розподілу споживачів на групи на основ різних потреб, характеристик або поведінки називається сегментування ринку.

Сегмент ринку це сукупність споживачів які однаково реагують на один і той самий набір стимулів маркетингу.

Стимули маркетингу– це ціна, якість стимулювання продажу.

Стратегія підприємства це детальний план досягнення цілей підприємства.

1) Стратегія лідера – приймають великі та багаті підприємства з великим обсягом торгівлі. Реалізують цю стратегію через гнучкий механізм цін та великий бюджет на просування товарів. Ціною цієї стратегії є зберігання позицій лідера на ринку.

2) Стратегія виклику лідера – це боротьба між другими і третіми компаніями. Реалізується шляхом атаки на сильні сторони конкурентів. В наслідок чого компанія залишає позицію лідера на ринку або приймає стратегію прямування за лідером.

3) Стратегія прямування за лідером – цю стратегію приймають більш слабкі компанії, для яких характерна невелика частина ринку і які витрачають мало коштів для роботи з товаром на ринку.

4) Стратегія зайняття конкурентної ніші – цю стратегію приймають підприємства, що володіють специфічними привілегіями або технологіями, або ж частка ринку їх настільки мала що виходити на цей ринок іншим фірмам не вигідно.

Диверсифікація – розширення видів діяльності підприємства.

Політико-правові фактори поділяють на:

- Законодавство

- Регуляторна діяльність уряду

- Вплив громадських і політичних організацій

Розробка комплексу просування товару на ринку.

Товар – це продукти, послуги, цінні папери, ідеї знання, та все те що може задовольняти нестачу чи потребу споживача та призначене для продажу.

Виділяють 3 рівні товару:

1) Товар за задумом. На цьому етапі розробляється основна вигода від товару.

2) Товар у реальному виконанні. На цьому етапі розробляються властивості товару, зовнішнє оформлення і дизайн, марка товару.

3) Товар з підкріпленням. Включає в себе після продажне та гарантійне обслуговування.

Схема опису товару:

1)Назва або марка товару

Марка – це ім’я, термін, знак, символ чи їх поєднання призначене для опису товару одного продавця чи їх групи і диференціації їх від товару конкурентів.

Марка включає 2 складові:

1. Марочка назва, тобто частина марки, яку можна вимовити

2. Марочний знак, або емблема – це невимовна частина марки, яка відображається як символ, малюнок.

2)Призначення товару, технічні характеристики, властивості.

3)Зовнішнє оформлення, або дизайн.

4)Інтелектуальна власність

1. Патент – документ, що засвідчує права на винахід

2. Авторське право – ексклюзивне право на відтворення творів літератури і мистецтва, комп’ютерних програм, аудіо і відео матеріалів, що зберігаються на матеріальних носіях.

3. Комерційна таємниця – інформація що є секретною і загально невідомою в певній області і завдяки якій власник володіє перевагами на конкурентами

5)Ціна товару

6)Стандарти якості

7)Складність обслуговування і експлуатації товару

8)Типи користув. товару:

тривалий

короткостроковий.

Поняття про життєвий цикл товару

Життєвий цикл товару – це концепція, яка аналізує продаж товару, прибуток від продажу, споживачів тов., конкурентів, стратегію з моменту виходу товару на ринок і до його виходу з ринку.

Кожен товар має свою тривалість існування на ринку, але всі товарі проходять одні стадії життєвого циклу:

1 етап – розробка товару

2 етап – виведення на ринок

3 етап – зростання товару

4 етап – зрілість товару

5 етап – занепад товару

Етап виведення на ринок характеризується найбільшою мірою економічного ризику. На цьому етапі витрачаються максимальні кошти на розкрутку товару. Ціль – підготувати ринок і споживача до сприйняття товару. З точки зору стратегії потрібно розробити інтенсивну і інформативну рекламну кампанію.

Етап зростання характеризується перевищенням попиту над пропозицією. Ціль – досягти максимальних обсягів виробництва. Міра ризику для підприємства яке виводить новий товар на ринок існує, тому є багато конкурентів.

Головною проблемою цього етапу є фінанси, тобто пошук джерел фінансування.

Етап зрілості характеризується великим маркетинговим бюджетом, необхідним для сегментування ринку, введення інновацій, інтенсивної реклами.

Етап спаду характеризується падінням обсягу виробництва і цін.

Для підприємства важливо вкладати кошти в розвиток цього товару або вивести його з ринку.

Стратегічне управління, планування та умови програмування в діяльності орг.. державної влади

Елементи стратегічного планування : місія, бачення цінності, переваги та ініціативи.

Стратегічне управління – засіб розвитку державної влади,стратегічне управління - галузь діяльності вищого керівництва організації, головний обов'язок яких полягає у визначенні пріоритетних напрямків і траєкторій розвитку організації, постановці цілей, розподілі ресурсів і всього того, що дає організації конкурентні переваги.

Бізнес – планування інноваційної діяльності торгівельного підприємства.

Планування іновац. діяльності підприємства в межах загальн. стратегії такі:

- Аналіз внутрішньої середи підприємства

- Визначення інноваційних можливостей, формування стратегічних інноваційних завдань.

- Розробка концепції інноваційного стратегічного формування бізнесу.

Бізнес-планування включає в себе три етапи:

- підготовчий період – підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір вихідної інформації;

- розробка бізнес-плану;

- презентація бізнес-плану – доведення основних положень бізнес плану до потенційних інвесторів.

- Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу в загалі і бізнес-плану зокрема.

Бізнес-план – це ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони будь-якого започатковуваного комерційного проекту. Він дозволяє передбачати заходи щодо реалізації нової ідеї, визначати необхідне фінансове забезпечення і отримання певного зиску. Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення тієї або іншої підприємницької ідеї.

Бізнес-план – це документ, який містить систему ув’язаних в часі та в просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди).

Структура бізнес – плану:

- Титульний лист

- Резюме

- Історія бізнесу

- Опис продукції і послуг

- Аналіз положення справ у галузі

- Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії

- План виробництва

- Маркетингу

- Організації

- Ринок та план продажу

- Фінансовий план

- Программа інвестування

- Охорона довкілля

- Оцінка резюме т страхування

- Додатки

Формулювання та реалізація державної політики.

Державна політика – сукупність цілей, завдань і функцій держави, що нею практично реалізуються, засобів і методів, які при цьому використовують, віддзеркалюють сутність держави. Їх формування проводить закріплення здійснення політичною системою, що виражається державною політикою.

Держава є визначальним суб’єктом, тільки вона може здійснювати заходи підпорядковані стратегічно-національним інтересам, мета яких цілеспрямована формування громадянського суспільства з розвинутою економічною системою, підтримка розвитку його складових і невелювання структурних диспропорцій, що неодмінно виникають у процесах формування та розвитку.

Серед умов сутності державної політики виділяють:

- Дер.-пров., що полягає у створенні правового простору країни певною мірою, ідентично, структуроване, яке дозволяє максимально використовувати технології політичної, економ., соц., та ін. діяльності зі своїми особливостями та спеціалізаціями.

- Соц.-психолог. включ. усвідомлення основних державних принципів.

- Діяльнісно-практичні.

- Пит. формалізації.

Засоби реалізац. держ. політики:

- Від запровадження та ефективного використання різноманітних форм власності ринклвлї економіки до удосконалення системи інформації освіти і виховання.

Складові, необхідні для оцінки загального інноваційного потенціалу підприємства:

- Кадровий

- Виробничо-техн.

- Науково-техн.

- Фінансово-техн.

- Організаційно-управ.

Інноваційний ризик – ймовірність витрат, що виникають при вкладенні підприємством коштів у виробництво нових товарів або послуг, які можливо не знайдуть очікуваного попиту на ринку.

Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність характеристик його фінансово-господарської та управлінської діяльності, перспектив розвитку та можливості залучення інвестиційних ресурсів.

Інноваційне підприємство, розробка стратегій:

Фази дослідження перспективи:

1) відкриття.

2) застосування

3) поширене застосування та впровадження ріш. окрем. підприємствами та організаціями.

Інноваційний розподіл з урахуванням 3 параметрів:

- Сфери, якої вони стосуються.

- Методу впровадження.

- Обсягу змін, які вони викликають.

Різновиди інноваційної практики з точки зору сфери застосування поділ на 2 типи:

- Технічні інновації.

- Організаційні.

З точки зору способу впровадження інноваційного поділу системні та одиничні.

Інновації:

- Радикальні.

- Рекомбінаційні.

- Модифікаційні.

План організаційних змін не повинен бути формальним. До його розроблення необхідно долучити всіх працівників, що є запорукою здійснення плану.

Планування організаційних змін є першим етапом їх проведення для ефективної реалізації запланованих організаційних змін. Цим процесом необхідно управляти.

Іноваційне підприємство розробка стратегій

До основних чинників стримуючих інноваційний розвиток вітчизняних підприємств слід віднести:

- відсутність фінансових ресурсів та високі ставки по кредитах комерційних банків;

- високий економічний ризик при освоєнні нової продукції;

- відсутність необхідних НДДКР та інформації про нові технології, слабку інфраструктуру трансферу технологій;

- відсутність досконалих методичних та методологічних рекомендацій щодо впровадження та управління інноваційною діяльністю та ін.

В цих умовах зростає актуальність формування успішної інноваційної стратегії потенціалу підприємства.

Інноваційна стратегія компанії може мати такі форми:

• "наступальна" з високим ризиком та високим рівнем окупності (потребує певної кваліфікації у впровадженні науково-технічних нововведень, здатності бачити нові ринкові перспективи та вміння швидко реалізовувати їх у продуктах);

• "захисна" (передбачає невисокий ризик, доцільна для компаній, спроможних отримувати прибуток в умовах конкурентного середовища);

• "поглинаюча" (передбачає придбання компанією найкращих наукових результатів);

• "проміжна" (будується на свідомих зусиллях, спрямованих на уникнення прямої конфронтації).

• "відродження" (дає змогу застосувати нову технологію, де у компанії є певний досвід, для пропозиції нового продукції на будь-якому ринку тоді, коли дане нововведення зменшує загальний розмір ринку).

При розробленні інноваційної стратегії потенціалу необхідно враховувати життєвий цикл розвитку підприємства.

Необхідно створити в Україні сприятливе інноваційне середовище, що буде стимулювати товаровиробників до технологічного оновлення виробництва, впровадження передових науково-технічних досягнень, створення конкурентоспроможних товарів та послуг.

3 фази досліднецьких перспектив

Відкриття

поширене застосування та впровадження рішень та ідей окремими підприємствами окремими організаціями

Планування інтеграційних змін

Всіх учасників дослідження попросили, виходячи з їх досвіду інтеграції, поділитися уроками, які вони винесли з інтеграційних процесів, і тим самим допомогти сформулювати оптимальні прийоми і методи керівництва інтеграційною програмою. При визначенні найбільш ефективних прийомів і методів, основна увага приділялося стадії реалізації інтеграції компаній. Виходячи з цього, в наступних розділах ми представимо вам найкращі прийоми і методи, які використовуються в областях: планування; контролю реалізації інтеграції; прийняття рішень; організаційних аспектів інтеграції; вилучення уроків з досвіду інтеграції. Планування – централізований і формальний план. Один з найбільш ефективних прийомів заклечається в розробці централізованого й формального плану інтеграції. Навіть ті з учасників, які в тій чи іншій ступені планували інтеграцію, визнавали, що цього було недостатньо. Від якості інтеграційного плану в значному ступені залежить спосіб управління інтеграційним процесом. Тому, розробці такого плану необхідно приділити серйозну увагу, при чому, потрібно залучати якомога більше експертів, в тому числі зовнішніх. Детальний план інтеграції. Для успішного управління інтеграцією компаній необхідно скласти план дій, які повинні бути застосовані для досягнення поставлених результатів інтеграції. Кожний пункт плану має велике значення.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В управлінні господарською діяльністю підпри­ємства планування займає основне місце, є організаційним началом всього процесу реалізації обґрунтованих напрямків подальшого розвитку підпри­ємства. Саме тому вдосконалення системи планів на підприємстві, втілення нових прогресивних методів прогнозування стають сьогодні необхідними на підприємстві, оскільки стимулюють використання наявних і прихованих ре­сурсів та підвищують економічну ефективність фінансово-господарської діяльності будь-якої фірми.

Фінансове планування — технологія плануван­ня, обліку, та контролю за грошима та фінансо­вими результатами. Фінансовий план — план діяльності та розвитку підприємства на визначе­ний період, виражений в грошовій формі. Він ви­конує наступні функції внутрішньо фірмового планування:

• Фінансовий план як економічний прогноз. Основні планові рішення приймаються при роз­робці стратегічного планування. Процес формуванню фінансово плану є, по суті, формалізацією цих прогнозів.

• Фінансовий план як основа для контролю. По мірі реалізації передбачених в плані дій, не­обхідно фіксувати фактичні результати діяльності підприємства. Порівнюючи фактичні показники із запланованими, можна здійснювати контроль ви­конання плану.

• Фінансовий план як засіб координації. План являє собою виражений в вартісних показ­никах план виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації продукції, інвестиційної діяль­ності і т.д.

• Фінансовий план як основа для постанов­ки задачі. Складаючи фінансовий план на наступ­ний період, необхідно приймати рішення завчас­но, до початку діяльності в цьому періоді.

Природно, що планування в умовах ринку набуває іншого значення. Воно повинно забез­печити процес виробництва конкурентноздатної продукції за умови оптималь­ного використання всіх ресурсів, тобто забезпечити гнучкий розвиток підприє­мства. Якщо одне підприємство здійснює повноцінне регулярне планування, а інше тільки намагається реагувати на си­туацію, виграш у конкурентній боротьбі буде на стороні першого підприємства.

Можна виділити наступні способи до­сягнення такої переваги:

— управління грошовими потока­ми. У підприємства, що планує свою діяльність, виникає менше касових розривів. Як наслідок, відсутня необхідність залучати термінові незаплановані кредити;

— управління витратами та со­бівартістю. Істотні відхилення плано­вих витрат від фактичних викликають проблеми дисбалансу, а також питан­ня: хто винен в такому відхиленні;

— управління бізнесами. Підприє­мство може заздалегідь передбачити, яка діяльність принесе найбільший прибуток та направляти ресурси на найбільш важливі напрямки. В рамках кожного бізнесу підприємство може будувати оптимальну асортиментну політику, вчасно відмовлятися від застарілих та збиткових товарів;

— управління потоками сировини та матеріалів. Відсутність планування в закупках матеріальних ресурсів при­зводить до зростання запасів та замо­рожування в них фінансових ресурсів;

— управління потоками готової продукції. Заморожування фінансових ресурсів в готову продукцію також веде до втрат, пов'язаних із залучен­ням зайвих кредитів;

— управління інвестиціями, фінан­суванням і кредитуванням. Його відсутність веде до ризику для бізне­су, а саме, у випадку затримок у віддачі від реалізації проектів;

— управління взаємовідносинами із клієнтами. Дебіторська заборгованість, по суті, являє собою безоплат­не кредитування покупців. Відсутність управління заборгованістю призводить до значних втрат.

Вищеперелічені методи підвищен­ня ефективності дозволяють підприємству знизити собівартість продукції, сформувати резерви для модернізації виробництва. Розглянемо систему фінансового планування підприємства більш детально.

Удосконалення процесу інформаційного забезпечення як

інструменту ефективного управління підприємством

на отримання ефективного результату від прийнятого рішення

впливають такі фактори:

– якість, достовірність та оперативність отримання направленої інформації;

– процеси передачі інформації (комп’ютерне та програмне забезпечення,

наявність мережі інтернет, правильна та ефективна схема документообігу, тощо);

– посередники інформації, які знаходяться між постачальником та

одержувачем;

– знання, досвід та кваліфікація працівників апарату управління;

– зовнішні ринкові фактори, тощо.

Процес інтеграції обліково-фінансової інформації в інформаційному

забезпеченні фінансової підсистеми пропонуємо здійснювати шляхом реалізації та

дотримання таких факторів:

– організаційних;

– методологічних;

– технічних.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, кожен

управлінський цикл починається зі збирання, обробки інформації і закінчується

здобуванням інформації, яка є вихідною для нового управлінського циклу.

Розробка стратегії управління (перспективних цілей і завдань), вироблення і вибір

управлінських рішень, організація їхнього виконання, регулювання та контроль,

підбиття підсумків виходять із споживання здобутої інформації і закінчуються

видачею нової інформації. Але обсяг і зміст інформації залежать від структури

управління, від співвідношення системи управління між виділеними структурними

підрозділами або підсистемами управління. Саме така взаємодія визначає рівень

прийнятих ефективних рішень на різних етапах управління.

Узагальнюючи результати нашого дослідження, можна зробити висновок, що

налагоджена система руху інформаційних потоків забезпечить поставлені завдання

апарату управління. Весь потік інформації проходить через фінансову систему

управління. Тому, застосування інтегрованих моделей інформаційного

забезпечення фінансової підсистеми надасть змогу підвищити результати

прийнятих рішень на якісно новий рівень, що сприятиме удосконаленню процесу

управління підприємства.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автопідприємства вантажних автомобілів
6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
7. Активами торговельного підприємства
8. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
9. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
10. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 2084