Крупи упаковують у споживчу і транспортну тару. Споживчою тарою для крупів є: пакети паперові одинарні; пачки картонні або паперові з внутрішнім пакетом; пакети з термозварюваних матеріалів (плівка поліетиленова харчова).
Пакети і пачки повинні бути склеєні або зварені. Для склеювання використовують клей з декстрину, крохмалю і полівінілацетатної дисперсії.
Транспортною тарою для упаковування крупів є ящики фанерні, дощані, з гофрованого картону та мішки. Пакети й пачки упаковують у ящики масою не більш як 15кг.
Мішки з крупами зашивають машинним способом лляними, бавовняними або синтетичними нитками із залишком гребеня по всій ширині мішка. Допускається ручне зашивання мішків шпагатом із залишанням двох вушок і при цьому кожний мішок повинен бути запломбованим.
Споживча і транспортна тара з крупами повинна мати відповідне маркування.
На споживчу тару маркування наносять на кожну одиницю. Воно повинно мати такі дані: товарний знак і назву підприємства – виготовлювача, місцезнаходження виготовлювача і його підпорядкованість; назву продукту (вид, сорт, номер); масу нетто, кг; дату виготовлення і номер зміни упаковки; строк зберігання; позначення стандарту; фразу „зберігати в сухому місці”; інформацію про харчову і енергетичну цінність на 100 г продукту; вміст білків, жирів, вуглеводів. Дата виготовлення і номер зміни повинні бути позначені семизначним числом арабськими цифрами і нанесені на поверхні упаковки або етикетці друкування маркувальною фарбою або штампуванням.
Маркування наносять також на кожну одиницю транспортної тари. На мішок з крупами повинен бути пришитий або наклеєний маркувальний ярлик розміром 6х9 см з міцного картону, паперу для мішків. На ярлик наносять такі дані: товарний знак і назву підприємства – виготовлювача, його місцезнаходження виготовлювача і його підпорядкованість; назву продукту (вид, сорт, номер); масу нетто, кг; дату виготовлення і номер зміни упаковки; позначення стандарту; строк зберігання.
На транспортній тарі повинен бути нанесений маніпуляційний знак „боїться сирості”.