Етапи передачі інформації

Тема 2.Системний аналіз трансферу технологій.

2.1. Етапи передачі інформації.

2.2. Цільові функції учасників трансферу.

2.3. Критерії успішності трансферу технологій.

Перш ніж міркувати про особливості трансферу, тобто передачі технології, корисно б з'ясувати, де, власне кажучи, ця технологія народжується, створюється. Ось цим ми зараз і займемося і почнемо з найглибиннішого коріння цього процесу.

А починається все, як це не дивно, з випадку, з випадкового відкриття, причому в області, дуже далекій від усяких технологій, продуктів, устаткування. Отже, і ми почнемо з того, що на мові учених називається "Фундаментальними дослідженнями".

1.Фундаментальні дослідження.

1.1. Академік Л.А. Арцимович висловив свого часу парадоксальну думку, що "наука - це спосіб задоволення цікавості ученого коштом держави". Цікавість - це генетично закладена в нас властивість (пригадайте поведінку малюка, що з'ясовує, а що там усередині іграшки або батькового годинника), але справжній учений, на відміну від малюка, виявивши нове і незрозуміле для нього явище, не зупиняється на нейтральній фіксації цього факту, а намагається дізнатися про його причини (якби Флемінг, наводячи лад у своїй шафі з використаними чашками Петрі, пройшов повз незрозумілий факт відсутності бактерійної культури навколо запліснявілої ділянки живильного середовища, то не був би відкритий Пеніцилін). Ось із виявлення цього "незрозумілого явища" і починається довга дорога до технології. Отже, сталося ВІДКРИТТЯ, точніше, "відкриття-випадковість".

1.2. Випадкове відкриття роблять не академіки (академіками вони стануть потім), але далі до справи беруться вже мізки вищого польоту: адже жоден із відомих законів природи не може пояснити загадкове відкриття, значить, тут "прихований" ще не відомий людям закон природи. Висувається гіпотеза за гіпотезою, учені так і сяк вивчають новоявлене явище, намагаючись зрозуміти, в чому ж його причина.

1.3. Відомо, що гіпотеза стає теорією, тобто загальновизнаним законом, якщо вона може не лише пояснити відкрите явище, але і передбачити деякі інші явища, які ще ніким доти не спостерігалися. Таким чином, остаточним суддею у суперечці гіпотез є вирішальний експеримент, результати якого можна інтерпретувати за допомогою тільки однієї із запропонованих гіпотез. Йдуть інтенсивні пошуки такого експерименту, а точніше, ставиться маса різноманітних експериментів у пошуках того єдиного, що підтвердить здогадку-гіпотезу (періодичний закон Менделєєва отримав статус теорії, коли автор передбачив не лише існування і властивості трьох ще не відкритих елементів Ge, Ga і Sc, але і вказав руди, в яких ці елементи і були реально і тріумфально виявлені).

Ура, такий експеримент нарешті знайдений, поставлений і переконливо підтвердив гіпотезу. Народився новий фізичний (або хімічний, біологічний, і так далі) ЗАКОН. Подальша робота фундаментальної науки полягає в нових і нових підтвердженнях закону (рутинна робота), а також у визначенні кордонів його актуальності.

Естафета досліджень тепер переходить в інші руки, за справу беруться учені-прикладники.

2. Прикладні дослідження.

2.1. Представники фундаментальної науки рідко і не дуже охоче спілкуються з представниками "приземленої" прикладної науки, тому останнім доводиться самостійно відстежувати появу нового закону, продиратися крізь нетрі незрозумілої термінології теоретиків фундаментальної науки і намагатися намацати, що ж можна витягувати з нового закону такого, що могло б стати корисним і цікавим для практики, для технології. Пошук відкриттів (тобто об'єктивних, не залежних від людини явищ і законів) змінюється пошуком винаходів (тобто створених людиною, її мозком і її руками) нових явищ, ефектів, процесів і предметів (До речі, як Ви думаєте, в світлі сказаного, що прославляє людину більше: відкриття або винахід?). На першій стадії цього процесу, проте, учені тільки освоюються з новим законом, визначають сферу його дії, діапазон допустимих вхідних умов. Загалом, на цій стадії ведучі учені прикладної науки вирішують практично ті ж завдання, що і рутинні дослідники фундаментальної науки (Автор просить вибачення у тих учених, хто з образою може прийняти на свою адресу визначення "рутинний"; це ніскільки не зменшує високу значущість праці як тих, так і інших учених. Просто тут висвічується один із бар'єрів нерозуміння, про які нижче доведеться пригадати ще не один раз).

2.2. Проте, фіксуючи результати своїх експериментів, бічним зором ці учені стежать за тим, чи не з'являється надія, натяк на те, що даний конкретний результат може стати основою нової технології (або нового продукту, придатного в якій-небудь іншій сфері діяльності людини). І ось, нарешті, намацані якісь підходи, операції, способи, що дозволяють імовірно досягти нових практично важливих результатів. Починає викристалізовуватися ВИНАХІД на новий спосіб, пристрій, застосування, і так далі.

2.3. Ідея винаходу негайно втілюється в лабораторний експеримент конкретної технологічної спрямованості, метою його є насамперед отримання корисного результату. На першій стадії апетит дослідників скромний: аби отримати якісний результат, а вже покращувати, модифікувати будемо пізніше. Але і це дається не відразу, з'ясовуються деякі "дрібниці", які знов і знов примушують повертатися до попереднього етапу.

2.4. Нарешті бажаний результат вийшов, в руках - потрібний продукт, принципово новий, хоча ще і корявий, примітивний, але очі дослідника бачать у ньому те, що ще тільки буде. Ясно, що в кінці шляху буде цілком товарний продукт, і треба починати турботу про його майбутнє просування на ринок. Хоча попереду ще маса роботи. Але це вже робота на наступному рівні.

3. Розробка технології.

3.1. Перша ластівка нової технології народилася на лабораторному стенді, зібраному з підручних засобів. На цьому стенді продовжується робота з одиничними зразками продукту, метою якої є оптимізація технології (за матеріалами, процесами, режимами, і так далі). Ключових цільових параметрів два: якість продукту і якість технології; і те, і інше треба зробити максимально привабливим для бізнесу, для промисловості, куди зрештою буде передана технологія.

3.2. Паралельно з цією роботою розгортається і робота по масштабуванню технології, перехід від лабораторної установки до устаткування для дрібносерійного виробництва. Це замовлення на спеціальне устаткування, пошук можливих кандидатів для кооперації зусиль, огляд ринку комплектуючих з метою максимальної уніфікації, тобто здешевлення устаткування. Ключових цілей теж дві, але вже інші: відтворюваність технології і її здешевлення. Хоча кінцева мета та ж, що і на попередній стадії.

Нарешті, обидва завдання вирішено на достатньо привабливому рівні, є і продукт цілком товарного вигляду, і прототип промислового устаткування, і відпрацьована технологія. Можна розвертати масштабне виробництво нового продукту.

4. Виробництво, вихід на ринок, дифузія інновації.

4.1. Лабораторія передає все, що знає і вміє, промисловості. Кому конкретно, тут не уточнюємо (про це мова пізніше), але ясно, що вона випускає своє дітище в інше життя. Цілком можливі ще якісь упущення і підводні камені при зміні масштабу виробництва, так що авторський супровід технології не виключений (обидві сторони в цьому зацікавлені), але - командує парадом вже бізнес, а не цікавість дослідника.

4.2. Виробництво без збуту - нонсенс, властивий тільки російським підприємствам радянської епохи, тому проблеми маркетингу, реклами нового продукту розвертаються по всіх мислимих каналах і вирішуються максимально ефективно (тобто з ретельним підрахунком економічних характеристик цього заходу). До речі, цей процес має сенс починати набагато раніше, про що вже побіжно було сказано в п. 2.4 (багато що тут залежить від упевненості розробників в успіху і від можливостей фінансування).

4.3. Однією з найважливіших (але що інколи випускаються з уваги) послуг виробника нової продукції є післяпродажне обслуговування. Це стосується і ремонту (а значить, і ремонтопридатності), і запчастин, і підналадки, і багато інших дрібниць, які спливають інколи тільки після масових продажів і претензій користувачів. На цьому етапі промисловість не завжди в змозі вирішити всі проблеми, що висуваються користувачами, і авторам розробки доводиться серйозно підключатися для доопрацювання технології або продукту.

4.4. Цікаво, що користувачі (а серед них тямовиті зустрічаються набагато частіше, ніж вважають) інколи знаходять для придбаного продукту застосування, що істотно відрізняється від того, яке вказане виготівником у паспортній документації. А це може призвести як до небажаних наслідків (і тоді потрібно підсилити "захист від дурня"), так і, навпаки, до народження нової корисної функції продукту, а значить, до постановки завдання про його модифікацію стосовно цієї нової функції.

Ось такий ланцюжок подій, що викликають появу нової технології і нового продукту. Очевидно, що його неможливо минути одним і тим же виконавчим складом, так що трансфер, передача знань і умінь при зміні команди неминучі і неодноразові.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжорганізаційний трансфер технологій	\|	Цільові функції учасників трансферу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.