Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Складові фінансової політики держави.

Основні складові фінансової політики держави такі:

Бюджетна політика — діяльність державних органів влади і управління стосовно формування, виконання та регулювання державного бюджету країни з метою забезпечення соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави. Бюджетна політика виражається у фор­мах і методах мобілізації бюджетних ресурсів та використанні їх на різні потреби держави (включно з податками і податковими пільгами, санкція­ми, бюджетними стимулами у вигляді дотацій та субвенцій), визначенні джерел фінансування бюджетного дефіциту, принципів взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи тощо.

Податкова політика характеризує діяльність держави у сфері вста­новлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення частки податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення сприяє зростанню або спаду господарської активності, створенню сприятливої кон юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансова­ної соціальної політики.

Грошово-кредитна політика — комплекс дій і заходів держави у сфері грошового та кредитного ринків, наприклад, регулювання інфляції і курсу національної грошової одиниці, забезпечення своєчасних розрахун­ки) шляхом регламентації функціонування банківської системи та стабіль­ності грошового обігу через управління емісією, розширення безготівкових форм розрахунків банківських установ із фізичними особами у різних сфе- рих їх обслуговування тощо. Основні складові грошово-кредитної політи­ки: емісійна, цінова, валютна та безпосередньо кредитна політики. Грошо- ію-кредитна політика забезпечує економіку повноцінною та стабільною національною валютою, регулює грошовий обіг відповідно до потреб еко­номіки з метою стимулювання економічного зростання за низького рівня інфляції і безробіття та сприяє залученню кредитних інституцій до фінан- еуікшня інвестиційних проектів.

Завдяки митній політиці держава захищає свої інтереси у сфері роз­ширення чи скорочення експорту або імпорту, застосовуючи систему мит­них платежів або певний митний режим. Митна політика може реалізовува­тися у формі протекціонізму (політики, спрямованої на захист та стимулювання розвитку вітчизняної економіки) і вільної торгівлі (політики, спрямованої на скасування обмежень у сфері зовнішньоекономічної діяль­ності) з використанням тарифних інструментів регулювання.

Боргова політика передбачає систему дій та заходів щодо уникнен- іні і нрегулювання боргових проблем держави, забезпечення чи відновлен­ня її платоспроможності та отримання максимального ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів. Боргова політика визначає межі та умочи державного запозичення, співвідношення між його формами, креди­торами, а також порядок і механізм погашення боргу.

Головне завдання інвестиційної політики полягає у створенні при- шіішивого інвестиційного середовища для пожвавлення інвестиційної дія­льності та нарощування обсягів інвестицій у національну економіку. У ви­падку активної інвестиційної політики держава широко застосовує усі можливі прямі методи регулювання, і доволі часто сама стає безпосереднім іннсотором. За реалізації пасивної інвестиційної політики максимальна сіюбода і самостійність суб’єктів господарювання під час формування вла­сної іпксстиційної політики лімітується державою через податкову, амор- тіі'іпціішу, грошово-кредитну політику, систему пільг та санкцій, які мають Оу ін адекватними інвестиційній політиці.

Крім перерахованих вище самостійних складових, фінансова політика поєднує певні напрями державної діяльності у галузі страхування, соціаль­ній сфері, сфері фінансового ринку та ін.

Фінансова політика у сфері фінансового ринку відображається у при­йнятті законодавчих та нормативно-правових актів щодо фінансових пи­тань діяльності учасників ринку, регулюванні випуску та обігу фінансових активів, створенні системи захисту прав інвесторів і здійсненні фінансово­го контролю за дотриманням цих прав емітентами фінансових активів і особами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку.

Фінансова політика держави в галузі страхування полягає у законода­вчому та нормативно-правовому регулюванні страхової діяльності, залу­ченні страхового ринку до вирішення важливих фінансових питань соціа­льного страхування, створенні цільових резервів для компенсації неспроможності окремих страхових компаній виконати зобов’язання за до­говорами страхування життя, здійсненні державного нагляду за фінансо­вою діяльністю страховиків.

Фінансова політика у соціальній сфері визначається державним нор­мативно-правовим регулюванням соціального страхування, встановленням та затвердженням розмірів страхових внесків, видів та розмірів соціальних виплат, обов’язкових вимог щодо створення страхових резервів, здійснен­ням фінансового контролю за дотриманням законодавства та нагляду за ді­яльністю державних цільових фондів.

 


Читайте також:

  1. Абсолютні показники фінансової стійкості
  2. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Активний характер соціальної політики.
  5. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  6. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
  7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  8. Аналіз фінансової незалежності підприємства
  9. Аналіз фінансової стійкості підприємства
  10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  11. Аналіз фінансової стійкості підприємства
  12. Аналіз фінансової стійкості підприємства.




Переглядів: 2149

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність, типи та напрямки фінансової політики. | Забезпечення реалізації фінансової політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.