МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ХІХ століття (до І світової).Зростання ролі національних рухів, пацтфістських об"єднань, політичних партій та ін. Епоха модернізації ===>абсолютиські держави втрачають свої позиції. — створення національної держави — єдиної і неподільної нації з державними кордонами і участі у вирішенні державних питань. Промислова революція, зростання грамотності населення, виділення нових соціальних груп ===> зростання ролі суспільної думки і преси. Можливість відставки уряду під тиском незадоволеного населення. Преса — формування суспільної думки ===> використання її в дипломатичних комбінаціях і провокаціях + саме вона доносить до відома громадян ситуацію на міжнародній арені. + іноземні держави також могли підкуповувати пресу. Великобританія вступила до Кримської війни під впливом потоку публікацій, які сформували антиросійську суспільну думку. Поява ідеологій — протистояння ліберальних Англії та Франції більш консервативними Росії, Австрії і Прусії. але! ідеологічна близькість/далекість не впливала на створення тих чи інших політичних союзів. Промисловий переворот і модернізація економіки — такі важелі як таможенна і торгова політика. Так, саме завдяки торговій політиці вівся конфлікт між Прусією і Австрією за поділ земель Німеччини. + зростання ролі пролетаріїв і буржуазії, зменшення ролі селянства, урбанізація. !!!! Революція транспорту і засобів комунікації — далеке стало близьким (телеграф, залізна дорога та інше). + це важелі міцної консолідації та економічного підйому всередені країн. Будування залізної дороги — конфлікт між країнами (Багдадська залізна дорога — англо-германські та русько-германські відносини. Мобільність і швидкість отримання інформації про ситуацію в світі: Звістка про взяття Бастилії дошла до Відня тільки на 9-й день, інформацію з Індії чекали по 5-6 місяців, про втечу Наполеону з Ельби дізналися лише через 6 днів. 1858 р. — телеграф між Європою і Америкою. Демографічний бум: значне зростання кількості населення в ХІХ ст. 1850 р. – населення Європи – 266 млн. 1900 р. – 400 млн.; 1913 р. – 468 млн. ===> система загальної військової повинності практично в усіх країнах Європи ===> пряма залежність чисельност армії від кількості населення. + масова міграція європейців на інші континенти, в тому числі і в Америку + всесвітня експансія європейської культури (ПадениеЄдвардаБарнарда). ! Активізація колоніальної політики – спасіння від перенаселення. ХІХ ст. – різке скорочення кількості воєн. Після Великої французької революції війна – не лише боротьба за нові території, а і реалізація національних та ідеологічних ідей. Більш того, в суспільстві насаджується навіть позитивне сприймання війни – вона двигун прогреса, культури, морального оновлення. Індустріалізація та демократизація – збільшення військової могутності. «Не будуйте фортеці, будуйте залізниці» - Гельмут фон Мольтке (начальник пруського генерального штабу), який таким чином виграв вже дві війни (австро-пруська 1866 р. і франко-німецька 1871 р.) в багатьом завдяки телеграфу та залізній дорозі. !!!! введення загальної військової повинності ===> межа між армією і населенням все більш тонка ===> неможливість ведення війни без підтримки населення ===> значна роль пропаганди + війна приймає тотальний характер. Характерні риси тотальної війни: використання всіх видів і засобів боротьби – озброєної, економічної, ідеологічної; необмежені цілі аж до повного винищення ворога. Перша світова війна – перша дійсно тотальна (1916 р.) Але! Багато її рис, зокрема, насилля проти цівільного населення були застосовані раніше (зокрема, в Англо-бурській війні 1899-1901 рр.) Стан миру – не просто відсутність війни, а результат цілеспрямованої діяльності + початок ХІХ ст. – зародження пацифістського руху. !!!! Створення міжнародного третейського суду як засобу запобігання війни, перший такий суд відбувся в Женеві в 1872 р. – конфлікт між США та Британією щодо судна США «Алабама», який наніс ушкоджень північним штатам під час Громадянської війни. 1899 р. – перша міжнародна Гаагська конференція, зібрана під головуванням Росії. Була підписана конфенція «про мирне вирішення міжнародних конфліктів», 27 держав вперше в історії прийняли зобов’язання уникати використання сили і шукати вирішення мирними засобами. + діюча і понині конфенція «Про закони і звичаї сухопутньої війни». !!! Заборона використання газу, розривних пуль.
Міжнародні відносини у Новий час (16 ст. – 1918 р.): 1) Династичний принцип міжнародних відносин. Згідно з династичним принципом міжнародних відносин інтереси народу і держави дорівнювалися до інтересів правлячої династії в особі монарха. Міжнародні відносини розглядалися як відносини між правлячими династіями і монархами. 2) Шлюбна дипломатія. З метою збільшити свої володіння. 3) Релігійний принцип — народи однієї віри розглядалися як одна сім’я. У Новий час в Європі починаються війни під релігійними гаслами, пов’язаними з Реформацією та Контрреформацією. 4) У результаті Великих географічних відкриттів і підйому світової торгівлівеликого значення набуває торговий інтерес. 5) Утворення єдиних централізованих держав. У результаті відбувається процес політизації і секуляризації міжнародних відносин. На перший план виходить принцип державного суверенітету. 6) Із виникненням єдиної централізованої держави виникає так званий державний інтерес, головними критеріями якого стають розміри багатства, воєнна могутність держави. 7) Виникнення в середині 17 ст. Вестфальської СМВ – першої загальноєвропейської системи МВ. В основу системи лягли договори, якими закінчилася 30-літня війна і які встановлювали в Європі міжнародно визнані кордони. З цього часу міжнародні відносини в Європі стали розуміти головним чином як відносини між суверенними державами. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: 1) Утворення воєнно-політичних блоків: 20 травня 1882 р. між Німеччиною й Австро-Угорщиною та Італією був укладений так званий Троїстий союз. Одночасно відбувалося зближення позицій Франції і Росії. 7 грудня 1893 р. була підписана франко-російська військова конвенція, де передбачалася взаємодопомога обох держав у разі нападу з боку учасників Троїстого союзу. 1904 – 1907 рр. утворено Антанту (Росія, Франція, Великобританія). 2) Утворення нових незалежних держав на Балканах. 3) Міжнародні конфлікти на межі століть.Наприкінці XIX ст. великі держави розпочали боротьбу за перерозподіл світу, а саме перерозподіл колоній і сфер впливу. До початку XX ст. англо-німецькі колоніальні суперечності стають головними в системі міжнародних відносин. 4) Поширення ідей панамериканізму. Політична доктрина, що пропагувала створення військово-політичного блоку всіх країн Америки під зверхністю США, або доктрина, в основу якої покладено ідею про спільність історії, економіки і культури США та інших країн американського континенту. Незабаром Сполучені Штати оголосили через доктрину Монро нову політику невтручання європейських країн у справи Америки. 5) Гонка озброєнь.Особливо бурхливо відбувалася гонка озброєнь на морі. У 1906 р. у Великобританії був закладений перший дредноут — великий лінійний корабель зпотужною артилерією. Німеччина ще в 1906 р. розробила нову програму морських озброєнь з метою досягнути переваги над Британією. 6) Апофеозом міжнародних відносин у Новий час стала Перша світова війна (1914 – 1915 рр.) Міжнародні відносини у Новітній час (з 1918 р.): Міжнародні відносини у першій половині ХХ ст.: 1) Міжнародні відносини між двома світовими війнами поділяються на два періоди, які відповідно охоплюють 20-і і 30-і рр. У 20-і рр. міжнародні відносини розвивалися під впливом першої світової війни та її безпосередніх наслідків: створення післявоєнного світу на основі договорів Версальсько-Вашингтонської системи, врегулювання відносин між державами-переможцями і переможеними, а також серед самих переможців. У результаті була досягнута відносна тимчасова стабілізація міждержавних і світових господарських відносин. У 30-і рр. становище в світі різко почало змінюватися: світова економічна криза, рухнула Версальсько-Вашингтонська система, виникають вогнища війни на Заході і на Сході, світ поступово, крок за кроком сповзає до нової світової війни. 2) Становлення тоталітарних режимів. 3) Друга світова війна. 4) Розпад колоніальної системи. Зовнішня політика країн «третього світу» - політика неприєднання. 5) Початок «холодної війни». Становлення біполярної системи МВ. Міжнародні відносини у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст.: Характеризуючи найголовніші події міжнародних відносин цього періоду, можна визначити 4 основних періоди: 50-60-mipp.— ескалація «холодної війни», регіональних конфліктів, гонки озброєнь; 70-тіpp.— поворот до розрядки в міжнародних стосунках; Перша половина 80-хpp. —нове загострення міжнародних відносин, посилення конфронтації; Друга половина 80-хpp. —початок 90-хpp. —завершення «холодної війни», утвердження у міжнародних стосунках нового мислення. Важливе значення в сучасних міжнародних відносинах має прискорення західноєвропейської інтеграції. Початок цьому процесу поклало підписання у 1957 р. Францією, ФРН, Італією, Бельгією, Голландією та Люксембургом Римського договору про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС). У лютому 1992 р. у голландському місті Маастріхт 12 країн-учасниць ЄЕС підписали Договір про створення Європейського Союзу, який передбачає постійне поглиблення європейської інтеграції та Заключний акт про фінансово-валютний союз. Одночасно створювалася загальноєвропейська інфраструктура у сфері транспорту, енергетики, телекомунікацій. ЄС працює над розробкою спільної оборонної політики в галузі безпеки та запровадженням єдиного європейського громадянства, Європарламент перетворився на повноцінного учасника законодавчого процесу. У 1999 р. завершилося створення економічного та валютного союзів. З 1 січня 1999 р. 11 держав Європейського Союзу (крім Великобританії) запровадили єдину європейську валюту євро. У 2000 р. у цих державах відбулася заміна національних державних одиниць на євро. З метою підтримки розвитку ринкової економіки східноєвропейських країн у 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). У 90-х pp. змінилася військово-політична стратегія Північноатлантичного блоку. У 1994 р. США в рамках НАТО запровадили програму «Партнерство заради миру», що передбачає поступове зближення з країнами Східної Європи. У 1999 р. до НАТО були прийняті Польща,Чехія,Угорщина, а в 2004 р. ще ряд країн східноєвропейського регіону. Отже, у 90-х pp. XX ст. — на початку XIX ст. у міжнародних відносинах відбулися радикальні зміни: - назавжди відійшла в історію «холодна війна» і конфронтація між США та СРСР; - розпочався реальний процес роззброєння, як ядерного, так і інших його видів; - відбувається врегулювання цілої низки регіональних конфліктів, зростає ефективність миротворчих зусиль ООН у вирішенні цих проблем; - прискорюється процес міжнародної інтеграції в ряді регіонів світу (Європа, Південно-Східна Азія, Америка) в рамках «великої вісімки». Проте міжнародна ситуація у посткомуністичну епоху не стала більш стабільною та передбачуваною. Найбільш напруженою і небезпечною сьогодні залишається обстановка на Близькому Сході. Читайте також:
|
||||||||
|