• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Процес грошово-кредитної мультиплікації

Закон кількості грошей, необхідних для обігу

Швидкість обігу грошей. Закон кількості грошей необхідних для обігу

Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

де

V – швидкість обігу грошей;

P – рівень цін на товари, роботи, послуги;

Q – фізичний обсяг товарів, робіт, послуг, що реалізовані в даному періоді;

M – середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

Тривалість одного обороту (Т):

де

К – кількість днів в періоді.

де

– сума продажів товарів і послуг у кредит;

– загальна сума платежів, строк оплати яких настав;

– сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

Задача 1.Обсяг ВВП в країні становить 103,9 млрд. грн.. На початку року в обороті перебувало (за агрегатом М3) 12,5 млрд. грн. і на кінець року – 15,7 млрд. грн.. Розрахувати середню швидкість обігу грошей та тривалість одного обороту.

млрд. грн.

оборотів за рік

днів

Задача 2.Сума цін реалізованих за рік товарів – 800 млн. грн., з них 100 млн. грн. продано в кредит з відстрочкою платежу до наступного року. 160 млн. грн. становлять платежі, по яких настав час оплати за здійснені раніше операції. Взаємно погашені платежі становлять 40 млн. грн.. Гроші в середньому здійснюють 9 оборотів за рік. Визначити кількість грошей, необхідних для обігу.

млн. грн.

Задача 3.Визначити величину грошових агрегатів М0, М1, М2, М3, якщо:

2000 ум. од. – готівкові гроші;

3800 ум. од. – кошти на поточних рахунках в банках;

1800 ум. од. – кошти на ощадних рахунках до запитання;

5000 ум. од. – строкові внески;

6500 ум. од. – капітальні вкладення;

1500 ум. од. – внески за трастові операції.

М0 = 2000 ум. од.

М1 = 2000 + 3800 + 1800 = 7600 ум. од.

М2 = 7600 + 5000 + 6500 = 19100 ум. од.

М3 = 19100 + 1500 = 20600 ум. од.

Банківський рахунок – рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку щодо його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати розрахунки (переказ коштів( за допомогою банківських платіжних засобів певної форми на паперовому, електронному чи інших носіях інформації.

Поточний рахунок – вид банківського рахунку, який відкривається банківською установою юридичній чи фізичній особам для зберігання коштів і здійснення безготівкових платежів у національній або іноземній валюті відповідно до умов договору на розрахунково-касове обслуговування та вимог законодавства.

Ощадний банк – банківська установа, що спеціалізується на залученні та зберіганні грошових заощаджень і тимчасово вільних коштів населення у вигляді ощадних вкладів, за якими виплачуються проценти (відсотки).

Грошово-кредитний мультиплікатор –це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні. Це – величина, на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на грошовому ринку.

Для регулювання обсягу грошової маси НБУ встановлює норму обов’язкового резервування(r), тобто відсоток від загальної суми банківських резервів, які повинні зберігатися на банківських рахунках і не можуть бути використані для видачі кредитів. Збільшуючи цю норму НБУ зменшує обсяг грошової маси в обігу і навпаки.

Наприклад, у травні 2006 р. норма резервування склала 4 % – по строковим депозитам і 6 % – по депозитах до запитання.

Вільний резерв –це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні активних операцій.

Загальний банківський резерв –сума грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій.

Обов’язковий резерв – частина загального резерву, яку банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб.

де

Р_в – вільний резерв банку;

Р_з – загальний резерв банку;

Р_о – обов’язків резерв банку.

Задача. Станом на 1 січня 2006 р. комерційний банк А мав на своєму коррахунку в НБУ 40 млн. грн., у своїх касах готівкою – 4 млн. грн.. Пасиви банку на цю дату становили 150 млн. грн.. Норма обов’язкового резервування затверджена НБУ на рівні 17 %. Знайти загальний обсяг резерву, обов’язковий та вільний резерви банку станом на 1 січня 2000 р.

Р_з=40+4=44 млн. грн.

Р_о=150 х 0,17=25,5 млн. грн.

Р_в=44-25,5=18,5 млн. грн.

Коефіцієнт мультиплікатора (m)– показує у скільки разів грошова маса в обігу перевищує грошові кошти, що надійшли з самого початку в банківську систему.

.

Коефіцієнт мультиплікатора можна розраховувати по-іншому:

,

де С – наявні в обігу грошові кошти;

D – депозити;

R – резерви комерційного банку.

Приріст грошової маси у наслідок грошово-кредитної мультиплікації – ,

Початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації – .

Для того, щоб розглянути механізм грошово-кредитної мультиплікації, зробимо такі припущення:

1) центральний банк прокредитував у звітному місяці тільки один комерційний банк А на суму 1000 гр. од.;

2) комерційні банки на початок місяця не мають вільних резервів;

3) банки використовують новостворені вільні резерви тільки для кредитування своїх клієнтів і тільки в безготівковій формі.

Нехай r = 10 %.

=1000 гр. од.

гр. од.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. План навчального процесу.
5. Iзобаричний процес
6. Iзотермiчний процес
7. Iзохоричний процес
8. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
9. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
12. А/. Поняття про судовий процес.

Переглядів: 1385