МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Функції спілкуванняФункції спілкування(від лат. function – виконання, здійснення) – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі. Відомі різні класифікації функцій спілкування. Наприклад, відомий фахівець з теорії та практики спілкування Ф.С. Бацевич виокремлює такі функції спілкування: · Контактну (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування). · Інформаційну (обмін інформацією, запитаннями і відповідями). · Спонукальну (заохочення адресата до певних дій). · Координаційну (узгодження дій комунікантів). · Пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень). · Емотивну (обмін емоціями). · Налагодження стосунків (розуміння свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних стосунків). · Регулятивну (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії і тактики). Усі ці функції між собою тісно взаємодіють у процесі спілкування. Професійне спілкування у сфері ділових взаємостосунків репрезентує й інші функції: · Інструментальну (отримання і передавання інформації, необхідної для здійснення певної професійної дії, прийняття рішення). · Інтегративну (засіб об’єднання ділових паперів для спільного комунікативного процесу). · Функцію самовираження (демонстрування особистістю інтелекту і потенціалу). · Трансляційну (передавання конкретних способів діяльності). · Функцію соціального контролю (регламентування поведінки, а іноді (коли йдеться про комерційну таємницю) й мовної акції учасників ділової взаємодії). · Функцію соціалізації (розвиток навичок культури ділового спілкування). · Експресивну (намагання ділових партнерів передати і зрозуміти емоційні переживання один одного).
3. Види і форми професійного спілкування
Багатоманітність функцій спілкування породжує значну кількість його видів. Враховуючи багатоаспектний характер спілкування, класифікувати його види можна за такими ознаками: · За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне(словесне) і невербальне(міміка, жести, постава тощо), комбіноване. залежно від способу сприймання інформації: § контактне (безпосереднє); § дистанційне (телефонне, селекторне, за допомогою комп’ютера); · За метою: ділове і розважальне. залежно від кількості учасників: § діалогічне (бесіда з одним співрозмовником); § монологічне (доповідь, промова, лекція); § полілогічне (дискусія); · За мірою офіційності: офіційне (рольове) передбачає стосунки, опосередковуються соціальними професійними ролями (начальник-підлеглий, викладач-студент, колега-колега) і неофіційне (приватне) (спілкування друзів, приятелів тощо). · За додержанням норм – нормативне (відповідно до літературних норм); ненормативне (порушуючи нормативні норми); етикетне і неетикетне. залежно від форми і ситуації спілкування: § міжперсональне (нарада, колоквіум тощо); § публічне (виступ на зборах, конференції тощо). Міжперсональне професійне мовлення- це засіб повсякденного спілкування двох або кількох людей під час виконання ними службових обов’язків. Міжперсональне професійне спілкування найчастіше відбувається в таких ситуаціях: - ділова нарада (інформаційна, директивна (інструктивна), оперативна (селекторна, телефонна, комп’ютерна), дискусійна, виробнича); - ділова телефонна розмова; - спілкування між співробітниками в колективі; - спілкування керівника з підлеглим; - приймання відвідувачів; - ділова бесіда, переговори; - анонімне спілкування (спілкування типу водій - пасажир, продавець - покупець, лікар - хворий тощо); - прес-конференція; інтерв’ю; допит; іспит. Кінцевий позитивний результат, успіх спілкування в професійній сфері залежить не стільки від мотивів, якими керується людина, скільки від уміння їх сформулювати і викласти.
Читайте також:
|
||||||||
|